Рішення № 31689040, 28.05.2013, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/800/13-ц

2/0285/384/13

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2013 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В. Б.,

при секретарі Палашкевич М. В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новограді-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

В лютому 2013 року до суду звернувся ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в якому просив стягнути на свою користь: з ОСОБА_6 4 910 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 7 000 грн на відшкодування моральної шкоди; з ОСОБА_2 612 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди: з ОСОБА_5 590 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди, а також стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

Позивач посилаючись на те, що оскільки внаслідок неправомірних дій відповідачів 31 жовтня 2010 року, 2 та 4 травня 2011 року, а також 12 липня 2011 року, які виразились в пошкодженні встановленого ним паркану, йому заподіяно матеріальну та моральну шкоду, просить суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити.

Представник відповідачів також просив в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду є реалізація цивільних прав позивача як власника земельної ділянки та житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на відшкодування майнової і моральної шкоди у зв'язку із навмисним пошкодженням власного майна відповідачами 31 жовтня 2010 року, 2, 4 травня 2011 року і 12 липня 2011 року.

Встановлено, що земельна ділянка площею 0,0735 га, розташована в АДРЕСА_1, з 06 липня 2010 року р. належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, її призначення - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. З плану зовнішніх меж земельної ділянки, окресленому на Державному акті на право приватної власності на землю вбачається, що земельна ділянка межує з земельною ділянкою АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_5 /а.с.13, 70/.

З постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 30 березня 2011 року, від 15 травня 2011 року та від 13 липня 2011 року, з яких вбачається, що між позивачем ОСОБА_4 та відповідачами існують неприязні відносини, які виникли на гранті спору щодо межі між суміжними земельними ділянками, а в подальшому і щодо встановлення паркану на цій межі.

Також, з досліджених в судовому засіданні матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи №№2440, 3265,1487 вбачається, що під час встановлення паркану позивачем, між ним його донькою ОСОБА_7 та відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 виникали сварки, внаслідок яких останні перешкоджали позивачу встановлювати паркан та здійснили його пошкодження. Ці обставини підтвердили працівники ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які встановлювали та відновлювали паркан, при опитуванні їх ДІМ Новоград-Волинського МВ.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_8, допитаний як свідок, підтвердив, що відповідачі заважали їм встановлювати паркан та пояснив, що особисто бачив як ОСОБА_6 пошкодила п'ять бетонних стовпів, ОСОБА_2 витягувала дошку і розлила бетон, куди пішло один мішок цементу і 10 відер піска, а також вона пошкодила 6 метрів залізного прольота, ОСОБА_5 копаницею порвала шнурівку.

Свідок ОСОБА_9 також підтвердив, що відповідачі заважали їм встановлювати паркан та пояснив, що бачив як ОСОБА_6 пошкодила стовпи в кількості приблизно вісім штук та пошкодила одну плиту, ОСОБА_5 пошкодила дві плити.

Пояснення свідка ОСОБА_7 , яка є одночасно донькою позивача, що ОСОБА_6 повалила п'ять стовпів узгоджуються з поясненнями вищезазначених свідків, а тому суд приймає їх до уваги в сукупності з поясненнями інших свідків.

Суд не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_7, що вона в ніч з 31 жовтня 2010 р. на 1 листопада 2010 року бачила як ОСОБА_6 з кимось валила паркан руками, оскільки її покази не узгоджуються з першими її поясненнями від 01.11.2010 р. відібраними у нею в.о слідчого СВ Новоград-Волинського МВ, згідно яких вона лише підозрювала в пошкодженні паркану ОСОБА_6, а не бачила як остання його пошкоджувала (матеріали №3265 а.м.15).

Таким чином, суд вважає, що вина відповідачів у заподіяні шкоди майну позивача повністю доведена в судовому засіданні, а тому відповідачі повинен нести цивільну відповідальність за завдану шкоду.

Положеннями статей 1166 та 1167 Цивільного кодексу України визначені підстави відповідальності за завдану неправомірними діями фізичний особі майнової і моральної шкоди особою, що її завдала, з яких суди повинні виходити при покладанні обов'язку по відшкодуванню шкоди, зокрема, шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

За приписами статей 22 і 1192 ЦК України особа, який завдано збитків у вигляді втрат, яких вона зазнала, зробила або мусить зробити для відновлення пошкодженої речі (реальні збитки), має право на їх відшкодування, а розмір заподіяних збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При визначенні розміру заподіяної матеріальної шкоди, суд виходить з встановлених обставин справи та доказів, які надані позивачем та відповідачем на обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Відповідно до товарних накладних №10 від 29 квітня 2011 року, №17 від 04 травня 2011 року та №7 від 5 вересня 2011 року вартість бетонних стовпів складає 50 грн за штуку, вартість плит складає 60 грн за штуку, вартість одного мішка цементу складає 48 грн, установка бетонних стовпців 40 грн за штуку, монтаж та демонтаж плит 90 грн за штуку і транспортні розходи 50 грн.

Оскільки в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_6 пошкоджено 5 стовпчиків та одна плита, то на користь позивача слід стягнути 510 грн матеріального збитку = ((5 стовпі х50 грн )+(5 стовпців х 40 грн установка) + 60 вартість плити).

Також доведено, що ОСОБА_5 пошкоджено дві плити, а тому на користь позивача слід стягнути 350 грн матеріального збитку = (2 плити х 60 грн )+ (2 плити х 90 грн монтаж та демонтаж) + 50 грн транспортні розходи).

Щодо ОСОБА_2 то з неї на користь позивача слід стягнути 48 грн, а саме вартість одного мішка цементу, якій був використаний на виготовлення бетону для паркану і якій вона розлила.

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, на підставі наявних доказів, суд враховує, що сторони не заявляли клопотань щодо проведення по справі будь-яких експертиз, відповідачами не спростовано надані позивачем накладні про вартість будматеріалів та виконаних робіт, тому суд бере до уваги як доказ розміру шкоди вище приведені накладні.

За вимогами закону, питання про відшкодування моральної шкоди вирішується судом відповідно до положень чинного законодавства, зокрема, за наявності заподіяння особі моральної шкоди її розмір визначається судом з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості реалізації своїх прав, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших істотних обставин, вимог розумності та справедливості, як того вимагає частина 3 статті 23 ЦК України.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує ступень вини кожного з відповідачів, в тих межах, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, наявність тривалих неприязних відносин між власниками земельних ділянок, наявність, під час конфлікту щодо встановлення паркану, в провадженні судових справ де вирішувалось питання законності затвердження технічної документації та видачі державного акту (спір про межу), втручання в конфлікт між власниками їх рідних, що в свою чергу призводило до загострення ситуації та вік власників земельних ділянок.

Таким чином, виходячи з засад розумності, виваженості й справедливості, розмір відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди належить визначити у розмірі 300 грн з ОСОБА_6, у розмірі 200 грн з ОСОБА_5 та у розмірі 100 грн з ОСОБА_2.

Також відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати, а саме в частині судового збору.

Згідно ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Таким чином, позивачем в порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України не надано суду допустимих, змістовних та достовірних доказів на підтвердження своєї позиції щодо понесених ними витрат на правову допомогу, а тому в цій частині позов задоволений бути не може.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 22, 1166, 1167, 1192 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 510 (п'ятсот десять) грн на відшкодування матеріальної шкоди та 300 (триста) грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 350 (триста п'ятдесят) грн на відшкодування матеріальної шкоди та 200 (двісті) грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 48 (сорок вісім) грн на відшкодування матеріальної шкоди та 100 грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 судові витрати, а саме 185,81 грн судового збору при зверненні до суду.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати, а саме 123,87 грн судового збору при зверненні до суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати, а саме 34,41 грн судового збору при зверненні до суду.

Сторони можуть ознайомитись з повним рішенням суду 1 червня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: