Справа № 236/319/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2013 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
Головуючогосудді Мірошниченко О.В.
за участю секретаряКоровченко Г. В.,
позивачів: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
представника позивача адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красний Лиман цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, -
ВСТАНОВИВ:
11.02.2013 року до Краснолиманського міського суду Донецької області звернулись позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом ОСОБА_5, Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, обґрунтував свої вимоги тим, що ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АНС № 137517 виданого 01.02.2008 року ВРЕР м. Слов'янська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, належить автомобіль НОМЕР_1.
26 серпня 2012 року, о 15 годині 00 хвилин, відповідач ОСОБА_6, керуючи автомобілем MITSUBISHI L 200, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по автодорозі сполученням ОСОБА_7 - Новомихайлівка з боку с Нове Краснолиманского району Донецької області в напрямку м. Красний Лиман Донецької області. Рухаючись у вказаному напрямку, на перехресті зазначеної автодороги та автодороги, що прямує на с. Зелена Долина Краснолиманського району, не впевнившись в безпечності маневру, виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з належним ОСОБА_1, автомобілем НОМЕР_3 та причепом ГКБ 8160, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_2
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ВАЗ-21063 д/н АН8409С1 завдано механічних ушкоджень; - водію автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_2 та його пасажиру ОСОБА_3 спричинено легкі тілесні ушкодження.
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова у справі № 2033/8672/12 про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_5 позивачам була заподіяна шкода:
·ОСОБА_1: матеріальна шкода, як власнику автомобіля на суму 13019 грн.00 коп., яка складається з 12469 грн вартості пошкодженого автомобіля та 550 грн. вартості автотоварознавчого дослідження та моральна шкода в розмірі 15000 грн., яку позивач обґрунтувала тим, що в наслідок знищення автомобілю порушився звичайний уклад життя, у зв'язку з чим зазнає душевні страждання;
·ОСОБА_2 моральна шкода в розмірі 15000 грн. , обґрунтувавши свої вимоги тим, що під час ДТП зазнав тілесні ушкодження, фізичну біль та страждання, також зазнає душевні страждання;в наслідок знищення автомобіля, яким був джерелом доходу та засобом пересування між містом і селом;
·ОСОБА_3 моральна шкода в розмірі 15000 грн. , обґрунтувавши свої вимоги тим, що під час ДТП зазнала тілесні ушкодження, фізичну біль та страждання, вимушена додавати додаткові витрати та зусилля в організації життя в наслідок пошкодження автомобіля.
Зазначену матеріальну та моральну шкоду просили стягнути солідарно з ОСОБА_5 та Моторного (транспортного) страхового бюро України з тих підстав, що відповідач ОСОБА_6 не застрахував цивільну відповідальність власника наземного транспортного засобу, та МТСБУ безпідставно відмовляє в проведенні страхових виплат.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник позивача ОСОБА_4, яка діє на підставі договору (а.с. 53-55) позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, навели доводи аналогічні позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_6 належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідач ОСОБА_8 (транспортне) страхове бюро України належним чином повідомлено про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направило, про причини неявки неявки суд не повідомило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення позивачів та їх представника, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини у яких реалізуються зобовязально-правові засоби захисту абсолютних прав потерпілого.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Законами України "Про страхування" від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР; "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року № 1961-IV.
Судом встановлено, що 26 серпня 2012 року, о 15 годині 00 хвилин, відповідач ОСОБА_6, керуючи автомобілем MITSUBISHI L 200, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по автодорозі сполученням ОСОБА_7 - Новомихайлівка з боку с Нове Краснолиманского району Донецької області в напрямку м. Красний Лиман Донецької області. Рухаючись у вказаному напрямку, на перехресті зазначеної автодороги та автодороги, що прямує на с. Зелена Долина Краснолиманського району, не впевнившись в безпечності маневру, виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 та причепом ГКБ 8160, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_2, що підтверджується довідкою № 6061101 про дорожньо-транспортну пригоду, виданою ВДАІ Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області (а.с. 16).
Автомобіль MITSUBISHI L 200, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на час скоєння ДТП належав відповідачу ОСОБА_9 (а.с 106).
Крім того, вказаною вище довідкою виданою ВДАІ підтверджується той факт, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 не була застрахована
Автомобіль ВАЗ-21063 державний реєстраційний номер НОМЕР_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АНС № 137517, виданого 01.02.2008 року ВРЕР м. Слов'янська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, належить ОСОБА_1 (а.с 18).
На час ДТП позивач ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_3 та причепом ГКБ 8160, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 на підставі посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.18), довіреністі, якою власник транспортного засобу ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 користуватися та розпоряджатися автомобілем ВАЗ (а.с19) та полісу № АВ/5308334 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між Страховиком - Страховою компанією «АСКО-ДОНБАСС СЕВЕНЫЙ» та Страхувальником - ОСОБА_2 (а.с 17).
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ВАЗ-21063 д/н АН8409С1 завдано механічних ушкоджень.
Актом №634 технічного огляду автомобіля ВАЗ 21063 від 31.08.2012 року зафіксовані пошкодження автомобілю та встановлено, що згідно ТУ автомобіль підлягає ремонту (а.с. 29-32).
Відповідно до висновку №634 експертного автотоварознавчого дослідження:
1.Вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля ВАЗ-21063 д/н АН8409С1 ОСОБА_1, на момент проведення автотоварознавчого дослідження складає 26076 , 70 грн.
2.Вартість відновлюваного ремонту (без урахування коефіцієнту фізичного зносу деталей) автомобіля ВАЗ-21063 д/н АН8409С1 на момент проведення дослідження складає 29688,70 грн.
3.Ринкова вартість автомобіля ВАЗ-21063 д/н АН8409С1 на момент проведення дослідження без урахування аварійних пошкоджень складає 12469 грн.
Експерт дійшов до висновку, що вартість матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля на момент проведення дослідження може складати 12469 грн. (а.с.38)
Вартість проведення атоварознавчого дослідження складає 550 грн. (а.с.39).
Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.09.20-12 року встановлений факт дорожньо-транспортної пригод; отримання водієм автомобіля ВАЗ 2106 д/н АН8409С1 ОСОБА_2 тілесних ушкоджень - різано-рваної рани лівого передпліччя, які відповідно до акту СМЕ №286 від 04.09.2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень; отримання пасажиром автомобіля ВАЗ 2106 д/н АН8409С1 ОСОБА_3 тілесних ушкоджень забиття правої половини грудної клітки і лівої голені, які відповідно до акту СМЕ №285 від 04.09.2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Інспектор ДАІ прийшов до висновку, що причиною ТДП стало порушення водієм ОСОБА_10 вимог п.10.1 ПДД України: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» (а.с 23).
Постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.11.2012 року у справі № 2033/8672/12 про адміністративне правопорушення, встановлений в діях ОСОБА_5 склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП; провадження у справі закрито у звязку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення (а.с. 21).
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана однієї особі з вини іншої особі, відшкодовується винною особою.
Чинним законодавством України (ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК) передбачено право юридичної та фізичної особи на відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи; шкоди, завданої майну фізичної або юридичної особи; та моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Досліджуючи постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.09.20-12 року та постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.11.2012 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_11 за ст. 124 КУпАП, якою провадження у справі закрито у звязку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, суд приходить до висновку, що зазначеними процесуальними документами встановлений факт дорожньо-транспортної пригоди, яке мала місце 26 серпня 2012 року, о 15 годині 00 хвилин, на перехресті автодоріг сполученням ОСОБА_7 - Новомихайлівка та автодороги, що прямує на с. Зелена Долина Краснолиманського району, за участю водіїв ОСОБА_5, який керував автомобілем MITSUBISHI L 200, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та водія ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_3 з причепом ГКБ 8160, державний реєстраційний номер НОМЕР_4,; ДТП сталась з вини ОСОБА_11, який порушив п.10.1 ПДД України.
Суд приходить до висновку, що саме з вини ОСОБА_5 сталося ДТП під час якої позивачу ОСОБА_1 була заподіяна матеріальна и моральна шкода, а позивачам ОСОБА_2 и ОСОБА_3М моральна шкода.
Відповідно до пункту 21.1. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N 1961-IV, з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
На підставі пункту 22.1. ст. 22 Закону України від 1 липня 2004 року N 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.
Пунктом 23.1. ст. 23 Закону, зазначено вище закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоровю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:
·шкода, повязана з лікуванням потерпілого;
·шкода, повязана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;
·шкода, повязана із стійкою втратою працездатності потерпілим;
·моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя;
·шкода, повязана із смертю потерпілого.
Пунктом 26-1 ст. 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди,моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю.
Відповідно до ст. 28 зазначеного Закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:
·з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
·з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
·з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
·з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
·з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
·з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно зі ст. 29 Закону України від 1 липня 2004 року N 1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Пунктом 30.1. статті 30 Закону передбачається, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Згідно з п.30.2 статті 30 Закону, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п.п. "а" п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У звязку з тим, що відповідач ОСОБА_12К не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, як власника наземного транспортного засобу, тому МТСБ України покладається обовязок щодо виплати страхового відшкодування позивачам у розмірі передбачено ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не заперечувала проти того що автомобіль ВАЗ-21063 д/н АН8409С1, 1985 року, який належить їй на праві власності під час ДТП, яка мала місце 26.08.2012 року був фізично знищеним, так як відповідно до висновку №634 експертного автотоварознавчого дослідження (а.с. 38) його ремонт є економічно необґрунтованим, тому що витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу в розмірі 29688,70 грн. значно перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди без урахування аварійних пошкоджень в сумі 12469 грн.
Суд вважає, що у звязку з тим, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зношеності перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди слід визначити за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження в сумі 12469 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів заподіяної моральної шкоди суд виходить з наступного.
Відповідно до вимоги чинного законодавства України особа, в випадках передбачених законом має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 3 ст. 23 ЦК встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Суд приходить до висновку, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_5 позивачам була заподіяна моральна шкода: ОСОБА_1 - душевні страждання, яких вона зазнала у звязку зі знищення майна автомобіля ВАЗ-21063 д/н АН8409С1; а ОСОБА_2, ОСОБА_3 була завдана моральна шкода яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які вони зазнали у звязку з ушкодженнями здоровя. Так ОСОБА_2 отримав - різано-рвану рану лівого передпліччя, яка відповідно до акту СМЕ №286 від 04.09.2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень; ОСОБА_3 отримала забиття правої половини грудної клітки і лівої голені, які відповідно до акту СМЕ №285 від 04.09.2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
З врахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, вимоги розумності та справедливості суд вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. користь кожного з позивачів підлягають частковому задоволенню і стягненню з відповідачів на користь ОСОБА_1М в розмірі 3000 грн., на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 5000 грн. кожному.
В частині солідарного стягнення заподіяної матеріальної та моральної шкоди з відповідачів ОСОБА_5 і МТСБ України позовні вимоги не підлягають задоволенню з тих підстав, що солідарну відповідальність перед потерпілими , відповідно до ст. 1190 ЦК України, несуть особи, в разі якщо шкода біла заподіяна їх спільними діями або бездіяльністю
Шкода заподіяна потерпілим відповідачем ОСОБА_13, однак МТСБ України зобовязано відшкодувати заподіну шкоду на підставі зобов'язальних правовідносин, яки витікають з договору страхування. В даному випадку на особу, яка винна в заподіяні шкоди покладається обовязок сплатити потерпілим різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Виходячи з розміру заподіяної матеріальної шкоди власнику транспортного засобу в сумі 12469 грн. з відповідача МТСБ України підлягає стягненню:
·на користь ОСОБА_1 - 11959,00 грн. - вартість матеріальної шкоди, яка була заподіяна транспортного засобу автомобіля НОМЕР_7 з відрахуванням суми франшизи в розмірі 510 грн. (12469-510 = 11959,00); 2550 грн. моральної шкоди - 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю.
·на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 2550 грн. кожному моральної шкоди, відповідно до п. 26-1 ст. 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
З відповідача ОСОБА_5 на користь в позивачів підлягає стягненню наступні суми:
·на користь ОСОБА_1: 550 грн. суму франшизи при сплаті МТСБУ вартісті матеріальної шкоди, яка була заподіяна знищенням транспортного засобу та 450 грн в рахунок компенсації моральної шкоди (3000-2550=450 грн.)
·на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 2450 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди виходячи з визначеної судом суми моральної шкоди в розмірі 5000 грн з відрахуванням 2550 грн. які зобовязано сплатити кожному потерпілому МТСБУ.
У звязку з виплатою МТСБУ вартості фізично знищеного автомобілі, суд вважає, що після відшкодування визначеної матеріальної шкоди ОСОБА_1 зобовязана передати МТСБУ пошкоджений автомобіль НОМЕР_7, поклавши на МТСБУ всі витрати, повязані з переоформленням права власності.
Суд не приймає до уваги доводи МТСБУ про відмову в прийняті рішення щодо виплат страхового відшкодування з тих підстав, що позивачами не надана належним чином посвідчена копія постанови суду, яка підтверджує відповідальність іншого учасника скоєння ДТП з наступних підстав.
Пунктом 35.1 ст. 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
У цій заяві має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Відповідно до п. 35.2. ст. 35 Закону до заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;
в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;
е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;
є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Документи, зазначені у підпунктах "а"-"ґ" цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.
Як вбачається з копій матеріалів справи МТСБУ №18907, наданих на підставі ухвали суду, заява ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування надійшла до МТСБУ 11.12.2012 року (а.с. 137-138). До заяви були надані всі необхідні документи, крім того на вимогу МТСБУ позивач ОСОБА_1 направила рекомендованим листом належним чином засвідчену копію постанови судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.11.2012 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_11 за ст. 124 КУпАП (а.с. 176-178).
Крім того, аналізуючи зміст ст. 35 Закону № 1961-IV суд приходить до висновку, що вимога МТСБУ щодо надання копії постанови суду, яка підтверджує відповідальність іншого учасника скоєння ДТП є незаконною, тому що не передбачена зазначеною нормою Закону.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, відповідно до ст. 88 ЦПК України суд виходить з наступного.
При звернені до суду при подачі позовної заяви позивачем ОСОБА_1 був сплачений судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 229,40 грн. (а.с . 67) та немайнового характеру в розмірі 114,70 грн. (а.с. 1).
За проведення автотоварознавчого дослідження, проведеного з метою визначення заподіяної матеріальної шкоди, позивачем ОСОБА_1 були понесені витрати в розмірі 550 грн. (а.с 39) та витрати на правову допомогу надану адвокатом ОСОБА_4 (а.с 53-55) в розмірі 1000 грн. (а.с 175) підчас підготовки позовної заяви та ведення справи в суді протягом 5 годин 50 хвилин, що підтверджується актом виконаних робіт адвокатом (а.с 123-124).
Суд приходить до висновку, що судові витрати необхідного стягнути виходячи з розміру задоволених позовних вимог.
Вартість матеріальної шкоди, яка була заподіяна транспортного засобу автомобіля ВАЗ 2106 складає 12469 грн. Суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з МТСБУ 11959,00 грн та з ОСОБА_5 - 510 грн., що відповідно складає 95,9 % та 4,1% від суми задоволеного позову. Тому судові витрати, повинні бути стягнути відповідно до цих відсотків.
Від суми понесених витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 550 грн. - 95,9 % складає 527,45 грн.; 4,1% - 22,65 грн. (550/100х95,9=527,45; 550/100х4,1=22,65)
Від суми пронесених витрат на правову допомогу в розмірі 1000 грн. - 95,9 % складає 959 грн. 4,1% - 41 грн. (1000/100х95,9=959; 1000/100х4,1=41).
У звязку з тим, що відповідач СавінМішин є інвалідом 2групи, що підтверджується постановою від 20.11.2012 року (а.с. 21) та він звільнений від сплати судового збору, понесені судові витрати в цій частині в розмірі 344,10 (114,7+229,4= 344,1) підлягають стягненню з відповідача МТСБУ.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України; ст. ст. 39, 21, 22, 41 42 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61, 79, 80, 84, 86, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЕДРПОУ: 21647131, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_8, 11959,00 грн. - вартість матеріальної шкоди, яка була заподіяна транспортного засобу автомобіля НОМЕР_7.
Зобовязати ОСОБА_1 після відшкодування визначеної шкоди передати Моторному (транспортному) страхового бюро України пошкоджений автомобіль НОМЕР_7, поклавши на ОСОБА_8 (транспортне) страхове бюро України всі витрати, повязані з переоформленням права власності.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЕДРПОУ: 21647131, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_8, 2550 грн в рахунок компенсації моральної шкоди та 1830,55 грн. - судові витрати, у тому числі 344,10 - по сплаті судового збору; 959 грн. за надання правової допомоги; 527,45 за проведення автотоварознавчого дослідження.
Стягнути з ОСОБА_14 ідентифікаційний номер платника податків судові НОМЕР_9, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_8, 1063,55 грн. в тому числі:
·550 грн. - вартість матеріальної шкоди, яка була заподіяна транспортного засобу автомобіля НОМЕР_7
·450 грн в рахунок компенсації моральної шкоди.
·63,55 грн. - судові витрати, у тому числі; 41 грн. за надання правової допомоги; 22,55 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.
Стягнути з Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЕДРПОУ: 21647131, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_10 - 2550 грн в рахунок компенсації моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_14 ідентифікаційний номер платника податків судові НОМЕР_9, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_10 - 2450 грн в рахунок компенсації моральної шкоди.
Стягнути з Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЕДРПОУ: 21647131, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313 на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_11, - 2550 грн в рахунок компенсації моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_14 ідентифікаційний номер платника податків судові НОМЕР_9, на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_11, - 2450 грн в рахунок компенсації моральної шкоди.
В інший частині позовних вимог відмовити у звязку з відсутністю підстав.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя
Судове рішення № 31690534, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області) було прийнято 21.05.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 236/319/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: