Ухвала суду № 31689789, 28.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/225/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Межевича М.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2013 року у справі за позовом Національного авіаційного університету до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а :

Національний авіаційний університет звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.11.2007 року № 0003512312/0, яким визначена сума податкового зобов'язання Національного авіаційного університету за платежем по збору за використання прісних водних ресурсів (код платежу 13020100) на загальну суму 240924,08 грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у позові.

В свой апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року N 1494, збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об'єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв, та скидання в них зворотних вод.

Пунктом 2.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 1 жовтня 1999 року N 231/539/118/219, передбачено, що платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Таким чином, платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси, зокрема, здійснюють забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб на підставі спеціального дозволу.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 Інструкції водокористувачі, які здійснюють забір води з водного об'єкта або використовують в установленому законодавством порядку воду, отриману від інших водокористувачів, мають відповідно дозволи на спеціальне водокористування або договори на поставку води. Водокористувачам у встановленому порядку затверджуються ліміти використання водних ресурсів.

Між позивачем та ВАТ АК "Київводоканал" був укладений договір з постачання питної води та водовідведення.

Враховуючи, що первісним водокористувачем є ВАТ АК "Київводоканал", якому надано дозвіл на спеціальне водокористування, він і є платником збору за спеціальне водокористування.

Крім того, позивач не здійснював забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та не здійснював скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, а отримував воду з водозабірних споруд ВАТ АК "Київводоканал" (первинний водокористувач) та скидав стічні води в його систему на умовах договору.

Щодо одночасного використання водокористувачами води для власних потреб і для потреб виробничого призначення та необхідність отримання для цього дозволу, то пунктом 4.5 Інструкції визначено, що при використанні водокористувачами води одночасно для власних потреб і для потреб об'єктів соціально-культурного призначення, житлово-комунального господарства (за винятком обсягу води, переданої населенню), підсобного сільського і рибного господарства або інших допоміжних служб збори до бюджетів вносять за всю фактично використану воду з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Відповідно до Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 321, цей Порядок визначає процедуру погодження та видачі юридичним і фізичним особам (далі - водокористувачі) дозволів на спеціальне водокористування (забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання у водні об'єкти забруднюючих речовин, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів).

Виходячи з наведеної норми спеціальне водокористування передбачає забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, а відтак, надання дозволів на спеціальне водокористування передбачене для первісних водокористувачів.

Як вбачається з матеріалів справи, споживання води та скидання стічних вод позивач здійснює на підставі договору, укладеного з ВАТ АК «Київводоканал», який виступає первинним водокористувачем та має дозвіл на спеціальне водокористування.

Управління екологічного нагляду ВАТ АК «Київводоканал» не виявили особливостей водокористування Національного Авіаційного Університету, які б вимагали отримання дозволу на спеціальне водокористування. Вказане підтверджується актами перевірки підприємства від 15.03.2007 року, 29.05.2007 року та листом від №15/3-3118.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що позивач є вторинним водокористувачем, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав та обов'язку отримання позивачем дозволу на спеціальне водокористування.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 31.05.2013 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.