Постанова № 31686437, 06.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р.Справа № 916/75/13-г

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Соколовій Ю.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Фурман Р.В. (довіреність № 1474 від 28.12.2012 року)

від відповідача: Пасічніченко В.М. (довіреність № 55 від 05.06.2013 року)

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру"

на рішення господарського суду Одеської області від „11" березня 2013 року

по справі № 916/75/13-г

за позовом Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру", м .Київ

до Головного управління Держземагенства в Одеській області, м. Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, м. Одеса

про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 69 045,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

09.01.2013 року Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру" (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Головного управління Держземагенства в Одеській області (далі по тексту - відповідач) про спонукання до виконання зобов'язання та стягнення заборгованості за надання послуг в розмірі 69 045,00 грн.

Позовні вимоги ДП „Центр державного земельного кадастру" обґрунтувало посиланням на умови договору № 16.8664 від 10.04.2006 року між Головним управлінням Держземагенства в Одеській області, в якому останній в порушення умов договору та норм чинного законодавства за надані послугу від позивача не розрахувався на загальну суму 69 045,00 грн. та відмовляється підписати акти виконаних робіт по зазначеному вище договору на загальну суму 69 045,00 грн.

Ухвалою місцевого господарського суду від 19.02.2013 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.03.2013 року по справі № 916/75/13-г (суддя Рога Н.В.) в задоволені позовних вимог ДП „Центр державного земельного кадастру" відмовлено повністю. Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем не доведені належними та допустимими доказами позовні вимоги. Так, позивачем надані супровідні листи, якими він направляв Головному управлінню земельних ресурсів акти виконаних робіт та рахунки для оплати послуг. Проте, лише три з цих листів містять відомості про період, за який були складені ці акти, а саме: супровідний лист від 12.11.2007р. №2448/01 - за жовтень 2007р., супровідний лист від18.12.2007р. №3121/01 - за жовтень (листопад) 2007р., супровідний лист від 29.12.2007р. №3217/01 - за грудень 2007р. Але, наданий позивачем Реєстр копій актів наданих послуг та акти наданих послуг містять дати надання послуг зовсім за інший період. Акт виконаних робіт з ведення державного реєстру земель від 28.08.2012р., надісланий позивачем на адресу відповідача листом від 28.08.2012р. за № 5/2957 також взагалі не містить періоду, за який були надані послуги у кількості 769 шт. на суму 11 535 грн. Також позивачем у справі не надано доказів того, що він направляв на адресу відповідача акти виконаних робіт, що були виконані виконавцем протягом квітня, травня, грудня 2006 року, січня та лютого 2007 року громадянам згідно Реєстру копій актів наданих послуг з ведення державного реєстру земель по Одеській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі, який наданий позивачем до матеріалів справи.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ДП "Центр державного земельного кадастру" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю, та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що:

- по-перше, відсутність бюджетного фінансування не позбавляє відповідача обов'язку відшкодування вартості наданих послуг з боку ДП "Центр державного земельного кадастру" по спірному договору;

- по-друге, відповідач був зобов'язаний підписати акти виконаних робіт та провести розрахунок по ним відповідно до спірного договору та норм чинного законодавства, а саме до ч.2 ст.193 ГК України, ч.2 ст.3 ЗУ „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність";

- по-третє, акт виконаних робіт був надісланий на адресу відповідача від 28.08.2012 року № 5/2957 відповідно до наказу Держкомзему від 27.03.2006 року №111, яким було встановлено форму акта виконаних робіт;

- по-четверте, акти виконаних робіт надсилались відповідачу у двох примірниках для кожної із сторін, таким чином надати складені і надіслані у 2007 році акти ДП "Центр державного земельного кадастру" не має можливості, оскільки вони не повертались відповідачем.

Представник Головного управління Держземагенства в Одеській області відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив апеляційну скаргу ДП „Центр державного земельного кадастру" залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Представник третьої особи, який не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області в судове засідання 06.06.2013 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення б/н від 14.05.2013 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 10.04.2006 року між Державним підприємством „Центр державного земельного кадастру" (виконавець) та Головним управлінням Держземагенства в Одеській області (замовник) укладено договір № 16.8664 про надання платних послуг з ведення державного реєстру земель при видачі громадянам державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай), виготовлених за сприянням Проекту „Підтримки приватизації землі в Україні" Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) (т.1 а.с.9-10), відповідно до якого виконавець надає замовнику платні послуги з ведення державного реєстру земель при видачі державного акта на право власності на земельну ділянку взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) громадянам згідно із списком по районам (п.1.1).

Замовник здійснює оплату послуг, зазначених в п.1.1 договору, протягом 10 днів згідно з актом виконаних робіт, складеним на підставі актів надання послуг з ведення державного реєстру земель (п.1.2).

Розділом 2 Договору передбачений порядок здачі-приймання послуг. Так, пунктом 2.1 передбачено, що акти надання послуг з ведення державного реєстру земель складаються в двох примірниках і підписуються виконавцем та особою, що отримала Державний акт.

Акт виконаних робіт складається в двох примірниках на підставі актів надання послуг з ведення державного реєстру земель і підписується виконавцем та замовником (п.2.2).

Відповідно до п.3.1 Договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством та цим договором.

За несвоєчасну сплату коштів згідно з п.1.2 договору замовник сплачує пеню у розмірі 0,5 % від вартості неоплачених робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (п.3.2)

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань.

Відповідно до п.5.2 Договору, зміни у договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін і оформляються додатковою угодою до цього договору.

Всі додатки до цього договору є його невід'ємною частиною (п.5.3)

З матеріалів справи вбачається та як зазначає позивач, відповідно реєстру копій актів наданих послуг з ведення державного реєстру земель по Одеській регіональній філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах протягом квітня, травня, грудня 2006 року січня та лютого 2007 року позивач надав послуги громадянам щодо з ведення державного реєстру земель при видачі державного акту на право власності на земельну частку (пай) на загальну суму 69 045,00 грн., що підтверджується відповідними актами наданих послуг з ведення державного реєстру земель які підписані виконавцем та громадянами (т.1 а.с.46-60).

Відповідно до зазначеного вище договору, на підставі п.1.2, замовник здійснює оплату послуг, зазначених у п.1.1 договору, протягом 10 днів згідно з актом виконаних робіт, складеним на підставі актів надання послуг з ведення державного реєстру земель.

Так, за твердженням позивачем на адресу відповідача були направлені акти виконаних робіт для їх підписання та оплати, що підтверджується відповідними супровідними листами (т.1 а.с.11-25):

- від 09.10.2006 року № 3550;

- від 14.12.2006 року № 4525;

- від 16.02.2007 року № 521/01;

- від 16.02.2007 року № 958/01;

- від 11.04.2007 року № 1177/01;

- від 11.06.2007 року № 1584/01;

- від 20.07.2007 року № 1917/01;

- від 14.08.2007 року № 2091/01;

- від 12.09.2007 року № 2283/01;

- від 10.10.2007 року № 2485/01;

- від 12.11.2007 року № 2448/01;

- від 18.12.2007 року № 3121/01;

- від 29.12.2007 року № 3217/01.

Проте, відповідачем акти виконаних робіт підписані не були та розрахунки за надані послуги не проводились.

28.08.2012 року ДП „Центр державного земельного кадастру" звернулося до Головного управління Держземагенства в Одеській області з вимогою (претензією), згідно з якою просило підписати акти виконаних робіт протягом 3-х робочих днів від дати отримання та один примірник акта передати (надіслати) на адресу позивача (т.1 а.с.26-27).

Між тим, така вимога (претензія) ДП „Центр державного земельного кадастру" залишена Головним управлінням Держземагенства в Одеській області без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення ДП „Центр державного земельного кадастру" до суду з відповідним позовом.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог ДП „Центр державного земельного кадастру" та вважає, що його доводи, заперечення і вимоги, викладені як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із нормами чинного законодавства, між сторонами ДП „Центр державного земельного кадастру", як виконавцем та Головним управлінням Держземагенства в Одеській області, як замовником, склалися правовідносини пов'язані з наданням платних послуг з ведення державного реєстру земель при видачі державного акта на право власності на земельну ділянку взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) громадянам.

Так, Договір № 16.8664 від 10.04.2006 року є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Згідно із актів надання послуг з ведення державного реєстру земель, зазначені вище послуги були виконані позивачем протягом квітня, травня, грудня 2006 року та січня, лютого 2007 року.

Відповідно до умов п.2.2 вищезазначеного договору, акт виконаних робіт складається в двох примірниках на підставі актів надання послуг з ведення державного реєстру земель і підписується виконавцем та замовником.

Проте, як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході апеляційного провадження, супровідні листи лише від 12.11.2007 року № 2448/01 - за жовтень 2007 року; від 18.12.2007 року № 3121/01- за жовтень (листопад) 2007 року та від 29.12.2007 року № 3217/01 - за грудень 2007 року які ДП „Центр державного земельного кадастру" надіслав на адресу Головного управління Держземагенства в Одеській області мають відомості про період, за які були складені акти надання послуг з ведення державного реєстру земель.

Акт виконаних робіт з ведення державного реєстру земель від 28.08.2012 року, який був надісланий позивачем на адресу відповідача з вимогою (претензією) також не містить періоду, за який були надані послуги на загальну суму 11 535,00 грн.

Також в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем на адресу відповідача актів виконаних робіт за період з квітня, травня, грудня 2006 року та січня, лютого 2007 року.

В обґрунтуванні своїх вимог, позивач посилається на положення ч.1, 2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність", відповідно до якого підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що акт виконаних робіт від 28.08.2012 року та супровідні листи, якими позивач направляв на адресу відповідача акти виконаних робіт та рахунки з оплати послуг не містять періоду, за які надавалися послуги та взагалі відсутні докази відправки на адресу відповідача зазначені вище акти та супровідні листи.

Посилання позивача на зміст наказу Державного казначейства України від 09.08.2004 року № 136 „Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України", на письмові пояснення Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та те, що відповідач не вжив дій щодо реєстрації даного зобов'язання є безпідставним, виходячи з наступного.

Спірний Договір № 16.8664 від 10.04.2006 року не містить положення відносно того, що Головне управління Держземагенства в Одеській області, як розпорядник бюджетних коштів повинен був зареєструвати в органі Державного казначейства України зазначений вище договір для отримання відповідних бюджетних асигнувань.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 27.03.2006 року № 111 „Порядок організації реєстрації Державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай)" затверджено порядок організації реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай). Оплату зазначених коштів передбачалося здійснювати за рахунок фінансування територіальних органів земельних ресурсів з Державного бюджету України за програмою „Проведення земельної реформи".

Проте, в рамках державної програми „Проведення земельної реформи" кошти для оплати послуг не виділялись.

Відповідно до ч.ч.5, 6 статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та Законом України про Державний Бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Так, відповідно до Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 19.03.2008 року № 224, наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 09.11.2009 року № 584 скасовано наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 27.03.2006 року № 111, оскільки прийнятий з порушенням норм законодавства.

Головне управління Держземагенства в Одеській області є бюджетною установою та отримує фінансування з Державного бюджету України та всі свої розрахунки здійснює згідно з кошторисом, який затверджений Державним Агентством земельних ресурсів України. На 2006-2007 роки не передбачалися кошти на виконання робіт про надання платних послуг з ведення державного реєстру земель при видачі громадянам державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Таким чином, зобов'язання Головного управління Держземагенства в Одеській області по договору № 16.8664 від 10.04.2006 року не є бюджетним, оскільки кошти на оплату послуг відповідно до зазначеного вище договору фінансуванням з Державного бюджету України у 2006-2007 роках не передбачалися.

Твердження скаржника відносно того, що відповідно до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 27.03.2006 року № 111, яким було встановлено форму акта виконаних робіт та акт, який не містить періоду за який надавалися послуги, був надісланий Головному управлінню Держземагенства в Одеській області повністю відповідає формі, затвердженим вищезазначеним наказом - задоволенню не підлягає. Оскільки, наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 27.03.2006 року № 111 був скасований Положенням про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженим постановою КМУ від 19.03.2008 року № 224, наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 09.11.2009 року № 584.

Крім того, посилання скаржника на те, що місцевий господарський суд приймає за належні докази супровідні листи від 12.11.2007 року № 2448/01, від 18.12.2007 року № 3121/01 та від 29.12.2007 року № 3217/01, якими направлялись акти виконаних робіт для їх підписання та оплати, але відмовив в задоволенні позовних вимог в повному обсязі є безпідставним, оскільки:

- по-перше, в матеріалах справи взагалі відсутні докази того, що зазначені вище листи та акти виконаних робіт направлялись на адресу Головного управління Держземагенства в Одеській області;

- по-друге, пунктом 1.2 спірного Договору передбачено, що замовник здійснює оплату послуг, зазначених в п.1.1 договору, протягом 10 днів згідно з актом виконаних робіт, складеним на підставі актів надання послуг з ведення державного реєстру земель. Акти надання послуг з ведення державного реєстру земель складаються в двох примірниках і підписуються виконавцем та особою, що отримала Державний акт (п.2.1). Акт виконаних робіт складається в двох примірниках на підставі актів надання послуг з ведення державного реєстру земель і підписується виконавцем та замовником (п.2.2). Отже, як було вище зазначено обов'язок у відповідача по сплаті наданих послуг позивачем виникає протягом 10 днів з моменту отримання актів виконаних робіт надісланих на його адресу.

Між тим, як на доказ відправки актів на адресу Головного управління Держземагенства в Одеській області, позивач посилається на реєстр супровідних листів з додатком на 14 аркушах, проте реєстр складений позивачем в односторонньому порядку і взагалі не містить відповідних відміток стосовно його направлення на адресу відповідача.

У зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову ДП „Центр державного земельного кадастру" в задоволенні позовних вимог, так як ним не доведено певними засобами доказування позовні вимоги щодо зобов'язання виконати умови договору від 10.04.2006 року № 16.8664 та стягнення 69 045,00 грн., а тому вони є не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами.

Судова колегія також вважає, що всі доводи, заперечення та вимоги ДП „Центр державного земельного кадастру", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

ДП „Центр державного земельного кадастру" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ДП „Центр державного земельного кадастру".

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської від 11.03.2013 року по справі № 916/75/13-г відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ДП „Центр державного земельного кадастру" - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „11" березня 2013 року по справі № 916/75/13-г залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „07" червня 2013 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров