Рішення № 31687023, 06.06.2013, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 0516/3936/2012

Номер провадження № 2/229/1/2013

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2013 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В. М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про надання дозволу для виїзду за кордон неповнолітній дитини без згоди батька,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 21 травня 2012 р. звернулась до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 про надання дозволу для виїзду за кордон неповнолітній дитини без згоди батька.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 17 лютого 2007 року, який було розірвано за рішенням Калінінського районного суду м.Донецька в липні 2010 року. Від даного шлюбу вони мають малолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Після розлучення дитина залишилась мешкати разом з матір'ю. На протязі певного часу після розлучення вона намагалась отримати від відповідача нотаріально засвідчений дозвіл для можливості виїзду дитини разом з нею до Італії на офіційне запрошення її матері - ОСОБА_6. Відповідач відмовив у її прохані без обгрунтовання причин відмови. Ії мати протягом тривалого часу мешкає у АДРЕСА_1 і має італійське громадянство. Вона одружена за італійцем, має свій власний бізнес та заробляє більше ніж 10000 євро на місяць. Матеріальний стан її матері досить достатній для повного утримання її дитини за кордоном, включаючи медичне обслуговування. У зв'язку з тим, що її донька дуже часто хворіє в м. Донецьк вона і її матір намагаються для оздоровлення дитину вивезти до Італії. Крім того, дитячий лікар радить її дитині для оздоровлення змінити клімат на морський. Містечко АДРЕСА_1 де мешкає її мати знаходиться на узбережжі Адріатичного моря з м'яким субтропічним кліматом.

Позивачка просила надати дозвіл на виїзд її малолітньої доньки за кордон - до Італіі, до 06 червня 2016 року за відсутності згоди на це відповідача. Одночасно позивачка просила дозволити їй виготовлення проїзних документів на малолітню дитину для виїзду за кордон.

17 липня 2012 року ухвалою Дружківського міського суду провадження по справі було зупинено у зв'язку з призначена судова медичної-експертизи для з'ясування стану здоров'я малолітньої дитини та потреби її лікування (а.с.93-93).

28 березня 2013 року справа повернулась до Дружківського міського суду з висновками експерта і ухвалою Дружківського міського суду від 28 березня 2013 року провадження по справі було відновлено та справу призначено до розгляду на 23 квітня 2013 року (а.с.117).

23 квітня 2013 року судове засідання не відбулося у зв'язку із неявкою сторін, справу було призначено до розгляду на 06 червня 2013 року.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву з клопотанням розглядати справу у її відсутності, просила допустити в якості її представника ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 з'явився у судове засідання, підтримав позовні вимоги позивача з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_5. не з'явився у судове засідання, надав заяву клопотанням про розгляд справ у його відсутності, просив допустити в якості його представників ОСОБА_2. та ОСОБА_7.

Представник відповідача ОСОБА_7. не з'явилась у судове засідання, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник ОСОБА_2. з'явилась у судове засідання, проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає, що позивачем не надано досить доказів на підтвердження того, що дитину треба везти на лікування до Італії. Крім того, вважає, що позивачка може залишитися на постійне мешкання в Італії, разом з дитиною, що позбавить батька можливості спілкуватися з дочкою. Крім того, відсутність спілкування з дитиною може відобразитися негативно на психічному стані дитини. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник третьої особи служби по справам дітей Калінінської виконавчої ради не з'явилися в судове засідання, надали заяву з клопотанням розглядати справу у їх відсутності, просять винести рішення в інтересах дитини та надати дозвіл на її виїзд для оздоровлення за межі України при умовах надання згоди батьком.

Суд, вважає за можливе розглядати справу у відсутності позивача, відповідача, представника відповідача ОСОБА_7., представника третьої особи.

Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_1., представника відповідача ОСОБА_2., свідка ОСОБА_8., дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги задоволенню підлягають частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_5. перебували в зареєстрованому шлюбі з 17 лютого 2007 року до 05 серпня 2010 року, від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. .

Як вбачається з свідоцтва про народження дитини, її батьком є відповідач, а позивачка - матір'ю (а.с. 6 ).

Відповідно до принципів 4 і 6, викладених в Декларації прав дитини, прийнятою генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, дитина повинна користуватися всіма благами соціального забезпечення, йому належить право на здоровий ріст і розвиток, з цією метою спеціальний догляд і охорона мають бути забезпечені, як їй так і матері, малолітня дитина не повинна бути розлучена зі своєю матір'ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.91 р. №789-ХІІ), та ч. 7 і ч. 8 ст. 7 СК України, усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Як вбачається з матеріалів справи, дитина проживає з матір'ю, це не спростовується сторонами, підтверджується рішенням виконавчого комітету Калінінського району № 252/2 від 11.08.2010 року про встановлення порядку участі ОСОБА_5 у виховані дитини ОСОБА_4 (а.с.27)

Позивачка зазначала, що в Італії мешкає її матір, тобто рідна бабуся малолітньої ОСОБА_4. ОСОБА_6 є громадянкою Італії та має власний дохід на місяць 10000 євро. ОСОБА_6 надала 01.04.2012 року запрошення для малолітньої ОСОБА_4 з мотивів туризму до Італії, вона має намір вивезти дитину за кордон, щоб дитина відпочила, а також з метою лікування, оскільки дитина хворіє на псоріаз а клімат Адріатичного узбережжя, де мешкає її мати в Італії може позитивно вплинути на стан здоров'я дитини.

Згідно підпункту 2 пункту 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМ України 27 січня 1995 року №57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків, або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди одного з батьків, зокрема, у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

З аналізу вказаної норми впливає, що у разі відсутності згоди одного з батьків на виїзд дитини з України, спір може бути вирішено судом.

Суд, вважає, що відмова батька про надання дозволу на виїзд дитини за кордон в даному випадку є безпідставною, оскільки ОСОБА_6, яка мешкає в Італії є бабою малолітньої ОСОБА_4 (а.с.74-77).

Відповідно до ст. 257 Сімейного Кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Таким чином, ОСОБА_6, також має право спілкуватися з ОСОБА_4, як і її батько.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім

випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд, вважає, що відповідач не довів суду підстав, чому треба відмовити у наданні дозволу на виїзд дитини до Італії.

Так, як на підставу своїх заперечень проти надання дозволу відповідач посилається на те, що дитина не потребує лікування від захворювання, посилаючись на експертизу.

Дійсно відповідно до висновку судово-медичні експерти, вважають що висновок лікарів поліклійники щодо стаціонарної стадії псоріазу не є обґрунтованим (а.с.116).

Але як вибачається із пояснень позивачки лікарями дитину рекомендовано, а не зобов'язано лікувати в "умовах Адріатичного клімату".

Крім того, відсутність захворювання у дитини не є підставою для відмови у надані дозволу виїхати її за межі України.

Тому суд, вважає, що експертиза не може бути допустимим доказом на підтвердження того, що не треба надавати дозвіл на виїзд дитини до Італії.

Щодо посилання відповідача, як на підставу своїх заперечень, щодо отримання дитиною психічної травми у разі розлучення з батьком, то вони не мають обгрунтованних підстав.

У судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_8., який пояснював, що відповідач гарний батько, часто спілкується з дитиною, вважає, що від'їзд дочки до Італії та розлучення з батьком, може вплинути на психічний стан дитини.

Суд, вважає, що дані свідчення також не можуть бути допустимим доказом, оскільки це лише твердження свідка, його особиста думка, а не висновок спеціаліста. Крім того, в Італії мешкає рідна бабуся малолітньої дитини. І суд, вважає, що дитині також треба і спілкування з бабусею.

Заперечення представника відповідача, що дитина може залишитись в Італії на завжди, чим будуть порушені її права, взагалі не має ніяких підстав і не доведено суду .

Відповідно до вимог ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII, за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене і те, що підстави для відмови в наданні дозволу на тимчасовий виїзд малолітньої дитини за кордон відсутні, то позов ОСОБА_3 слід задовольнити - надати дозвіл на виїзд малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження до Італіі у супроводі матері - ОСОБА_3 на період до 06 червня 2014 року та дозволити ОСОБА_3 виготовлення проїзних документів для виїзду за кордон її малолітеньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , без згоди батька - ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 10,11,58,59,60,212-215,218,224 ЦПК України (в редакції 2004 року),

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про надання дозволу для виїзду за кордон неповнолітній дитини без згоди батька задовольнити частково.

Надати дозвіл на виїзд малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження до Італіі у супроводі матері - ОСОБА_3 на період до 06 червня 2014 року.

Дозволити ОСОБА_3 виготовлення проїзних документів для виїзду за кордон її малолітеньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження без згоди батька - ОСОБА_5 .

Рішення набирає законної сили: через 10 днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга, у разі подання апеляційної скарги, після розгляду її апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: А. Л. Гонтар