Рішення № 31686443, 22.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2013 р. Справа № 911/1696/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ

до Дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка

про стягнення 19769,98 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Саранюк В.М. (довіреність №2-343 від 18 травня 2013 року);

Дороніна О.М. (довіреність №2-287 від 4 лютого 2013 року);

від відповідача: П'ятоволенко І.І. (довіреність №146 від 13 лютого 2013 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (далі - відповідач) про стягнення 19769,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами за №1109011102/Б21 від 27 вересня 2011 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий газ, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 17243,03 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1123,08 грн., штраф (7%) в розмірі 1207,01 грн. та 3% річних в розмірі 223,86 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 30 квітня 2013 року та призначено справу до розгляду на 22 травня 2013 року.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 17243,03 грн., відмовити в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 7% штрафу у розмірі 1207,01 грн. та зменшити розмір пені.

22 травня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - газотранспортне підприємство) та відповідачем (за договором - замовник) 27 вересня 2011 року укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами за №1109011102/Б21.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

Згідно пункту 1.2 договору плановий обсяг транспортування природного газу замовника з 1 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року складає 8580,000 тис.куб.м.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.

Згідно пункту 5.1 договору розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері економіки.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що розрахунковий період за договором становить один місяць з 900 години першого місяця до 900 години першого дня наступного місяця включно.

Відповідно до пункту 5.4 договору вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.

Згідно пункту 5.5 договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

Відповідно до пункту 6.3.2 договору замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг згідно з умовами договору.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір набирає чинності, відповідно до пункту 11.1 договору, з дня його підписання сторонами та діє в частині транспортування газу до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами на загальну суму 1049193,03 грн., що підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (том 1, а.с. 31-32), копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав належним чином, а саме, частково розрахувався з позивачем за надані послуги, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 17243,03 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 17243,03 грн., відмовити в задоволені позовної вимоги в частині стягнення 7% штрафу у розмірі 1207,01 грн. та зменшити розмір пені.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 14 травня 2013 року платіжним дорученням №27 від 14 травня 2013 року на рахунок позивача відповідачем сплачено заборгованість за договором №1109011102/Б21 від 27 вересня 2011 року у розмірі 17243,02 грн. Таким чином, станом на день прийняття рішення у справі відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 00 грн. 01 коп.

Відповідно до пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 17243,02 грн. підлягає припиненню.

З урахуванням того, що відповідач частково погасив заборгованість у розмірі 17243,02 грн. до стягнення з відповідача підлягає заборгованість у розмірі 00 грн. 01 коп.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 1123,08 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Судом відмовлено в задоволені заяви відповідача про зменшення розміру пені, оскільки, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами існування скрутного матеріального становища підприємства відповідача.

Щодо заявленої до стягнення суми 7% штрафу у розмірі 1207,01 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту наведеної норми випливає, що зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані за наявності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо скоєно господарське правопорушення у відносинах, в яких хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту; якщо було допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу чи пені.

Тому, для застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 231 ГК України, необхідно встановити наявність усіх обставин, з якими законодавець пов`язує можливість стягнення зазначеного виду штрафних санкцій.

Зазначена позиція викладена, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України №13/155-10 від 6 квітня 2011 року, №14/196-08/19 від 28 травня 2009 року та №12/228 від 29 травня 2008 року.

Таким чином, у зв`язку із тим, що у договорі сторони не погодили конкретний розмір штрафу за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір штрафу за вчинення зазначеного цивільного правопорушення (прострочення сплати заборгованості) не встановлено, а також з огляду на те, що невиконане відповідачем договірне зобов`язання має саме грошовий характер, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення з відповідача 7% штрафу у розмірі 1207,01 грн.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, складає 223,86 грн. та є обґрунтованим. Вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 223,86 грн. підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки, позивачем до суду не подано заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 17243,02 грн., судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 17, код 19412538) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) - 01 (одна) коп. заборгованості, 1123 (одна тисяча сто двадцять три) грн. 08 коп. пені, 223 (двісті двадцять три) грн. 86 коп. 3% річних та 117 (сто сімнадцять) грн. 06 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 17243,02 грн. припинити.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 24 травня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.