Постанова № 31676365, 27.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 р. Справа №2а-10741/08/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 год. 35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Спасової Н.В.,

при секретарі Симоновій Ю.Ю.,

за участю представників:

позивача - Ковальової А.Г.

відповідача - Середи Т.О., Пікалова Д.В.

прокуратури Вартанової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Крамміськбуд" до Державної податкової інспекції в місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби, за участю Прокуратури Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Крамміськбуд" (надалі позивач, ТОВ «БК Крамміськбуд») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби (надалі відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2008 року № 0000682302/0/21973 та № 0000692302/0/21974. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що за результатами планової виїзної перевірки на підставі акту від 11.04.2008 року № 661/23-2-34546602 ДПІ у м. Краматорську 24.04.2008 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000682302/0/21973 про визначення ТОВ «БК Крамміськбуд» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1568590,40 грн. та № 0000692302/0/21974 з податку на додану вартість в загальному розмірі 952746,00 грн. Підставою для нарахування податкових зобов'язань, згідно акту перевірки, є те, що операції з купівлі-продажу металопродукції не пов'язані з господарською діяльністю товариства, основним видом діяльності якого є будівництво, а тому за думкою податкового органу позивач за такими угодами не може збільшити валові витрати, а податок на додану вартість, сплачений в ціні товару, не може бути включений до складу податкового кредиту. Проте висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, і як наслідок, прийняті на його підставі оспорювані податкові повідомлення-рішення позивач вважає неправомірними, оскільки статутом ТОВ «БК Крамміськбуд» передбачений такий вид господарської діяльності як здійснення купівлі-продажу товарів виробничо-технічного та промислового призначення. Крім того, в довідці з ЄДРПОУ також вказаний вид діяльності товариства «інші види оптової торгівлі». Оскільки придбання позивачем металопродукції відбулось у межах його господарської діяльності, товариством правомірно, на підставі п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», була включена сума у розмірі 3305873 грн. до складу валових витрат відповідних податкових періодів. Виходячи з цього, сума податку на додану вартість у розмірі 635164 грн., який був сплачений в ціні товару, правомірно позивачем включена до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів. При цьому, документи, що визначені податковим законодавством, якими у даному випадку є платіжні доручення та податкові накладні, у товариства були в наявності та податковому органу в ході перевірки надавалися, в зв'язку з чим неправомірним є висновок ДПІ про відсутність підстав у ТОВ «БК Крамміськбуд» для формування податкового кредиту у зазначеному розмірі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2008 року, залишеною в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року позовні вимоги ТОВ «БК Крамміськбуд» задоволені, податкові повідомлення-рішення від 24.04.2008 року № 0000682302/0/21973 та № 0000692302/0/21974 скасовані.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.03.2013 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року скасовано. Справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Приймаючи таке рішення по справі, Вищий адміністративний суд України вказав на невірну правову оцінку та помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо правомірності віднесення позивачем до валових витрат суми у розмірі 3305873 грн., оскільки внаслідок укладених договорів та здійсненних операцій з відчуження товару за цінами, нижчими за ціни придбання, у ТОВ «БК Крамміськбуд» не виникла база оподаткування - прибуток. Враховуючи, що валові витрати з придбання товару не можуть перевищувати валові доходи від його реалізації, коли така різниця є економічно та юридично необґрунтованою, приймаючи до уваги збитковість даних операцій та безпідставність віднесення позивачем вказаної суми до валових витрат, суд касаційної інстанції вказав на відсутність підстав для віднесення відповідної суми до податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки нарахований позивачем податок при придбанні товару є більшим за одержаний у ціні товару при продажу. Також Вищий адміністративний суд України відмітив, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано факт ненадання позивачем податковому органу під час перевірки первинних документів з придбання та реалізації металопродукції, не встановлено факт уцінки товарів та їх наступна реалізація, використання цих товарів позивачем у власній господарській діяльність з метою отримання доходу.

Відповідно до ч.5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві. Позов просила задовольнити. Додатково зазначила, що законодавець не пов'язує право платника податків на збільшення валових витрат із збитковістю операцій з продажу продукції, яка раніше була придбана, тому витрати з придбання цієї продукції були віднесені товариством до складу валових витрат правомірно. Наполягала, що в результаті продажу металопродукції позивачем отриманий прибуток у розмірі 7263,46 грн., в зв'язку з чим посилання податкового органу на збитковість цих операцій є необґрунтованими. Вказувала, що оскільки податковим органом безпідставно зроблено висновок про неправомірність віднесення підприємством сум з придбання металопродукції до складу валових витрат, тому безпідставним є висновок щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за зазначеною господарською операцією у розмірі 635 164,00 грн. Відповідаючи на запитання суду, представник позивача вказала, що прибутковість операції з купівлі-продажу металопродукції позивачем визначена без врахування ПДВ, сплаченого в ціні товару та не відшкодованого ані покупцем, ані з бюджету. Що стосується ненадання на вимогу податкового органу під час перевірки первинних бухгалтерських документів по придбанню, продажу металопродукції представник позивача вказала, що підставою для формування податкового кредиту з ПДВ такі документи не є. Законом вимагається наявність платіжного доручення та належним чином оформленої податкової декларації. Зазначені документи відповідачу були надані, а його вимоги щодо надання інших документів є такими, що не ґрунтуються на законі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях (т.1 а.с.67-68) та касаційній скарзі (т.2 а.с.25-27). Вказував, що з системного аналізу положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» випливає висновок, що до валових витрат платника податку слід відносити не будь-які витрати, а лише ті, які здійснюються ним у зв'язку із веденням власної господарської діяльності, направленої на отримання доходу. При цьому, участь платника податків в організації такої діяльності має бути регулярною, постійною та суттєвою, а валові витрати на придбання товару не можуть перевищувати валові доходи від його реалізації.

Проте основним видом господарської діяльності позивача є виконання будівельних робіт. З договору поставки № 66/59 та договору комісії № 66/ДК-59, укладених 12.03.2007 року між позивачем та ВАТ "Енергомашспецсталь" вбачається, що при придбанні металопродукції ТОВ «Будівельна компанія «Крамміськбуд» не мало наміру ані використовувати її у власній господарській діяльності, ані самостійно реалізовувати придбаний товар. Більш того, в результаті виконання вказаних договорів, ТОВ «Будівельна компанія «Крамміськбуд» отримала збиток у розмірі 694 090,11 грн., сплативши за металопродукцію за 3 967 046,95 грн., у тому числі ПДВ, виплативши комісійну винагороду ВАТ "Енергомашспецсталь" у розмірі 30 096,63 грн. та отримавши за реалізований товар лише 3 343 232,55 грн. Отже, внаслідок укладених договорів та здійснених операцій з відчуження товару за цінами, нижчими за ціни придбання , коли така різниця є економічно та юридично необґрунтованою та не спрямована на отримання доходу, у ТОВ „Будівельна компанія „Крамміськбуд" не виникла база оподаткування - прибуток. З огляду на це, вказані операції з купівлі-продажу металопродукції не відповідають визначенню господарської діяльності, в зв'язку з чим безпідставним є віднесення позивачем до складу валових витрат суми, сплаченої при придбанні металопродукції у ВАТ „Енергомашспецсталь" за договором № 66/59 від 12.03.2007 року. Виходячи з цього, правомірним є рішення податкового органу про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій у загальному розмірі 1568590,40 грн.

Стосовно доводів позивача про неправомірність податкового-повідомлення - рішення, яким визначене грошове зобов'язання з ПДВ, представник відповідача вказував, що згідно з п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання у господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Оскільки придбана металопродукція не була призначена для використання у господарській діяльності ТОВ „Будівельна компанія „Крамміськбуд", враховуючи, що витрати позивача з придбання металопродукції не можна віднести до складу валових витрат, то й безпідставним є віднесення ТОВ «БК «Крамміськбуд» до складу податкового кредиту ПДВ суми у розмірі 635 164,00 грн. При цьому, представник відповідача наголошував, що наявність у позивача належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом ВАТ «Енергомашспецсталь» при придбанні в останнього металопродукції, необхідних відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість. Враховуючи, що позивачем під час перевірки не були надані первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують отримання металопродукції від ВАТ «Енергомашспецсталь», представник відповідача наполягав, що фактично операції з придбання товару не мали реального товарного характеру. Вказував, що за змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч.2 ст. 228 ЦК України є нікчемним, тобто таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Враховуючи вищевикладене, просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Прокурор, який брав участь у справі, проти позову заперечував, підтримавши доводи представника відповідача. Просив відмовити у задоволені позову.

Заслухавши представників сторін та прокуратури, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наявними у справі, врахувавши висновки Вищого адміністративного суду України, визначившись із правовою нормою, яку слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія «Крамміськбуд" зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Краматорської міської ради 17.10.2006 року (т.1 а.с. 29), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 34546602 (т.1 а.с.27), перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Краматорську (т.1 а.с.28), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06297629 (т.1 а.с. 30), здійснює господарську діяльність на підставі Статуту (т.1 а.с. 5-26).

Відповідач ДПІ у м. Краматорську є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України.

ДПІ у м. Краматорську була проведена виїзна планова перевірка ТОВ „Будівельна компанія «Крамміськбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.10.2006 р. по 30.09.2007 р. За результатами перевірки був складений акт № 661/23-2-34546602 від 11.04.2008 року, за висновками якого встановлено порушення ТОВ „Будівельна компанія Крамміськбуд" вимог п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 635164 грн.; п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині заниження податку на прибуток за 2007 р. на суму 826468,00 грн. Згідно викладеному в акті, в результаті дослідження та аналізу документів з купівлі-продажу металопродукції, ДПІ дійшло висновку про безпідставність віднесення позивачем витрат у розмірі 635 164,00 грн. з придбання металопродукції до складу валових витрат, оскільки дана операція проведена не в межах господарської діяльності позивача та не носить реального характеру внаслідок відсутності у платника податків первинних документів щодо руху товарно-матеріальних цінностей та пов'язаних з цим витрат. (т.1 а.с. 31-53).

При цьому, в ході перевірки, листом за № 17387/10/23-2 від 28.03.2008 року ДПІ у м. Краматорську вимагало від ТОВ «БК «Крамміськбуд» надання належним чином завірених копій первинних бухгалтерських документів щодо здійснення фінансово-господарських операцій з ВАТ «ЕМСС» з покупки металопродукції та її реалізації по договору комісії. (т.1 а.с.92-93)

Листом за вих. №165 від 02.04.2008 року позивач відмовив податковому органу у наданні запитуваних копій документів. (т.1 а.с.94)

На підставі акту перевірки № 661/23-2-34546602 від 11.04.2008 року ДПІ у м. Краматорську 24 квітня 2008 року були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000682302/0/21973 про визначення ТОВ „Будівельна компанія Крамміськбуд" податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1568590,40 грн., в тому числі, за основним платежем - 826468,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 742122,40 грн.; № 0000692302/0/21974 про визначення ТОВ „Будівельна компанія Крамміськбуд" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 952746,00 грн., в тому числі, за основним платежем - 635164,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 317582,00 грн. (т.1 а.с. 54-55).

Крім того, судом встановлено, що 12.03.2007 року між ВАТ „Енергомашспецсталь" та ТОВ „Будівельна компанія Крамміськбуд" був укладений договір поставки № 66/59, відповідно до якого ТОВ „Будівельна компанія Крамміськбуд" придбав у ВАТ „Енергомашспецсталь" металопродукцію згідно специфікацій (ролики, прутки та інше).(т.1 а.с.140-143, т.1 а.с.144-164)

Водночас 12.03.2007 р. ТОВ „Будівельна компанія Крамміськбуд" уклало договір комісії № 66/ДК-59 з ВАТ „Енергомашспецсталь", відповідно до якого комісіонер (ВАТ „Енергомашспецсталь") за дорученням комітента (позивач) здійснює від свого імені та рахунок комітента зовнішньоекономічні операції з постачання металопродукції. (т.1 а.с.108-110)

Виконання умов за договором поставки металопродукції на момент проведення податковим органом перевірки, позивачем було підтверджено наступними документами: актами прийому-передачі, податковими накладними, рахунками-фактурами. (т.1 а.с. 166-211) Факт оплати придбаної металопродукції ТОВ „Будівельна компанія Крамміськбуд" підтверджений банківськими документами (т.1 а.с.212-214).

На вимогу суду щодо надання первинних бухгалтерських документів, які стосуються виконання договору поставки № 66/59 позивач долучив до матеріалів справи копії тих же самих актів прийому-передачі, податкових накладних, рахунків-фактур, що були в розпорядженні податкового органу під час проведення перевірки та копії яких вже були в матеріалах справи при її попередньому судовому розгляді (т.2. а.с.91-112, а.с. 207-210, а.с. 212-215, 219-220 та інш.). Додатково позивачем суду була надана копія журналу реєстрації довіреностей (т.2 а.с.82-90) та копія договору оперативної оренди.

Виконання умов за договором комісії № 66/ДК-59, згідно викладеному в акті перевірки, було підтверджено звітами комісіонера та платіжними дорученнями. (т. 1 а.с.88-89)

На вимогу суду надати первинні бухгалтерські документи, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей за цією господарською операцією, позивачем долучено до матеріалів справи копії ВМД, акти виконаних робіт по договору комісії, акти приймання-передачі, звіти комісіонера (т.3 а.с.10-88)

Вищезазначені обставини, встановлені судом, сторонами не оспорюються, з їх приводу у сторін немає розбіжностей. Позивач оспорює висновок податкового органу про відсутність підстав для віднесення до валових витрат витрат, понесених ТОВ «БК «Крамміськбуд» у зв'язку із придбанням металопродукції, та врахуванні сплаченої суми при формуванні податкового кредиту з ПДВ.

Розв'язуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступних висновків, мотивів та положень діючого законодавства.

Спірні правовідносини, на момент їх виникнення та існування, регулювалися Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (надалі Закон України № 334/94-ВР), «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі Закон України № 168/97-ВР), «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (надалі Закон України № 2181-III) у відповідних редакціях, які застосовуються судом при вирішенні даної справи.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпункт 5.3.9 п 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлює обмеження щодо формування валових витрат, а саме, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З аналізу наведених положень законодавства випливає висновок про те, що до валових витрат відносяться витрати, здійснені платником податків у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), пов'язаних із власною господарською діяльністю, яка спрямована на отримання доходу. При цьому, здійснення вказаних витрат має бути підтверджено певними первинними документами.

За обставинами справи встановлено, що позивач, здійснюючи діяльність з будівництва, придбану у ВАТ «Енергомашспецсталь» металопродукцію у будівництві, тобто у власній господарській діяльності не використовував.

З укладених 12.03.2007 року між ТОВ «БК Крамміськбуд» та ВАТ " Енергомашспецсталь" договору поставки № 66/59 та договору комісії № 66/ДК-59 вбачається, що позивач не мав наміру самостійно реалізовувати придбаний товар незважаючи на те, що ним задекларовано здійснення такого виду діяльності як купівля-продаж товарів виробничо-технічного та промислового призначення, інші види оптової торгівлі. Більш того, укладаючи договір комісії, позивач свідомо визначив ціну продажу металопродукції нижчі за ціни її придбання. Доказів уцінки цього товару при його реалізації за договором комісії позивачем суду не надано. Отже, вказана операція з купівлі-продажу металопродукції не була спрямована на отримання позивачем доходу та внаслідок її здійснення ТОВ «БК «Крамміськбуд» отримано збиток у розмірі 694 090,11 грн. При цьому, суд відхиляє доводи представника позивача про одержання доходу з операції купівлі-продажу металопродукції у розмірі 7263,46 грн. ( т.2 а.с.79-81), оскільки при визначенні такого фінансового результату позивачем не був врахований податок на додану вартість, сплачений в ціні товару при її придбанні.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення перевірки позивачем контролюючому органу не були надані фінансово-господарські документи, що стосуються здійснення операцій з купівлі-продажу металопродукції, а саме: товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, пояснення від матеріально відповідальних осіб, до компетенції яких віднесено передача товарів зі складських приміщень, їх приймання та подальше супроводження до контрагентів ТОВ «Будівельна компанія «Крамміськбуд», документів, що підтверджували факт придбання та інше. Договори зберігання отриманої металопродукції ТОВ «Будівельна компанія „Крамміськбуд» з ВАТ «Енергомашспецсталь» не заключало. Транспортування продукції на експорт відбувалося з ВАТ «Енергомашспецсталь», відповідних документів з навантаження, транспортування, митного оформлення не надано, вказані витрати не відображені та не підтверджені.

При цьому, суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем були долучені до матеріалів справи копія договору оперативної оренди приміщення № 27/708 від 23.05.2007 року (т.3 а.с. 95-99), копії ВМД, звіти комісіонера та акти виконаних робіт по договору комісії. Однак ці документи безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди та є лише частиною первинних документів, необхідних для підтвердження реальності здійснення господарських операцій. До того ж, поставка металопродукції позивачу та її відправлення на експорт за відомостями, що містяться в наданих документах здійснювалась переважно в березні 2007 року, а наданий договір оренди був укладений в кінці травня 2007 року. За таких обставин, висновок податкового органу, зроблений в акті перевірки про відсутність у позивача необхідних первинних документів, що підтверджують реальність операцій з купівлі-продажу металопродукції суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає дійсності.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги економічну необґрунтованість укладених договорів з придбання-продажу металопродукції, фактичну збитковість даної операції, наявність у позивача наміру досягти позитивного економічного ефекту від здійснення цих операцій не за рахунок господарською діяльності, а за рахунок податкової вигоди, виходячи з того, що операції позивача з купівлі-продажу металопродукції не відповідають визначенню господарської операції для цілей оподаткування, суд приходить до висновку про безпідставність віднесення позивачем до складу валових витрат витрат, пов'язаних у зв'язку із придбанням металопродукції за договором поставки № 66/59 від 12.03.2007 року. Отже, висновок податкового органу про порушення ТОВ «КБ «Крамміськбуд» п.1.32 ст.1, п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження податку на прибуток за 2007рік у сумі 826468 грн. суд знаходить обґрунтованим, в зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000682302/0/21973 від 24.04.2008 року.

Що стосується правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000692302/0/21974 від 24.04.2008 року суд зазначає наступне.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України № 168/97-ВР.

Відповідно до статті 1 зазначеного закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 7.4.1. статті 7 Закону України № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 7.4.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 635164,00 грн. позивачем було сформовано з урахуванням витрат, здійснених у зв'язку із придбанням металопродукції за договором поставки № 66/59 від 12.03.2007 року. Проте, як зазначалось вище, позивачем витрати з придбання металопродукції були безпідставно віднесені до витрат, пов'язаних із господарською діяльністю та включені до валових витрат. Оскільки внаслідок укладених договорів та здійснених операцій з відчуження товару за цінами, нижчими за ціни придбання у ТОВ „Будівельна компанія „Крамміськбуд" не виникла база оподаткування - прибуток, виходячи з того, що податок на прибуток з зазначених операцій позивач не сплачував та нарахований ним податок при придбанні товару є більшим за одержаний у ціні товару при продажу, то віднесення вказаної суми до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є безпідставним.

При цьому суд зазначає, що наявність належним чином оформлених податкових накладних, виданих позивачу його контрагентом ВАТ «Енергомашспецсталь» та докази сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість не є безумовною підставою відшкодування ТОВ «БК «Крамміськбуд» податку на додану вартість.

Оскільки у судовому засіданні знайшли підтвердження доводи податкового органу щодо здійснення позивачем для цілей оподаткування обліку тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди та відсутності у позивача доказів щодо здійснення обліку інших пов'язаних з цим господарських операцій; відсутності у позивача первинних документів, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме: товарно-транспортних накладних, дорожніх листів тощо та документів на зберігання товару, довіреностей від ВАТ «Енергомашспецсталь» на отримання від ТОВ «БК «Крамміськбуд» матеріальних цінностей, що передавалися за договором комісії, приймаючи до уваги, що з обставин укладення та виконання договорів купівлі-продажу металопродукції вбачається спрямованість умислу позивача на незаконне одержання коштів з державного бюджету або необґрунтоване зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, суд приходить до висновку про фіктивність укладених договорів та правомірність донарахування позивачу податковим органом податку на додану вартість і застосування у зв'язку із виявленим порушенням фінансових санкцій. Отже, податкове повідомлення-рішення № 0000692302/0/21974 від 24.04.2008 року суд вважає законним та таким, що скасуванню не підлягає.

Враховуючи наведене, позов ТОВ « БК «Крамміськбуд» не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню та поверненню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 162, 184-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Крамміськбуд" до Державної податкової інспекції в місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби, за участю Прокуратури Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2008 року № 0000682302/0/21973, від 24.04.2008 року № 0000692302/0/21974 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 27 травня 2013 року, в присутності представників сторін та прокуратури. Повний текст постанови виготовлений 03 червня 2013 року.

Суддя Спасова Н.В.