Рішення № 31684271, 28.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2013 Справа № 905/2286/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест"до Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" простягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача Перегудов І.В. - представник за довіреністю від відповідача Киян М.В. - представник за довіреністю

Рішення прийняте 28.05.2013, оскільки 22.04.2013 та 16.05.2013 в судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 2 423 826,09 грн. та реактивну електроенергію у розмірі 29 685,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 3 0200 002 від 21.06.2004 щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої електричної енергії у листопаді, грудні 2012 року та лютому 2013 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав частково, зазначив, що станом на 08.05.2013 заборгованість ним частково погашена.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

21.06.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Краматорський завод важкого верстатобудування", яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Краматорський завод важкого верстатобудування", (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 3 0200 002 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 9.4 Договору він набирає чинності з 01.07.2004 року за умови підписання сторонами всіх перелічених у п. 9.1 Договору додатків, і укладається на термін до 31.12.2005. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої сторони з попереднім повідомленням за один місяць до дати розірвання договору.

Оскільки в матеріалах справи відсутні заяв про припинення Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово щорічно продовжувався на наступні календарні роки та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію. Згідно з п.п. 2.2.3, 2.2.4 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії, здійснювати оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача.

Розрахунковий період встановлено споживачу тривалістю 1 місяць, дата початку розрахункового періоду - 01 число місяця. (п. 1.1 Додатку № 2 до Договору).

Відповідно до п. 1.3 Додатку № 2 до Договору обсяги спожитої активної електроенергії визначаються постачальником за показами приладів обліку та розрахунковими схемами, узгодженими Додатками № 3.1 "Перелік приладів обліку електричної енергії споживача та схема розрахунку обсягу постачання електричної енергії споживачу", № 3.2 "Перелік приладів обліку субспоживачів споживача і об'єктів споживача, що мають тарифні групи, які відрізняються від основних".

Величина коштів, які має сплатити споживач за спожиту активну електроенергію визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої за розрахунковий період, на тариф, який діє в цей розрахунковий період, з урахуванням ПДВ (п. 1.4 Додатку №2 до Договору).

Пунктом 2.1 Додатку № 2 до Договору встановлено, що постачальник щомісячно згідно з умовами цього додатку визначає обсяги та розраховує вартість спожитої споживачем активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період, оформлює зі свого боку та надає споживачу такі документи:

- акт про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії, поставленої постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ "Сервіс-Інвест" і спожитої споживачем у розрахунковому періоді;

- акт про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, надані постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ "Сервіс-Інвест" для споживача у розрахунковому періоді;

- акт звірки обсягів корисного відпуску електроенергії за тарифами, диференційованими за зонами доби (для споживачів, які за умовами договору з постачальником розраховуються за тарифами, диференційованими за зонами доби);

- рахунки згідно з умовами цього Додатку;

- акт результатів замірів електричної потужності;

- акт звірки стану розрахунків між постачальником та споживачем;

- повідомлення про тарифи на активну електроенергію, що встановлені на наступний розрахунковий період.

Відповідно до актів про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії, поставленої постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ "Сервіс-Інвест" і спожитої споживачем ПАТ "КЗВВ", перетікання реактивної електроенергії постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у листопаді 2012 року: активна електрична енергія - 915 663 кВт/год;

- у грудні 2012 року: активна електрична енергія - 1 196 111 кВт/год, реактивна електрична енергія - 622 749 кВАр/год.;

- у січні 2013 року: активна електрична енергія - 1 254 020 кВт/год, реактивна електрична енергія - 746 683 кВАр/год.;

- у лютому 2013 року: активна електрична енергія - 1 174 856 кВт/год, реактивна електрична енергія - 787 017 кВАр/год.;

Вказані акти підписані споживачем та постачальником без зауважень та заперечень, скріплені печатками сторін.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за листопад-грудень 2012, лютий 2013 року, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену активну електричну енергію у розмірі 2 423 826,09 грн. та за поставлену реактивну електричну енергію у розмірі 29 685,12 грн.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Пунктом 3.1 Додатку № 2 до Договору встановлено, що 01 числа щомісячно при здійсненні розрахунків за звітний розрахунковий період постачальник надає споживачу:

- остаточний рахунок за фактично спожиту в звітному розрахунковому періоді активну електроенергію з урахуванням планових розрахунків за цей період, що були надані споживачу раніше;

- рахунок для оплати очікуємого обсягу споживання електроенергії споживачем в наступному розрахунковому періоді.

Споживач до 6 числа поточного місяця сплачує суму остаточного розрахунку за попередній розрахунковий період (п.3.2 Додатку №2 до Договору).

01 числа щомісячно постачальник надає уповноваженому представнику споживача, який з'являється у службу енергозбуту постачальника відповідно до п. 2.4 цього додатку, рахунок за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії у звітному розрахунковому періоді. Споживач у 5-денний термін після отримання рахунку сплачує вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. (п.п. 4.1, 4.2 Додатку № 2 до Договору).

Судом встановлено, що відповідачем отримано рахунки на оплату активної та реактивної електроенергії, спожитої у листопаді та грудні 2012 року, лютому 2013 року, про що свідчать підписи про отримання.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме, поставив відповідачу активну та реактивну електричну енергію у розрахунковому періоді листопад-грудень 2012 року, лютий 2013 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії, поставленої постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, а також рахунками за електроенергію, які отримані відповідачем.

Однак, відповідач порушив умови Договору, здійснив оплату за поставлену активну та реактивну електричну енергію не у повному обсязі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Загальна сума спожитої відповідачем за Договором електроенергії за період листопад-грудень 2012 року та лютий 2013 року, відповідно до актів про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії, перетікання реактивної електроенергії та рахунків за вказаний період складає 2 943 552,79 грн. за активну електроенергію та 29 685,12 грн. - за реактивну електроенергію.

Відповідач зобов'язання зі сплати спожитої електроенергії за вказаний період виконав не в повному обсязі, згідно матеріалів справи заборгованість відповідача за Договором за період листопад-грудень 2012 року та лютий 2013 року станом на час звернення до суду з даним позовом становила 2 423 826,09 грн. за активну електроенергію та 29 685,12 грн. - за реактивну електроенергію.

Разом з цим, з поданих позивачем банківських виписок, а також з поданих відповідачем платіжних доручень № 3215 від 26.04.2013 на суму 215 750,42 грн., № 3216 від 26.04.2012 на суму 284 249,58 грн., № 3275 від 29.04.2013, вбачається, що відповідачем сплачено позивачу заборгованість за спожиту у лютому 2013 року електроенергію в повному обсязі. Крім того, платіжними дорученнями № 3312 від 07.05.2013 на суму 9751,44 грн. та № 3311 від 07.05.2013 на суму 9 868,68 грн. підтверджується погашення відповідачем заборгованості за спожиту відповідно у січні та лютому 2013 року реактивну електроенергію.

Позивач в судовому засіданні 28.05.2013 підтвердив отримання від відповідача коштів у розмірі 539 194,51 грн. в якості погашення заборгованості за активну електроенергію, спожиту у лютому 2013 року, а також коштів у розмірі 19 620,12 грн. в якості погашення заборгованості за реактивну електроенергію, спожиту у січні та лютому 2013 року.

Таким чином, станом на момент вирішення спору заборгованість у розмірі 539 194,51 грн. за спожиту активну електроенергію, а також заборгованість у розмірі 19 620,12 за спожиту реактивну електроенергію у відповідача відсутня.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 539 194,51 грн. за спожиту активну електроенергію, а також заборгованості у розмірі 19 620,12 грн. за спожиту реактивну електроенергію підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Решту суми боргу в розмірі 1 884 631,58 грн. за активну електроенергію та 10 065,00 грн. за реактивну електроенергію відповідач не сплатив, наведеного позивачем розрахунку не спростував, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки відповідач сплатив частину суми основного боргу після звернення позивача до суду з позовом, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, при поданні позову позивачем платіжним дорученням № 21 від 28.03.2013 сплачено 68 820,00 грн. судового збору. Позивачем заявлено вимоги майнового характеру про стягнення 2 453 511,21 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за зазначену позовну заяву судовий збір у розмірі 49 070,22 грн.

Таким чином, 19 749,78 грн. судового збору сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зазначена сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6, ідентифікаційний код 00222999, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" (83055, м. Донецьк, бул. Шевченка, 11, ідентифікаційний код 31018149) заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 1 884 631 (один мільйон вісімсот вісімдесят чотири тисячі шістсот тридцять одна) грн. 58 коп., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 10 065 (десять тисяч шістдесят п'ять) грн. 00 коп. та 49 070 (сорок дев'ять тисяч сімдесят) грн. 22 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі № 905/2286/13 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 539 194,51 грн., а також заборгованості за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 19 620,12 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" (83055, м. Донецьк, бул. Шевченка, 11, ідентифікаційний код 31018149) 19 749 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 78 коп. надмірно сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 31.05.2013.

Суддя М.В. Сажнева