Постанова № 31684428, 06.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р.Справа № 915/409/13-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів: Л.І. Бандура, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: А.М. Ільченко

за участю представників сторін:

від позивача - Т.І. Майданік

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Конвеєрмаш"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.2013 р.

у справі № 915/409/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства „БАНК ФОРУМ"

до Публічного акціонерного товариства „Конвеєрмаш"

про стягнення заборгованості в сумі 13 624 234,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 р. ПАТ „БАНК ФОРУМ" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з ПАТ „Конвеєрмаш" заборгованості за кредитним договором №0005/11/26-KLI від 23.03.2011 р. у сумі 13 624 234,08 грн., з яких 4 591 000,00 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредиту; 5 740 000,00 грн. - поточна заборгованість по поверненню кредиту станом на 04.03.2013 р.; 2 538 865,38 грн. - прострочена заборгованість по процентам; 31 633,64 грн. - поточна заборгованість по процентам за період з 26.10.2011 р. по 03.03.2013 р.; 362 735,06 грн. - пені за період з 04.03.2012 р. по 03.03.2013 р. Обґрунтовуючи позовні вимоги банк послався на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по кредитному договору, що призвело до виникнення заборгованості. (а.с. 2-4).

У відзиві на позов відповідач не погодився із нарахованою позивачем сумою боргу та просив відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України застосувати до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) строки позовної давності, зменшити розмір пені до 0,00 грн., посилаючись на те, що позивач ніяких збитків не поніс та зазначив про те, що ПАТ „Конвеєрмаш" знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності. (а.с. 60-61, 82).

20.03.2013 р. позивач звернувся із заявою в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача, де б воно не знаходилось. Ухвалою суду першої інстанції від 27.03.2013 р. вказану заяву повернуто без розгляду на підставі п.6 ст. 63 ГПК України. (а.с. 74).

15.04.2013 р. ПАТ „Конвеєрмаш" звернулось до місцевого господарського суду з клопотаннями за вих. №49, 50 про зупинення провадження по справі до вирішення господарським судом м. Києва справи № 910/5621/13 про визнання недійсним кредитного договору №0005/11/26-KLI від 23.03.2011 р. та Ленінським районним судом м. Миколаєва справи №2-489-1271/2013 про визнання недійсним кредитного договору №0005/11/26- KLI від 23.03.2011 р., договорів іпотеки та поруки. Вказані клопотання відхилені судом першої інстанції з мотивів їх необґрунтованості. (а.с. 87-95).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.04.2013 р. (суддя Дубова Т.М.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 19.04.2013 р., позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ „Конвеєрмаш" заборгованість у сумі 13 619 218,41 грн., з яких 10 691 000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 2 570 499,02 грн. - заборгованість по процентам, 357 719,39 грн. - пеня та 68 792,47 грн. - судовий збір. Що стосується вимог про стягнення пені за період з 04.03.2012 р. по 03.03.2013 р. в сумі 362 735,06 грн., то суд застосував в цій частині строки позовної давності та стягнув з відповідача 357 719,39 грн. - пені. В задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені до 0,00 грн. судом відмовлено з посиланням на те, що суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, а не звільняти від відповідальності сторону, що порушила зобов'язання. (а.с. 123-126).

Не погодившись з даним рішенням, відповідач 29.04.2013 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати в частині стягнення з ПАТ „Конвеєрмаш" пені в сумі 357 719,39 грн., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. В іншій частині рішення просив залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач послався на безпідставність доводів скаржника.

03.06.2013 р. ПАТ „Конвеєрмаш" звернулось до суду апеляційної інстанції з клопотанням в порядку ст. 79 ГПК України про зупинення провадження по справі до вирішення господарським судом м. Києва справи № 910/5621/13 про визнання недійсним кредитного договору №0005/11/26-KLI від 23.03.2011 р. та Ленінським районним судом м. Миколаєва справи №2-489-1271/2013 про визнання недійсним кредитного договору №0005/11/26- KLI від 23.03.2011 р., договорів іпотеки та поруки до нього. Зазначене клопотання відхилено судовою колегією з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається судом, зі справою, що розглядається іншим судом, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Як вбачається з копій позовних заяв, які розглядаються в господарському суді м. Києва та Ленінському районному суді м. Миколаєва, кредитний договір № 0005/11/26-KLI від 23.03.2011 р. оскаржується із слідуючих підстав: 1) в договорі відсутня відповідальність банку за невиконання своїх зобов'язань; 2) у спірному договорі відсутній строк дії договору; 3) в договорі передбачене право банку змінювати в односторонньому порядку процентну ставку за користування кредитними коштами.

Вищезазначені підстави визнання спірного кредитного договору недійсним несуть наслідки передбачені ч.1 ст. 217 ЦК України, згідно якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішення господарського суду, яким позовні вимоги задоволено частково, оскаржено відповідачем лише в частині стягнення пені, тобто останнім заборгованість по кредиту та процентам не оспорюється.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зупинення апеляційного провадження у справі.

До початку судового засідання представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням у службовому відрядженні керівника ПАТ „Конвеєрмаш" голови ліквідаційної комісії Кияновської Л.В., а також із неможливістю представника відповідача Островського С.Б. взяти участь у даному судовому засіданні, оскільки він зайнятий в іншому судовому процесі. Зазначене клопотання відхилене судовою колегією, оскільки:

- участь сторін, а також їх представників при розгляді апеляційної скарги не є обов'язковою в силу норм ГПК України, і не визнана такою судом апеляційної інстанції;

- відповідача завчасно належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду справи, докази в обґрунтування заявленого клопотання в частині зайнятості представника Островського С.Б. в іншому судовому засіданні не надані;

- відповідач не позбавлений права уповноважити іншого представника взяти участь у судовому засіданні.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2011 р. між ПАТ „БАНК ФОРУМ" (Банк) та ВАТ „Конвеєрмаш" (правонаступником якого є ПАТ „Конвеєрмаш") (Позичальник) укладено кредитний договір № 0005/11/26-KLI, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної відкличної кредитної лінії для погашення кредитної заборгованості, яка виникла по кредитній угоді № 10/07/02-KL від 16.05.2007 року з максимальним лімітом заборгованості в сумі 10 900 000,00 грн., зі сплатою річних в розмірі 18,0 % строком до 31.01.2014 року.

Відповідно до п. 2.3 договору, Позичальник здійснює повернення кредитних коштів на рахунок, відкритий йому для погашення кредиту та процентів, відповідно до затвердженого сторонами графіку погашення заборгованості, а саме: з липня 2011 р. по грудень 2011 р. - 120 000,00 грн., з січня 2012 р. по червень 2012 р. - 200 000,00 грн., з липня 2012 р. по грудень 2012 р. - 350 000,00 грн., з січня 2013 р. по грудень 2013 р. - 570 000,00 грн., у січні 2014 р. - 40 000,00 грн., щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця.

Для видачі кредитних коштів Банк відкрив Позичальнику рахунок № 20636300132448.

Згідно п.п.2.4., 2.5., 2.6. договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником в національній валюті згідно з п.2.6. цього договору. Несплата Позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п.2.6. цього договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення Банком стягнення на заставлене майно. Сплата процентів Позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається рік і місяць рівні календарній кількості днів. Проценти за користування кредитними коштами Позичальник сплачує в валюті кредиту самостійно на рахунок погашення кредиту, за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25 число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця включно, не пізніше останнього дня поточного місяця.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, Позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє Позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості. (а.с. 8-10).

На виконання умов договору, Банк надав Позичальнику кредит в сумі 10 900 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1060577 від 23.03.11 р. на суму 10 900 000,00 грн. (а.с. 12).

В забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору, 23.03.2011 р. між ПАТ „БАНК ФОРУМ" (Іпотекодержатель) та ВАТ „Конвеєрмаш" (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ємельяновою Н.В. 23.03.2011 року та зареєстровано в реєстрі за № 990. (а.с. 16-18).

20.09.2011 р. сторони уклали додатковий договір № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 0005/11/26-KLI від 23.03.2011 р., яким внесли зміни до п.п. 2.1, 3.2.9, 3.3.9, 3.3, 4.5 (а.с. 11).

29.01.2013 р. Голові правління ПАТ „Конвеєрмаш" направлена вимога про усунення порушення за вих. №0078-4-1-2, відповідно до якої Банк зазначив, що в результаті невиконання ПАТ „Конвеєрмаш" взятих на себе зобов'язань по кредитному договору у Позичальника станом на 29.01.2013 р. утворилась заборгованість у сумі 13 066 424,89 грн. та вимагав повернути заборгованість по договору протягом 15 днів. (а.с. 14).

04.03.2013 р. Банком здійснений розрахунок заборгованості за користування кредитними коштами, згідно якого ПАТ „Конвеєрмаш" станом на 04.03.2013 р. має заборгованість перед ПАТ „БАНК ФОРУМ" у розмірі 13 624 234,08 грн. (а.с. 13).

Відповідач свої зобов'язання за спірним кредитним договором виконав не в повному обсязі, повернув частково кредит в сумі 209 000,00 грн., що підтверджується розрахунком Банку та банківськими виписками за період з 23.03.2011 р. по 20.03.2013 р. (а.с. 48-59).

До теперішнього часу, відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання перед Банком, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Згідно ст.ст. 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Відповідач свої обов'язки за договором належним чином не виконав. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.5 кредитного договору та додаткового договору від 20.09.2011 р. сторони домовилися, що у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем п. 3.3.9 договору плата за користування кредитними коштами нараховується та підлягає сплаті за процентною ставкою, встановленою цим договором та збільшеною на 1,0 % у період з 16-го числа місяця, наступного за місяцем невиконання до 15-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому буде виконано вказане зобов'язання по кожному випадку невиконання або неналежного виконання. Відповідач цим погодився та підтвердив, що нарахування процентів за користування кредитними кошами за процентною ставкою, збільшеною на 1,0% не є зміною позивачем розміру процентів в односторонньому порядку та додаткового письмового погодження сторін не потребує.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на час розгляду справи у суді заборгованість ПАТ „Конвеєрмаш" перед Банком склала 10 691 000,00 грн., з яких: 4 951 000,00 грн. - прострочена заборгованість та 5 740 000,00 грн. - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів.

Нараховані Банком проценти за користування кредитними коштами в сумі 3 781 976,01 грн. відповідач виконав частково, сплатив лише 1 211 476,99 грн., а тому у останнього виникла заборгованість по процентам за період з 26.10.2011 р. по 03.03.2013 р. в сумі 2 570 499,02 грн., з яких: 2 538 865,38 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 31 633,64 грн. - поточна заборгованість за нарахованими процентами, що підтверджується розрахунком ПАТ „БАНК ФОРУМ" і не оспорюється відповідачем. (а.с.58-59).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку відносно того, що позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості по поверненню кредиту, поточної заборгованості по поверненню кредиту, простроченої заборгованості по процентам та поточної заборгованості по процентам у період з 26.10.2011 р. по 03.03.2013 р. є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення пені за період з 04.03.2012 р. по 03.03.2013 р. в сумі 362 735,06 грн., то судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, відповідач сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями ч.2 ст. 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення пені встановлена позовна давність тривалістю в один рік.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд правомірно задовольнив клопотання відповідача про застосування строків позовної давності передбачених ст.ст. 258, 267 ЦК України та ст. 232 ГК України та стягнув пеню сумі 357 719,39 грн., з яких: 221 306,60 грн. - за несвоєчасне повернення кредитних коштів та 136 412,79 грн. - за несвоєчасне повернення нарахованих процентів за період з 12.03.12 р. по 03.03.13 р.

Суд апеляційної інстанції перевірив розрахунок зазначених сум та встановив, що кількість днів прострочення платежів, ставка НБУ розраховані правильно, будь-які помилки відсутні.

Вимога скаржника щодо зменшення розміру пені до 0,00 грн. обгрунтовано відхилена місцевим господарським судом з огляду на наступне. Частиною 3 статті 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України встановлено, що суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), а не звільняти від відповідальності сторону, що порушила зобов'язання.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що наведені відповідачем обставини, відповідно до яких ПАТ „Конвеєрмаш" має бути звільнений від сплати пені не є винятковим випадком для зменшення нарахованої позивачем пені.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку відносно того, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а тому підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 103,105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.2013 р. у справі №915/409/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 07.06.2013 р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук