Рішення № 31691711, 07.06.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/4758/13-ц

пр. № 2/759/3167/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»,

3-тя ос оба: Головне управління житлового забезпечення Виконавчого органу

Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання майнового права на об*єкт інвестування і на частку в об*єкті

незавершеного будівництва, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» та просила визнати за нею майнові права на об*єкт інвестування, а саме: чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 та визнати за нею право власності на частку в об*єкті незавершеного будівництва, яким є комплекс майна, і яка була нею проінвестована у розмірі 538 846 грн. для створення нерухомого майна, а саме: житлового приміщення - чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_2, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 29.03.2005р. між нею і ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» було укладено договір доручення №131/1-123, згідно якого відповідач як повірений зобов*язався від імені та за рахунок неї, позивачки, профінансувати спорудження об*єкта нерухомості, зокрема, чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_2, а вона як довіритель зобов*язалась сплатити кошти для виконання доручення в сумі 538 846 грн. При цьому плановий термін введення будинку в експлуатацію був обумовлений в пункті 1.3. договору доручення - 4 квартал 2006р. 11.12.2006р. між тими ж сторонами була укладена додаткова угода №1. Вона, позивачка, повністю сплатила відповідачу кошти в розмірі 538 846 грн., але до часу подання позову до суду, відповідач своїх зобов*язань не виконав, секція №1 будинку по АДРЕСА_3 залишається недобудованою і в експлуатацію не здана, при цьому відповідач пропонує укласти їй додаткову угоду із ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ», з умовами якого вона не погоджується та у зв*язку із тим, що має не впевненість у захисті в майбутньому своїх майнових прав на проінвестовану квартиру, просила задовольнити позов на підставі ст.ст. 328, 331, 392, 509, 526 ЦК України, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення майнових, інвестиційних і житлових прав позивачки.

Представник відповідача в судове засідання не з*явився, направив до суду письмові пояснення, де вказує, що проти позову не заперечує, згоден на розгляд справи без представника, а також звертає увагу суду на те, що станом на 01.12.2008р. на житловому будинку по АДРЕСА_3, виконаними є наступні роботи: монолітний каркас - 100%, цегляна кладка зовнішніх стін - 98%, кладка внутрішніх перегородок - 90%, монтаж вентиляційних коробів - 60%, оздоблювальні роботи - 50%, електричні роботи - 65%, сантехнічні роботи - 45%, ліфти - працюють, а також про те, що позивачці пропонувалось укласти додаткову угоду із ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ», яка є новим забудовником, але позивачка додаткової угоди до теперішнього часу не уклала (а.с. 26-28 - письмові пояснення).

Представник Головного управління житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) в судове засідання не з*явився, направив суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити ОСОБА_1 в позові, оскільки видача правовстановлюючих документів на новостворене нерухоме майно, зокрема, свідоцтв, здійснюється у іншому порядку і віднесено до компетенції третьої особи і саме таке свідоцтво підлягає державній реєстрації органами Реєстраційної служби України, а також просив розглядати справу у його відсутності (а.с. 15-18 - заперечення).

Суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представників відповідача і третьої особи на підставі матеріалів, що є у справі.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 29.03.2005р. між ОСОБА_1 і ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» було укладено договір доручення №131/1-123, згідно якого відповідач як повірений зобов*язався від імені та за рахунок неї, позивачки, профінансувати спорудження об*єкта нерухомості, зокрема, чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_2, а вона як довіритель зобов*язалась сплатити кошти для виконання доручення в сумі 538 846 грн. При цьому плановий термін введення будинку в експлуатацію був обумовлений в пункті 1.3. договору доручення - 4 квартал 2006р. (а.с. 6-8 - копія договору доручення).

11.12.2006р. між тими ж сторонами була укладена додаткова угода №1 (а.с. 9 - копія додаткової угоди).

Позивачка повністю сплатила відповідачу кошти в розмірі 538 846 грн., що стверджується довідкою №131/1-123(2005) від 28.11.2006р. (а.с. 10 - копія довідки).

Як вбачається із письмових пояснень відповідача суду, станом на 01.12.2008р. на житловому будинку по АДРЕСА_3, виконаними є наступні роботи: монолітний каркас - 100%, цегляна кладка зовнішніх стін - 98%, кладка внутрішніх перегородок - 90%, монтаж вентиляційних коробів - 60%, оздоблювальні роботи - 50%, електричні роботи - 65%, сантехнічні роботи - 45%, ліфти - працюють.

Представник позивача вказує, що на час розгляду справи житловий будинок по АДРЕСА_3, залишається недобудованим і в експлуатацію не зданий.

Доказів в спростування таких обставин справи суду не надано.

Крім цього, представник позивачки підтвердила, що відповідач пропонував ОСОБА_1 укласти додаткову угоду із новим забудовником - ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ», але вона на її укладення не погоджується, оскільки не згодна із умовами цієї додаткової угоди, які по суті є іншими, ніж умови з відповідачем за договором доручення від 29.03.2005р.

Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.

Стаття 177 ЦК України, серед інших видів об*єктів цивільних прав визначає майнові права.

А стаття 190 ЦК України передбачає, що майном як особливим об*єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов*язки.

Майнові права є неспоживчою річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

У статті 876 ЦК України зазначено про те, що власником об*єкта будівництва або результату інших будівельних робіт, є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Згідно частини 1 пункту 1 ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 5 ст.7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об*єктами та результатами інвестицій...

У відповідності до частини 1 пункту 1 ст.18 вказаного вище Закону, держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб*єктів.

В пункті 1 ст.19 цього ж Закону зазначено, що захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об*єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) інвестицій.

Аналізуючи вказані норми права, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, а також приймаючи до уваги, що позивака виконала всі умови договору доручення, у зв*язку з чим вона набула майнові (речові) права на новостворене майно у розмірі об*єкта інвестування, але відповідач - ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» не виконує умови договору доручення, порушує строки здачі в експлуатацію об*єкта інвестування, чим порушує інвестиційні, майнові та житлові права позивачки, у зв*язку з чим позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню 3 441 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 177, 178, 190, 331, 525, 526, 530, 876 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 7, 18, 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169 ч.4, 209, 210, 212-215, 223-228 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрована в АДРЕСА_1, майнові (речові) права на об*єкт інвестування, а саме: чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрована в АДРЕСА_1, право власності на частку в об*єкті незавершеного будівництва, яким є комплекс майна, і яка була проінвестована ОСОБА_1 у розмірі 538 846 грн. для створення нерухомого майна, а саме: житлового приміщення - чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_2.

Стягнути з ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» (юридична адреса: 03150, м.Київ, вул.Предславинська, 31/11, офіс 84; поштова адреса: 04111, м.Київ, вул.Салютна, 15, код ЄДРПОУ 32799609, р/р №26007026554551 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Києва, МФО 322012) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрована в АДРЕСА_1, - 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: