Постанова № 31682086, 30.05.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 травня 2013 р. Справа № 802/2061/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до: Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області, управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області

про: визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду з Чечельницького районного суду Вінницької області надійшли за підсудністю матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області, управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій неправомірними та сзобов'язати вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працює в Чечельницькій районній державній адміністрації Вінницької області на посаді начальника відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області. Установа, в якій працює позивач знаходиться на території смт. Чечельник, яка, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991р. № 106, відноситься до зони посиленого радіологічного контролю. На думку позивача, в порушення вимог ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Чечельницька районна державна адміністрація Вінницької області виплачує позивачу доплату до заробітної плати в значно менших розмірах, ніж передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що й стало підставою її звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву за вх.№13332 від 9.05.2013 року про розгляд справи без її участі. (а.с. 36).

Представник відповідача Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області в судове засідання також не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, на адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких він проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в запереченнях, а також надав заяву за вх.№12210 від 18.05.2013 року про розгляд справи без його участі (а.с. 25-31).

Представник відповідача управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи. 14.05.2013р. до суду надійшли письмові заперечення, в яких він проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в запереченнях, та просить розгляд справи провести за відсутності повноважного представника (а.с. 23).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначенні та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З матеріалів справи встановлено, що позивач працює в Чечельницькій районній державній адміністрації Вінницької області. Чечельницька районна державна адміністрація Вінницької області знаходиться на території смт. Чечельник, яке, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991р. № 106 та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.

Статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", (в редакції Закону до 31.12.2007р.) встановлено, що заробітна плата працюючим на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а саме, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Згідно зі ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010р." мінімальний розмір заробітної плати в 2010 році становив у місячному розмірі: з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.

Щомісячна доплата до зарплати відповідачем виплачувалась і виплачується в неповному обсязі на підставі Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 р. "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі - Постанова Уряду), хоча за Законом обмежена бути не може.

В свою чергу порядок нарахування і виплати вказаної доплати встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936, якою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

Відповідно до п.5 Порядку соціальні виплати, доплати (види допомоги), зокрема доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.

Пунктом 6 цього ж Порядку встановлено, що підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів за формою, затвердженою Мінпраці, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера.

До 25 числа місяця, за який здійснюються нарахування, підприємства подають до управління праці документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Міністерством праці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначається прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.

Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.

З аналізу наведених норм випливає, що спірні правовідносини виникають безпосередньо між набувачем соціальної допомоги та роботодавцем. Таким чином, включення позивачем до складу відповідачів департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради з вимогами, які за своїм змістом спрямовані на правовий захист одного відповідача у справі перед іншим, є помилковим та передчасним, а тому позовні вимоги щодо департаменту праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради задоволенню не підлягають.

Що стосується Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області, то вона як роботодавець, зобов'язана була керуватись чинним Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як правовим актом, який має вищу юридичну силу, на що вказує ч. 4 ст. 9 КАС України і не допускати зменшення виплат, порушуючи права позивача та здійснити нарахування та виплату відповідно чинного Закону.

Оскільки, Чечельницька районна державна адміністрація Вінницької області проводила розрахунки на компенсаційні виплати в розмірі 5,20 гривень, тобто знаючи, що керується постановою КМУ № 836, а не нормами чинного закону, чим в свою чергу свідомо не реагував на порушення закону, всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, де органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Своїми діями Чечельницька районна державна адміністрація Вінницької області допустила звуження змісту, обсягу, прав та свобод позивача, передбачених ст. 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Безпідставним є посилання відповідача - Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області на відсутність бюджетного фінансування, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

Посилання відповідача - Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області на ту обставину, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" передбачено, зокрема, що у 2011 році положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, є обґрунтованими.

Отже, виплаті підлягають кошти за шестимісячний період, що передує зверненню позивача до суду та до припинення, зміни права на такі виплати, в тому числі, які були проведені відповідно до законодавства про Державний бюджет України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності у відповідача - Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 39 Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Таким чином, дослідивши матеріли в розрізі вищезазначених правових норм, з'ясувавши обставини у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності, суд в узгодження ст.162 КАС України приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов`язання Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області провести розрахунок та виплату заборгованості по доплаті до заробітної плати ОСОБА_1 за роботу на території зони посиленого радіологічного контролю згідно ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Чечельницьку районну державну адміністрацію Вінницької області провести розрахунок та виплату заборгованості по доплаті до заробітної плати ОСОБА_1 за роботу на території зони посиленого радіологічного контролю згідно ч. 1, ч. 2 ст.. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шестимісячний період, що передує зверненню до суду та щомісячно здійснювати вказані розрахунки та виплату доплати до заробітної плати до припинення права на такі виплати з урахуванням проведених виплат.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна