Рішення № 31689491, 03.06.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/41/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.13 Справа № 908/1483/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Інвест» (69006, м. Запоріжжя, вул. Сорок Років Радянської України, буд. 3, а/с № 109)

до Публічного акціонерного товариства «Запоріжстрансформатор» (69600, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 3)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : Радченко І.В. - довіреність б/н від 15.10.2012 р.;

від відповідача: Чернова Ю.П. - довіреність № 1/05-ю від 26.12.2012 р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Інвест» звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запоріжстрансформатор» суми 84840,00 грн. заборгованості за договором № MS 000459 від 01.03.2012 р., суми 4287,74 грн. пені та суми 352,41 грн. - 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання.

Обґрунтовуючи позов позивач посилався на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки № MS 000459 від 01.03.2012 р. позивач, за видатковими накладними № РН-01/л від 04.01.2013 р. та № РН-24/л від 11.03.2013 р. поставив відповідачу продукцію на суму 84840,00 грн. В порушення умов договору, відповідач зобов'язання щодо оплати продукції не виконав, внаслідок чого, станом на дату звернення позивача із даним позовом до суду (24.04.2013 р.), борг відповідача складав 84840,00 грн. За порушення виконання грошового зобов'язання, на підставі п. 6.3.1. та 6.1.1 Договору відповідачу нараховано суму 4287,74 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України суму 352,41 грн. - 3% річних. Посилаючись на приписи ст. 610, 625, 627, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 224, 225 ГК України позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.04.2013 р. порушено провадження у справі № 908/1483/13, розгляд якої призначено на 03.06.2013 р.

В судовому засіданні 03.06.2013 р. позивач звернувся до суду із письмовою заявою (вих. б/н, б/д) про зменшення суми позовних вимог. Так, за змістом заяви, позивач, посилаючись на погашення відповідачем 30.04.2013 р. суми основного боргу в розмірі 84840,00 грн., просить суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 4287,74 грн. та суму 3% річних в розмірі 352,41 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява позивача мотивована фактом сплати відповідачем суми 84840грн. основного боргу.

Враховуючи, що в даному випадку, позивачем не заявлено про відмову від позову в частині стягнення суми основного боргу, а заявлені до стягнення суми пені та 3% річних фактично залишені позивачем без змін, заява позивача про зменшення позовних вимог не є такою за своїм процесуальним характером і носить інформаційний характер. Тобто, фактично зменшення кількісних показників за вимогою про стягнення суми 84840грн. основного боргу не відбулось.

Відповідач - ПАТ «Запоріжстрансформатор» - у письмовій заяві (вих. б/н, від 03.06.2013 р.) відзначив, що по суті спору відповідач заперечень не має, факт сплати суми основного боргу в розмірі 84840,00 грн. підтверджує.

За клопотанням присутніх у судовому засіданні представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 03.06.2013 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та припинення провадження у справі щодо стягнення суми основного боргу.

Матеріали справи свідчать, що 01.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Інвест» (Постачальником, позивачем у справі) та Публічним акціонерним товариством «Запоріжстрансформатор» (Покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір поставки № MS 000459 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався передати в обумовлені строки Покупцю товар, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар (лісоматеріали, пиломатеріали) (п.1.1. Договору)

Згідно із п. 2.2 Договору загальна кількість товару, його дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам, розмірам визначається Специфікаціями, які є невід єною частиною цього Договору.

Товар постачається у строк 5-ть робочих днів з моменту підписання відповідної Специфікації, якщо інше не передбачено в Специфікаціях до Договору (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна товару визначається Специфікаціями, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно із п. 5.4 Договору Покупець здійснює оплату за товар у наступному порядку: 100% від вартості поставленого товару протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару, якщо інше не передбачено у Специфікаціях до Договору.

В пункті 6.1.1 Договору сторони узгодили, що за прострочку виконання грошового зобов'язання винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні відсотки у розмірі 3% річних від несплаченої суми.

За прострочку виконання зобов'язань по даному Договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1% від ціни невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення (п. 6.3.1.1 Договору).

За умовами п. 6.3.1.2 Договору пеня за порушення грошового зобов'язання по даному Договору обмежується розміром та в порядку, передбаченими законом.

Відповідно до п. 7.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 27.02.2013 р. до Договору) Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2013 р.

Як встановлено судом, протягом дії Договору сторонами було підписано Специфікацію № 1 про поставку лісоматеріалів на суму 93825,00 грн., Специфікацію № 2 про поставку брусу хвойного на суму 106344,00 грн. та Специфікацію № 3 про поставку брусу хвойного довжиною від 4м до 6м на суму 90000,00 грн.

Відповідно до Специфікації № 3 позивачем було поставлено відповідачу лісоматеріалів на загальну суму 84840,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-01/л від 04.01.2013 р. на суму 48255,00 грн. та № РН-24/л від 11.03.2013р. на суму 36585,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Товар отримано на підставі Довіреностей: № 21640 від 04.01.2013 р. (виданої на ім'я Ниц Л.М.) та № 22330 від 11.03.2013 р. (виданої на ім'я Ниц Л.М.).

На оплату поставленого Товару позивачем було виставлено рахунки-фактури: № РФ-01/л від 04.01.2013 р. на суму 48255,00 грн. та № РФ-24/л від 11.03.2013 р. на суму 36585,00 грн.

За отриманий Товар, відповідач у встановлені Договором строки не розрахувався.

Направлені позивачем на адресу відповідача Претензія (вих. № 022) та листи з вимогою сплатити борг за Договором, були залишені останнім без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з ПАТ «Запоріжстрансформатор» суми 84840,00 грн. основного боргу за договором № MS 000459 від 01.03.2012 р., суми 4287,74 грн. пені та суми 352,41 грн. - 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт поставки, кількість та вартість переданого за Договором Товару на загальну суму 84840,00 грн. підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними: № РН-01/л від 04.01.2013 р. (на суму 48255,00 грн.) та № РН-24/л від 11.03.2013р. (на суму 36585,00 грн.), та відповідачем не заперечується.

Товар отримано уповноваженою особою відповідача. В матеріалах справи міститься Довіреності на отримання Товару № 21640 від 04.01.2013 р. (виданої на ім'я Ниц Л.М.) та № 22330 від 11.03.2013 р. (виданої на ім'я Ниц Л.М.).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами п. 5.4 Договору Покупець здійснює оплату за товар у наступному порядку: 100% від вартості поставленого товару протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару, якщо інше не передбачено у Специфікаціях до Договору.

В даному випадку, в Специфікації № 3 відповідно до якою відповідачу було поставлено Товар за видатковими накладними № РН-01/л від 04.01.2013 р. та № РН-24/л від 11.03.2013р., будь-яких інших умов щодо строків оплати Товару, ніж встановлено у п. 5.4 Договору, визначено не було. Станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду строк оплати за вказаними вище видатковими накладними - наступив.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманого Товару, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, а також з урахуванням викладеного, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 84840,00 грн.

Разом з тим, після порушення провадження у даній справі відповідач сплатив суму основної заборгованості, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача суму 84840,00 грн., що підтверджується наданою позивачем засвідченою копією банківської виписки за 30.04.2013 р.

Відповідно до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження по справі, в частині стягнення суми основного боргу (84840,00 грн.) слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 4287,74 грн. пені та суми 352,41 грн. - 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку в п. 6.1.1 Договору сторони узгодили, що за прострочку виконання грошового зобов'язання винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні відсотки у розмірі 3% річних від несплаченої суми, що узгоджується також зі ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимога про стягнення з нього 3% річних в сумі 352,41 грн. (за період з 04.02.2013 р. по 24.04.2013 р. та з 11.04.2013 р. по 24.04.2013 р.) заявлена позивачем обґрунтовано, а тому задовольняється у повному обсязі.

Крім того, відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені була заявлена позивачем на підставі п. 6.3.1.1 Договору, яким передбачено, що за прострочку виконання зобов'язань по даному Договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1% від ціни невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

При цьому, в п. 6.3.1.2 Договору сторони передбачили, що пеня за порушення грошового зобов'язання по даному Договору обмежується розміром та в порядку, передбаченими законом.

Разом з тим, при нарахуванні пені, даний пункт Договору позивачем не було взято до уваги.

Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд відзначає, що вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню: за заявлений позивачем період (за період з 04.02.2013 р. по 24.04.2013 р. та з 11.04.2013 р. по 24.04.2013 р.) сума пені становить 1762,08 грн., а не 4287,74 грн. як заявлено позивачем, тому в решті позовної вимоги про стягнення пені слід відмовити, як заявленої необґрунтовано.

Отже, позовна вимога про стягнення пені задовольняється судом частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжстрансформатор» (69600, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 3, код ЄДР 00213428, р/р № 26004301155024 у Банк Філії «Відділення ПАТ ПІБ м. Запоріжжя», МФО 313355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Інвест» (69006, м. Запоріжжя, вул. Сорок Років Радянської України, буд. 3, а/с № 109, код ЄДР 20476532, п/р № 26007000912174 в ПАТ «Універсал Банк» у м. Київ, МФО 322001) суму 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 08 коп. пені, суму 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 41 коп. - 3% річних та суму 1771 (одна тисяча сімсот сімдесят одна) грн. 70 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову за вимогою про стягнення пені відмовити.

Припинити провадження у справі за вимогою про стягнення суми 84840,00 грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 06.06.2013 р.

Суддя М.В. Мірошниченко