Вирок № 31692107, 05.06.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа№ 308/7905/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2013 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

Головуючого судді - Бенца К.К.,

за участі:

секретаря судового засідання: Надь Н.Ю.

прокурора: Геревич М.М.

обвинуваченої: ОСОБА_1

потерпілої: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Ужгород, Закарпатської області, українки, громадянки України, освіта неповна середня , раніше не судимої, тимчасово не працюючої, мешканки АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2013 року біля 22год. 00хв. ОСОБА_1, перебуваючи в кафе-барі «Татош», що знаходиться в с. Минай Ужгородського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, таємно, з корисливих спонукань, викрала зі столика у вищевказаному кафе-барі мобільний телефон марки «Nokia Ahsa 302», вартістю 784 гривні 00 копійок, чим заподіяла потерпілій громадянці ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 784 гривні 00 копійок.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю та пояснила, що 09.03.2013 року біля 22год. 00хв вона знаходилась разом зі знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в кафе-барі «Татош», де вони вживали пиво. У вказаному барі ОСОБА_2 зустріла знайомого ОСОБА_4, де між ними виникла сварка, після якої ОСОБА_2 кинула на підлогу належний їй мобільний телефон марки «Nokia Asha-302» білого кольору. Вона підняла з підлоги телефон та поклала його на стіл за яким вони сиділи. Через декілька хвилин вона викрала даний мобільний телефон із столу не помітно для сторонніх осіб та поставила його собі до кишені курточки. Після чого вона вийшла на вулицю. На прохання ОСОБА_2 повернути їй мобільний телефон , вона не повернула. Мала намір залишити мобільний телефон для власного користування.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що 09.03.2013 року біля 22год. 00хв вона знаходилась разом зі знайомими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в кафе-барі «Татош», де вони вживали пиво. У вказаному барі вона зустріла ОСОБА_4, з яким раніше проживала, між ними виникла сварка, після якої вона кинула на підлогу належний їй мобільний телефон марки «Nokia Asha-302» білого кольору. Після того вона більше телефон не бачила. На неодноразові прохання до ОСОБА_1 повернути їй мобільний телефон, остання не повертала їй телефон протягом трьох тижнів, тому вона змушена була звернутися до працівників міліції та заявити про крадіжку. На даний час мобільний телефон марки «Nokia» їй повернуто, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявляє.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, потерпіла ОСОБА_2 правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, потерпілу та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ), тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка за місцем проживання характеризується позитивно,раніше не притягалася до кримінальної відповідальності та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, визнання обвинуваченою своєї вини.

Обтяжуючі покарання обставини, згідно статті 67 КК України, суд вбачає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що "покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами", на положення статті 65 КК України , якою встановлено, що "особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів", враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_1, всі пом'якшуючі покарання обставини, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування нею покарання, а тому суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченої положення ст.75 КК України та звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням їм обов'язків згідно ст.76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі - не заявлений.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у вигляді 1 /одного/ року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України засуджену ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину з покладенням відповідно до ст.76 КК України на засуджену ОСОБА_1 обов'язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міра запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 не обиралась.

Стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області: банк одержувача УДК в Закарпатській області, рахунок 31256272210434, МФО 812016, ЄДРПОУ 25575144, свід.плат. ПДВ 100293912, ІПН 255751407015 з ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 245,00грн. (двісті сорок п'ять гривень) за проведення товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Nokia Asha-302», який передано на зберігання ОСОБА_2 як власнику залишити в розпорядженні власника ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца