Рішення № 31689676, 06.06.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.2013 Справа № 920/669/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-будівельне об'єднання», м. Суми

про стягнення 146 086 грн. 72 коп.

СУДДЯ В.Л.КОТЕЛЬНИЦЬКА

Представники сторін:

від позивача - Н.М.Чаплюк (довіреність б/н від 03.09.2012)

від відповідача - В.М. Линов (довіреність б/н від 03.01.2013)

За участю секретаря судового засідання - І.М.Мелащенко

Суть спору: позивач, згідно уточнених позовних вимог, (заява №311 від 27.05.2013 про зменшення позовних вимог), просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки у сумі 121 086 грн. 72 коп., у тому числі: 97 364 грн. 45 коп. - основний борг, 18 997 грн. 66 коп. - пеня, 3 809 грн. 48 коп. - 3% річних, 915 грн. 13 коп. - інфляційні збитки, а також судові витрати покласти на відповідача.

У поданих до суду додаткових поясненнях № 291 від 17.05.2013 та № 330 від 05.06.2013 позивач зазначав, що факт поставки товару підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, копії яких додано до позовної заяви; дати та суми оплат, а також призначення платежів підтверджуються банківськими виписками, а сума боргу відповідача підтверджується актами звірки за період з 11.11.2011 по 17.04.2012 та з 17.09.2012 по 05.06.2013.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, присутній в судовому засіданні представник відповідача суму боргу визнав. Також представником відповідача була подана для долучення до матеріалів справи копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ «Східно-будівельне об'єднання».

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східно-будівельне об'єднання» (відповідачем у справі) був укладений договір поставки № 80.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору позивач прийняв на себе зобов'язання в порядку і в строки, встановлені договором, передати у власність відповідача товар - чорний металопрокат, асортимент, кількість та ціна якого вказуються у специфікаціях та/або в рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, обумовлених договором.

Відповідно до п. 3.3. договору порядок розрахунків між сторонами визначався як 100 % попередня оплата, якщо інше не обумовлено в специфікації.

Поставка у відповідності до п. 2.1. договору здійснювалась окремими партіями. Партією товару є кількість товару, зазначена у відповідній видатковій накладній, що випливає із п. 2.5. договору: «Дата отримання партії товару покупцем вказується у накладній».

За період з 17.09.2012 по 07.12.2012 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 358 364,45 грн.

Зокрема, у відповідності до специфікації № 3 від 17.09.2012 було здійснено поставку наступних партій товару: 17.09.2012 р. на суму 135 269,34 грн.; 21.09.2012 р. на суму 53 016,02 грн.; 02.10.2012 р. на суму 7 467,04 грн. (вказаний факт підтверджується видатковими накладними № 15243 від 17.09.2012, № 152511 від 21.09.2012 та № 152686 від 02.10.2012, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 172 від 17.09.2012 та № 179 від 02.10.2012. У відповідності до специфікації № 4 від 27.09.2012 було здійснено поставку наступних партій товару: 27.09.2012 - на суму 57 597,22 грн.; 02.10.2012 - на суму 41 106,30 грн., (вказаний факт підтверджується видатковими накладними № 152624 від 27.09.2012 та № 152684 від 02.10.2012, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 178 від 27.09.2012 та № 179 від 02.10.2012. У відповідності до специфікації № 5 від 02.10.2012 було здійснено поставку товару на суму 2 313,85 грн., що підтверджується видатковою накладною № 152687 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 179 від 02.10.2012. У відповідності до специфікації № 6 від 10.10.2012 було здійснено поставку товару на суму 61 255,73 грн., що підтверджується видатковою накладною № 152863 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 179 від 02.10.2012.

Пунктом 1.1. договору поставки від 11.11.2011 передбачено, що поставка може здійснюватись на підставі виставленого рахунку на оплату.

19.10.2012 відповідачеві було поставлено товар на суму 338,95 грн., що підтверджується видатковою накладною № 152985 від 19.10.2012 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 194 від 19.10.2012.

На дану поставку поширюється дія п. 3.3. договору, в якому зазначається, що розрахунки здійснюються у вигляді 100 % попередньої оплати, якщо інше не вказується у специфікаціях.

Оплата за отриманий товар у повному обсязі та у встановлені строки відповідачем здійснена не була.

26.12.2012 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію на суму з вимогою погасити заборгованість в семиденний строк.

Однак відповідачем після було сплачено лише 236 000,00 грн. у рахунок оплати поставки за специфікацією № 3 згідно із призначенням платежу, а також 22.05.2013 відповідач сплатив 25 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням № 60 від 22.05.2013.

Таким чином, станом на 05.06.2013 сума несплаченої заборгованості відповідача становить 97 364,45 коп., що повністю підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником відповідача.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконує і розрахунки за поставлений йому товар своєчасно не проводить.

Факт належного виконання умов договору позивачем підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу за поставлений товар у розмірі 97 364,45 грн. обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне проведення розрахунків в сумі 18 997,66 грн., інфляційних збитків в сумі 915,13 грн. та 3% річних в сумі 3 809,48 грн.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати за поставлений товар покупець (відповідач) зобов'язаний сплатити постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасні розрахунки, а також сум інфляційних збитків та 3% річних підлягають задоволенню, оскільки вони передбачені договором та не суперечать вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем повністю доведений факт належного виконання ним договірних зобов'язань, суду надані всі необхідні докази, відповідачем позов визнаний.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-будівельне об'єднання» (40000, м. Суми, вул. Шишкарівська, 11; код ЄДРПОУ 23639176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, 5; код ЄДРПОУ 36441934) 97 364 грн. 45 коп. основного боргу, 18 997 грн. 66 коп. пені, 915 грн. 13 коп. інфляційних нарахувань, 3 809 грн. 48 коп. 3% річних, 2 921 грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.06.2013.

Суддя В.Л.Котельницька