Постанова № 31689740, 04.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2013 року Справа № 812/4205/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 01.04.2013 року №0000521720,-

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 01.04.2013 року №0000521720.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

В період з 11.03.13 по 22.03.13 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі від 19.02.2013 № 215, від 11.03.2013 №262 та направлень від 11.03.13 №124, №125, №126, №127, №128, №129, №130, №131 було проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 29.03.13 № 540/22/13392898-120 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського», код ЄДРПОУ 13392898 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012», згідно з висновками якого встановлено порушення Позивачем, зокрема:

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп.«а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11150,01 грн. (у тому числі по періодам: 2012р.: липень - 4025,4 грн. серпень - 1512,54 грн., вересень - 5612,07 грн.);

- п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - підприємством за II - IV квартали 2012 року подано податкову звітність про суми доходів, зарахованих (сплачених) на користь платників податку не у повному обсязі, з недостовірними відомостями, а саме не відображені в повному обсязі доходи, сплачені на користь фізичних осіб - підприємців за ознакою 157.

На підставі вказаного акту перевірки від 29.03.13 № 540/22/13392898-120 податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.04.2013 року №000052172, яким ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14447 грн. 51 коп., з яких за основним платежем - 11150 грн. 01 коп., штрафні санкції - 3297 грн. 50коп.

Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 01.04.2013 року №000052172 є незаконним та таким, що порушує права та інтереси Позивача у сфері господарювання та оподаткування з огляду на наступне.

Так, в акті перевірки Позивачем зазначено що, перевіркою повноти нарахування податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 встановлено його заниження у сумі 11150,01 грн., у тому числі по періодам: 2012р.: липень - 4025,4 грн. серпень - 1512,54 грн., вересень - 5612,07 грн. Проте, відсутнє жодне посилання на первинні документи, які було проаналізовано перевіряючими та на підставі яких можливо зробити висновок щодо заниження позивачем податку на доходи з фізичних осіб.

Крім того, в акті перевірки зроблено висновок, що під час перевірки повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб встановлено порушення обчислення податку на доходи фізичних осіб, а саме, що ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» у 2012 році під час виплати доходу на користь платників податку не здійснено нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних - в порушення пп. 168. 1.1 п. 168.1 ст.168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, з урахуванням пп. 168.4.7, п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України підприємство не утримало та не перерахувало до бюджету податок на доходи фізичних осіб із сум, сплачених на користь фізичних осіб за отримані послуги. Також, зазначено, що на момент перевірки документи, підтверджуючі реєстрацію фізичних осіб, як суб'єктів господарювання відсутні, а зазначене вище порушення зроблено лише на підставі платіжних доручень від 23.07.2012 № 004616, від 20.09.2012 № 005920,0 від 26.07.2012 № 004719, від 29.08.2012 № 005410, від 06.09.2012 № 005591, від 28.09.2012 №006101.

Проте, всі первинні документи, на підставі яких Позивачем за липень - вересень 2012 року було виплачено доход на користь платників податку є в наявності, оформлені у встановленому законом порядку та були надані під час проведення перевірки. Однак, податковим органом не було надано належної правової оцінки цим первинним документам, і що, як наслідок призвело до прийняття незаконного податкового повідомлення - рішення.

Все вищенаведене свідчить, що проведення перевірки було здійснено без всебічного вивчення документів первинного бухгалтерського та податкового обліку платника податків, а в акті зазначено не підтверджену інформацію та припущення податкового органу, що не підтверджені допустимими та достатніми доказами.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

На підставі вищевикладеного, позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.04.2013 року №0000521720, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14447 грн. 51 коп., з яких за основним платежем - 11150 грн. 01коп., штрафні санкції - 3297 грн.50коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 108-110), в яких послався на те, що ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС з 11.03.13р. по 22.03.13р. проведена документальна планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського», код за ЄДРПОУ 13392898 дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 року. За результатами якого складено акт від 29.03.2013 № 540/22/13392898-120.

Актом від 29.03.2013 № 540/22/13392898-120 про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб; встановлені порушення податкового законодавства:

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11150,01 грн., у тому числі по періодам: 2012р.: липень - 4025,4 грн., серпень - 1512,54 грн., вересень - 5612,07 грн.

- п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) підприємством за II - IV квартали 2012 року подано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку не у повному обсязі, з недостовірними відомостями, а саме не відображені в повному обсязі доходи, сплачені на користь фізичних осіб.

Твердження позивача щодо невикористання документів підчас проведення перевірки не відповідає дійсності, так у 3 розділі акту «Результати перевірки повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів (обов'язкових платежів), неподаткових доходів, встановлених законодавством, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства» пп. 3.5.6 «Податок на доходи фізичних осіб» міститься посилання на первинні бухгалтерські та інші документи, які наданні головним бухгалтером підприємства, а саме: накази про призначення та звільнення; особові рахунки працівників; розрахунково-платіжні відомості; зворотно-сальдові відомості, журнали-ордери по рахунках №№, 311 «Рахунки в банках в національній валюті», 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 641 «Розрахунки за податками», 661 «Розрахунки за заробітною платою», 662 «Розрахунки із депонентами», головні книги; банківські документи, касові документи, прибуткові та видаткові накладні, акти виконаних робіт; відомості за формою 1ДФ; свідоцтва платників податку СГД-фізичних осіб.

При перевірці банківських документів встановлені виплати на користь фізичних осіб:

- згідно платіжних доручень від 23.07.2012 № 004616, від 20.09.2012 № 005920 ОСОБА_1 виплачено 40000,0 грн.

- згідно платіжних доручень від 26.07.2012 № 004719, від 29.08.2012 № 005410, від 06.09.2012 № 005591, ОСОБА_2 виплачено 17232,4 грн.

- згідно платіжного доручення від 28.09.2012 № 006101, ОСОБА_3 виплачено 14170,3 грн.

На момент перевірки документи, підтверджуючі реєстрацію вказаних фізичних осіб, як суб'єктів господарювання відсутні, а саме: свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, свідоцтва платників єдиного податку або підтвердження з податкового органу щодо здійснення підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування. У зв'язку з цим зроблений висновок про порушення обчислення податку на доходи фізичних осіб.

Дані з розбивкою по періодам наведено у таблиці «Розрахунок по донарахуванню сум податку на доходи фізичних осіб» (пп. 3.5.6 розділу 3 акту перевірки).

Висновок щодо порушення обчислення податку на доходи фізичних осіб, згідно акту перевірки ґрунтується на підставі факту виплати грошових коштів зазначеним фізичним особам при відсутності на момент перевірки документів, які свідчать що ці особи - суб'єкти господарювання (фізичні особи - підприємці) чим порушено вимоги податкового законодавства, визначені у п. 2 розділі 4 акту.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення по податку з доходів фізичних осіб від 01.04.13 № 0000521720 на загальну суму 14447,51 грн., в т.ч.: основний платіж 11150,01 грн., штрафні санкції 3297,5 грн., яке вручено 01.04.13 термін сплати - 11.04.12.

З урахуванням вищевикладеного, можна зробити висновок, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, та не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на слідуюче.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 20 Податкового кодексу України закріплені права податкового органу. Так зокрема п.п.20.1.4 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до органу державної податкової служби, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач - Приватне акціонерне товариство «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського», зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 10.02.1993 року на підтвердження чого було видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №611793 (а.с.13). Крім того, позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби.

На підставі п.п.20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу №215 від 19.02.2013 року, від 11.03.2013 року №262 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби було проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського», код ЄДРПОУ 13392898 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за результатами якої було складено акт від 29 березня 2013 року №540/22/13392898-120 (а.с. 44-101).

Відповідно до пункту 2 висновків акта 29 березня 2013 року №540/22/13392898-120 перевіркою встановлено порушення пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11150,01 грн., у тому числі по періодам: 2012 р.: липень - 4025,4 грн., серпень - 1512,54 грн., вересень - 5612,07 грн.

Згідно пункту 3 висновків акта 29 березня 2013 року №540/22/13392898-120 перевіркою встановлено порушення п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України підприємством за ІІ - ІV квартали 2012 року подану податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку не у повному обсязі доходи, сплачені на користь фізичних осіб - підприємців за ознакою 157.

На підставі акта перевірки 29 березня 2013 року №540/22/13392898-120 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби згідно з пп. 54.3.3, пп. 54.3.5, п. 54.3 ст. 54, п. 119.2 ст. 119, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 01.04.2013 року №0000521720, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14447 грн. 51 коп., з яких за основним платежем - 11150 грн. 01 коп., штрафні санкції - 3297 грн. 50коп.

Відповідно до статті 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Статтею 162 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з цим Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Якщо фізична особа - платник податку вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

Згідно із статтею 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Згідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з п.176.2.ст.176 Податкового кодексу України особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані зокрема своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Положенням п. 177.8. ст. 178 Податкового кодексу України передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Визначаючи позивачу зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, відповідач виходив з того, що ПрАТ «Лугцентрокуз» ім. С.С.Монятовського» у 6 випадках у 2012 році під час виплати доходу на користь платників податку не здійснено нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із сум, сплачених на користь фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за отримані послуги.

Як встановлено в судовому засідання ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є суб`єктами господарювання, про що свідчать свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 (а.с.16,19,21).

З матеріалів справи убачається, що між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг від 25.06.2012 року (а.с.142), на виконання цього договору було підписано акт виконаних робіт від 02.09.2012 року (а.с.31) та платіжними дорученнями від 26.07.2012 року, 29.08.2012 року та від 06.09.2012 року було виплачено ОСОБА_2 17232,40 грн. (а.с.38,39,40).

Крім того, між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, було укладено договір про надання консультативних послуг від 20 червня 2012 року (а.с. 140-141), на виконання цього договору було підписано акти виконаних робіт від 07.08.2012 та від 18.09.2012 року (а.с3.2,33), оплату підтверджено платіжними дорученнями (а.с.35,36).

Також між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір поставки від 03.09.2012 року (а.с.143-144), на виконання цього договору було підписано видаткові накладні (а.с. 33 «а», 34), оплату підтверджено платіжними дорученнями (а.с.35,36).

Вказана первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання вищезазначених договорів з контрагентами ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, оформлена належним чином. Доказів того, що ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знаходились у трудових відносинах з ПрАТ «Лугцентрокуз» ім. С.С.Монятовського» суду не надано, а тому підстав вважати, що відносини за цими договорами фактично є трудовими не має.

Висновок про порушення позивачем пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11150,01 грн., у тому числі по періодам: 2012 р.: липень - 4025,4 грн., серпень - 1512,54 грн., вересень - 5612,07 грн. та п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України підприємством, вмотивований тим, що на момент перевірки документи, підтверджуючи реєстрацію фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, як суб'єктів господарювання відсутні.

Вказані доводи відповідача спростовуються переліком документів для пред'явлення планової перевірки за період 01.04.2012 року - 31.12.2012 року №304 від 11.03.2013 року (а.с.132-133). З пункту 11 вказаного переліку вбачаться, що позивачем було надано відповідачу копії свідоцтв про реєстрацію підприємців 1 п. на 153 аркушах. Весь перелік документів був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис про прийняття прошитої та пронумерованої папки «Платники єдиного податку».

З оглянутої в судовому засіданні папки «Платники єдиного податку», яка надавалася податковому органу під час перевірки, вбачається, що в ній містяться свідоцтва про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1(сторінка 126 у папці), ОСОБА_2 (сторінка 58 у папці), ОСОБА_3(сторінка 96 у папці). Папка «Платники єдиного податку» прошита, пронумерована та засвідчена печаткою Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського».

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача, які викладені у акті перевірки стосовно порушення позивачем пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11150,01 грн., у тому числі по періодам: 2012 р.: липень - 4025,4 грн., серпень - 1512,54 грн., вересень - 5612,07 грн. та п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України не підтверджуються, а тому підстав для прийняття відповідачем оскаржуваного повідомлення - рішення на підставі зазначеного акту, не було.

За таких обставин суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.04.2013 року №0000521720.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише до нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним.

Тобто, для забезпечення захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб під час розв'язання спору, адміністративний суд передусім повинен зробити висновок про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень, наслідком чого є його скасування.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимоги до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 01.04.2013 року №0000521720.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним податкове повідомлення - рішення від 01.04.2013 року №0000521720.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що, оскільки судове рішення ухвалене на користь особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 04.06.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 07.06.2013, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 01.04.2013 року №0000521720 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.04.2013 року №0000521720, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14447 грн. 51 коп., з яких за основним платежем - 11150 грн. 01 коп., штрафні санкції - 3297 грн. 50 коп.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 144,47 грн. (сто сорок чотири гривні 47 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 07 червня 2013 року.

Суддя О.П. Островська