Постанова № 31686534, 05.06.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 806/3007/13-a

категорія 10.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 р. м.Житомир

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглянувши у скороченому провадженні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2813,30 грн.,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у сумі 2813,30 грн. В обґрунтування позову зазначав, що відповідач як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі єдиний внесок. У зв'язку з невиконанням даних зобов'язань у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом за 2011 рік у сумі 2813,30 грн. На вказану суму боргу відповідачу була виставлена вимога про сплату боргу від 30.03.2012 року, однак у добровільному порядку заборгованість погашена не була.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області як страхувальник. Відповідачем обрано спрощену систему оподаткування (фіксований податок).

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2464-VI), відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) до Пенсійного фонду України.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI, встановлено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Враховуючи положення ч. 11 ст. 8 Закону № 2464-VI та ст. 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", якою було установлено розмір мінімальної заробітної плати на 2011 рік, мінімальний страховий внесок для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону, з січня по березень 2011 року становив по 326,53 грн., з квітня по вересень 2011 року - по 333, 12 грн., з жовтня по листопад 2011 року - по 341, 80 грн., з грудня 2011 року - 348, 39 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем єдиний внесок у 2011 році у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску сплачено не було. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань у нього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати єдиного внеску за 2011 рік у розмірі 2813, 30 грн.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI, своєчасно несплачена сума єдиного внеску (2813,30 грн.) вважається недоїмкою.

Частина 4 статті 25 Закону № 2464-VI встановлює, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

30 березня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області була виставлена відповідачу вимога № ф213 про сплату боргу в сумі 2813,30 грн.. Правом на узгодження вимоги з органом Пенсійного фонду України відповідач не скористався, у встановлений строк вимогу не оскаржив.

Доказів сплати зазначеної суми недоїмки відповідачем у добровільному порядку суду не надано.

З огляду на викладене, суддя вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, статтями 86, 158-163, 167, 183 - 2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області заборгованість в сумі 2813,30 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко