Ухвала суду № 31677230, 14.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 р.Справа № 2-а-3896/09/1470

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шевчук О.А.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «АМВ-Миколаїв», Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМВ-Миколаїв» до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними, скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АМВ-Миколаїв» подало апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову, в частині відмовлених позовних вимог, та, в цій частині, ухвалити нову постанову, якою ці позовні вимоги задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року адміністративний позов задоволений частково, рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 13 липня 2009 року № 0001362303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій скасоване в повному обсязі, рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 13 липня 2009 року № 0001352303 скасоване в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 18 700 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Доводи апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва також подало апеляційну скаргу на постанову, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що 24 червня 2009 року працівниками ДПА у Миколаївській області, на підставі направлень на перевірку від 17 червня 2009 року (а.с.13,14), здійснена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій відділу у магазині ТОВ «АМВ Миколаїв», який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Скороходова, 194-А, про що складений акт перевірки №0638/14/00/23/34889133 (т.1 а.с.15,16), яким встановлено порушення відповідачем п.п.1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року №637.

На підставі акту перевірки №0638/14/00/23/34889133 від 24 червня 2009 року, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001352303 від 13 липня 2009 на суму 20 275 грн. та №0001362303 від 13 липня 2009 року на суму 10 662,5 грн. (т.1 а.с.18,19).

Суд першої інстанції встановив, що штрафні санкції застосовані відповідачем за такі порушення: 415,0 грн. за не проведення через РРО розрахункової операції з продажу товару із не роздрукуванням та не видачею відповідного розрахункового документу; 1160,0 грн. за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків; 18 700,0 грн. за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітів та 10 662,50 грн. за не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО.

Відповідно до п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг ) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Суд першої інстанції встановив, що під час перевірки ТОВ «АМВ-Миколаїв» перевіряючими встановлено, що позивачем 25.07.2008, 08.08.2008, 18.08.2008, 19.08.2008, 20.08.2008, 03.09.2008, 04.09.2008, 05.09.2008, 26.09.2008, 13.10.2008, 27.10.2008, 28.10.2008, 29.10.2008, 04.11.2008, 11.11.2008, 18.11.2008, 25.11.2008, 28.11.2008, 05.12.2008, 08.12.2008, 11.12.2008, 12.12.2008, 15.12.2008, 16.12.2008, 18.12.2008, 19.12.2008, 13.01.2009, 19.01.2009, 02.02.2009, 03.02.2009, 12.02.2009, 13.02.2009, 16.02.2009, 17.02.2009, 02.03.2009, 10.03.2009, 12.03.2009, 16.03.2009, 26.03.2009, 01.04.2009, 16.04.2009, 17.04.2009, 21.04.2009, 05.05.2009, 08.05.2009, 14.05.2009, 22.05.2009, 26.05.2009, 28.05.2009, 01.06.2009, 03.06.2009, 10.06.2009, 11.06.2009, 16.06.2009, 17.06.2009 не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків, що разом становить 55 випадків, при щоденному розкладі роботи з 9:00 до 20:00 крім суботи, неділі та святкових днів та не забезпечено їх зберігання у КОРО.

Суд першої інстанції встановив та це підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказів позивача (т.1 а.с.27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99), для відділу з продажу мастил ті 55 днів, за які відповідач виявив порушення у вигляді не роздрукування Z-звітів, були не робочими, у зв'язку з проходженням продавця цього відділу стажування та надання йому відгулів, а тому в дні, які продавець з відділу продажу мастил згідно наказам знаходився на стажуванні чи у відгулі, зазначений відділ не працював, що також підтверджено штатним розкладом (т.1 а.с.128), відповідно до якого на підприємстві позивача є лише один продавець не продовольчих товарів, та табелями обліку робочого часу зазначеного працівника (т.1 а.с.28, 30, 32, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 74, 76, 80, 82, 86, 88, 92, 94, 98).

Таким чином, суд першої інстанції встановив, що розрахункові операції відділом з продажу мастил суб'єкта господарювання ТОВ «АМВ-Миколаїв» проводились не щоденно, що підтверджено наказами по підприємству, а тому щоденне друкування фіскального звітного чеку за 55 днів, коли розрахункові операції не здійснювались вказаним відділом не було обов'язковим.

Суд першої інстанції встановив неправомірність рішення ДПІ Ленінського району №0001352303 від 13.07.2009 в частині нарахування позивачу 18700,0 грн. за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітів (55 випадків).

Суд першої інстанції встановив, що під час перевірки було встановлено факт порушення позивачем п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, в підтвердження чого відповідач посилається на денний звіт від 23 червня 2009 року (т.1 а.с.214), згідно якого станом на 14:07 в касі повинно бути 232,0 грн., але відповідно до письмових пояснень продавця ОСОБА_1 (т.1 а.с.210) кошти в сумі 232,0 грн. були здані помічнику бухгалтера без належного оформлення цієї операції.

Суд першої інстанції не прийняв до ували посилання позивача на те, що відповідачем в акті перевірки не зазначено, хто саме здійснював підрахунок готівкових коштів, і хто саме встановив, що на місці проведення розрахунків у позивача грошові кошти були взагалі відсутні, оскільки, матеріалами перевірки (Х-звітом за 23.06.2009 ), свідчень ОСОБА_2 та самим позивачем, підтверджено, що грошові кошти у сумі 232,0 грн. були передані продавцем ОСОБА_2 бухгалтеру до проведення перевірки без проведення операції «службова видача».

Суд першої інстанції встановив правомірність застосування до ТОВ «АМВ-Миколаїв» штрафних санкції за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків у сумі 1 160,0 грн. (232,0 грн. х 5).

Суд першої інстанції встановив, що факт продажу товару на загальну суму 83,0 грн. без проведення розрахункової операції через РРО та без видачі відповідного розрахункового документа підтверджений актом перевірки доданою до акту пояснювальну ОСОБА_1 з цього приводу (т.1 а.с.210), яка допитана судом як свідок та яка не заперечувала зафіксованого в акті перевірки порушення, та відсутністю у позовній заяві посилань на відсутність факту покупки взагалі як такого.

Суд першої інстанції встановив правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за продаж товару на загальну суму 83,0 грн. без застосування РРО та видачі відповідного розрахункового документу.

Суд першої інстанції встановив, що оскаржене рішення №0001362303 від 13 липня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 662,50 грн. за не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, підлягає скасуванню, оскільки позивач надав суду належні докази того, що облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень за 02.04.2009 р., 29.04.2009 р., 30.04.2009 р., 06.05.2009 р., 07.05.2009 р., 15.05.2009 р., 29.05.2009 р., 15.06.2009 р. здійснено, що підтверджено матеріалами справи - витягами з касової книги підприємства з відміткою про оприбуткування готівки; прибуткові касові ордери; видаткові касові ордери та квитанції, які свідчать про внесення позивачем до установи банку виручки (т.1 а.с.120-159) звіти про використання РРО та КОРО за період з березня по червень 2009 року (т.2 а.с.3-6).

Суд першої інстанції встановив, що підприємство виконало обов'язок по оприбуткуванню готівки у касі підприємства, а тому не порушило приписи абз. 2 п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року №637, у зв'язку з чим застосування до позивача штрафних санкцій на підставі абз. 3 ст.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436/96 є незаконним.

Суд першої інстанції встановив, що матеріали справи свідчать про неналежне ведення позивачем КОРО, але зазначена обставина мала бути підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій в порядку п.3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення порядку ведення та використання КОРО.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Державної податкової служби, Державної податкової служби Миколаївської області, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не можуть бути задоволені.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Державної податкової служби є правонаступником Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, а Державна податкова служба Миколаївської області є правонаступником Державної податкової адміністрації у Миколаївській області.

З урахуванням положень ст. 2, п.9 ст. 3, п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 2, п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування», листа ДПА №7501/6/23-2119 від 07.11.2002 р., та того, що для відділу з продажу мастил ті 55 днів, за які відповідач виявив порушення у вигляді не роздрукування Z-звітів, були не робочими, у зв'язку з проходженням продавця цього відділу стажування та надання йому відгулів, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що якщо через нездійснення суб'єктом господарювання підприємницької діяльності у конкретні дні (що підтверджується відповідними наказами), розрахункові операції суб'єктом господарювання не проводились, то застосування реєстратора розрахункових операцій у цьому випадку не є обов'язковим, а тому суд першої інстанції правильно встановив неправомірність рішення ДПІ Ленінського району №0001352303 від 13.07.2009 в частині нарахування позивачу 18 700,0 грн. за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітів (55 випадків).

Доводи податкового органу з приводу нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 18 700,0 грн. за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітів (55 випадків), не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки, матеріалами перевірки (Х-звітом за 23.06.2009 р.), свідченнями ОСОБА_2, підтверджено, що грошові кошти у сумі 232,0 грн. були передані продавцем бухгалтеру до проведення перевірки без проведення операції «службова видача», апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та про правомірне застосування податковим органом до ТОВ «АМВ-Миколаїв» штрафних санкцій за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків у сумі 1 160,0 грн.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «АМВ-Миколаїв» з приводу встановленої невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків не спростовують висновків суду першої інстанції.

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування штрафних санкцій за продажу товару на загальну суму 83,0 грн. без проведення розрахункової операції через РРО та без видачі відповідного розрахункового документа, оскільки відсутність факту здійснення продажу товару ТОВ «АМВ-Миколаїв» не доведено, а навпаки підтверджений матеріалами справи та поясненнями свідка.

З урахуванням положень ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/96 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», абз.2 та абз. 3 п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637, п.7.5. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000 р., та за наявності належних доказів того, що позивачем здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень (т.1 а.с.120-159, т.2 а.с.3-6), а суть застосованих фінансових санкції не відповідає суті встановленого перевіркою порушення (порушення порядку ведення та використання КОРО), апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування рішення №0001362303 від 13 липня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 662,50 грн.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційні скарги мають бути залишені без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «АМВ-Миколаїв», Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя О.А.Шевчук