Постанова № 31676289, 25.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 р. Справа № 804/4210/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Юхно І.В.

при секретарі: Лобі Є.Г.

за участю:

представника позивача: Полякова В.В.

представника відповідача: Пилипенко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Марганецький рудоремонтний завод» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання податкового повідомлення рішення від 13.10.2010 року №0000292340/0 недійсним та зобов'язання Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області здійснити зарахування помилково сплачених сум за користування земельними ділянками в рахунок наступних платежів земельного податку.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем за результатами планової перевірки Марганецької ОДПІ, яка з березня 2012 року після реорганізації Державної податкової інспекції ввійшла до складу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області є незаконними, необґрунтованими, безпідставними та такими, що порушують законні права та інтереси ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод». Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та вважає, що підприємство своєчасно, у відповідності до чинного законодавства надало до Марганецької ОДПІ податкові розрахунки земельного податку за 2006, 2007, 2008 та 2009 роки, які були прийняті Марганецькою ОДПІ. Посилається на те, що розрахунки земельного податку були надані Марганецькій ОДПІ на підставі визнання рішенням господарського суду Дніпропетровської області та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду договору оренди землі недійсними з 14.08.2003 та відновлення права постійного землекористування. Окрім того, зазначає, що Марганецькою міською радою було прийнято рішення «Про відновлення права постійного користування та визнання договору оренди земельної ділянки недійсним» в якому зазначено, що договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Державному підприємстві «Дніпропетровський регіональний центр державного земельного кадастру» від 18.10.2004 не є дійсним з 14.08.2003 року. Позивач стверджує, що помилково сплачував орендну плату, а тому правомірно звернувся до Марганецької ОДПІ з заявою про зарахування надмірно сплаченої суми в рахунок наступних платежів за користування землею у відповідності до ст.17 Закону України «Про плату за землю». Позов просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився. Зазначив, що ПАТ «МРРЗ» вже зверталось з аналогічною позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання податкового повідомлення-рішення від 13.10.2010 недійсним яку було залишено без розгляду ухвалою від 07.02.2013 року, тому вважає, що суд повинен закрити провадження у справі, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого спору і між тими самими сторонами. Окрім того, посилається на порушення позивачем строку на звернення до адміністративного суду. Також, в судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що порушення встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті від 30.09.2010 року №1160/230/05448389 «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Марганецький рудоремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 року по 30.06.10 року», а податкове повідомлення рішення №0000292340/0 від 13.10.2010 року, яке винесене на підставі акту перевірки від 30.09.2010 року № 1160/230/05448389 є правомірним. Підстав для визнання податкового повідомлення-рішення від 13.10.2010 року №0000292340/0 недійсним та здійснення зарахування помилково сплачених сум за користування земельними ділянками в рахунок наступних платежів земельного податку, як зазначив представник відповідача у судовому засіданні не вбачається, тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 N 2535-XII, Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Марганецький рудоремонтний завод» (код ЄДРПОУ 05448389) є платником податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) земельного податку та перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Марганецькою ОДПІ, яка з березня 2012 року після реорганізації Державної податкової інспекції ввійшла до складу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на підставі направлення від 09.08.2010 року №543, п.1 ч.1 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу України» та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Марганецький рудоремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 року по 30.06.10 року.

За результатами даної перевірки податковим органом складено акт від 30.09.2010 року № 1160/230/05448389, в якому зафіксовано порушення ВАТ «Марганецький рудоремонтний завод» п.4 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом ДПА України від 26.10.01 р. №434 та ст.15 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 N 2535-XII, в результаті чого занижено земельний податок на суму 117 715,25 грн. за період з 30.03.2009 р. по 31.12.2009 р.

На підставі акту перевірки від 30.09.2010 року № 1160/230/05448389 Марганецькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000292340/0 від 13.10.2010, яким позивачу нараховано замельний податок у розмірі 176742,88 грн., з яких основний платіж - 117715,25 грн. та штрафні санкції - 59027,63 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням Марганецької ОДПІ позивач направив керівнику Марганецької ОДПІ скаргу від 18.10.2010 року. Рішенням про розгляд скарги, скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишилось без змін.

Не погодившись з рішенням Марганецької ОДПІ ВАТ «Марганецький рудоремонтний завод» звернулось з повторною скаргою до Голови Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області 15.11.2010 року. Рішенням ДПА у Дніпропетровській області скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишилось без змін.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження по справі на підставі п.4 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Суд бере до уваги наступне.

ПАТ «МРРЗ» зверталось з аналогічною позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання податкового повідомлення-рішення від 13.10.2010 №0000292340/0 недійсним, яку було залишено без розгляду ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року (копія міститься в матеріалах справи), яка на момент розгляду справи набрала законної сили.

Відповідно до ч.3 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Докази щодо винесення судом рішень, що набрали законної сили з того самого спору і між тими самими сторонами, які можуть слугувати підставою для закриття провадження по цій справі суду надані не були.

З огляду на вищевикладене, суд вважає доводи відповідача, щодо необхідності закриття провадження у цій справі, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого спору і між тими самими сторонами необґрунтованими,а дане клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку на звернення до адміністративного суду, оскільки ПАТ «МРРЗ» скористалось досудовим порядком вирішення спору, тому згідно приписів п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України та ч.4 ст.99 КАС України мало місячний строк на звернення до адміністративного суду який сплив, суд не може взяти до уваги оскільки строки звернення до адміністративного суду з подібними адміністративними позовами передбачені Податковим кодексом України та складають термін 1095 днів. Проаналізувавши норми законодавства та дослідивши матеріали справи, суд не вбачає пропущення позивачем строку на звернення до адміністративного суду.

Судом встановлено, що відповідач виявив, що ВАТ «Марганецький рудоремонтний завод» згідно поданої 30.03.1009 року уточнюючої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності розмір податкового зобов'язання з орендної плати за землю, зазначеного платником цього платежу в уточнюючій податковій декларації, є меншим на суму 467 509,84 грн., в тому числі за період січень-березень 2009 року - 116 877,43 грн., ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки ВАТ «МРРЗ» при розрахунку суми орендної плати за землю на 2009 р. невірно застосувало ставку орендної плати.

Як зазначено в акті перевірки від 30.09.2010 року № 1160/230/05448389, ВАТ «Марганецький рудоремонтний завод» в порушення ст.21 Закону України «Про оренду землі», при визначенні податкового зобов'язання орендної плати на землю, було застосовано ставку орендної плати за землю в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме: грошова оцінка земельної ділянки площею 10,1518 га станом на 01.01.09 р. з урахуванням індексу інфляції складає 15583661,33 грн., сума орендної плати на 2009 р. за даними підприємства дорівнює 155836,61 грн. (15583661,33 грн.х1%) щомісячна оплата складає: 155836,61:12=12989,38 грн., зокрема січень - 12986,43 грн., з лютого по грудень - по 12986,38 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з орендної плати за землю на 2009 рік в сумі 467509,84 грн., в тому числі за період січень-березень 2009 року в сумі 116877,43 грн.

Доводи відповідача спростовуються з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач мав у постійному користуванні земельні ділянки, на яких розташовані належні позивачу на праві власності об'єкти нерухомого майна. Право позивача на постійне користування земельними ділянками посвідчене Державними актами на право постійного користування землею. Рішенням Марганецької міської ради від 29.07.2003 р. №349-15/XXIV припинено право постійного користування земельною ділянкою ВАТ «МРРЗ» та зобов'язано позивача укласти з міською радою договір оренди землі.

ВАТ «МРРЗ» звернулось з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про поновлення права постійного користування ВАТ «МРРЗ» на земельну ділянку загальною площею 10,1518 га, що розташована в м.Марганці Дніпропетровської області яка на підставі Державних актів на право постійного користування землею перебувала в користуванні ВАТ «МРРЗ» та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.08.2003 р., укладений між ВАТ «МРРЗ» та Марганецькою міською радою.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2008 р. по справі №7/93-08 частково задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» до виконавчого комітету Марганецької міської ради і Марганецької міської ради за участю прокурора Дніпропетровської області про відновлення права постійного користування на земельні ділянки загальною площею 10,1518 га, що розтановано в м.Марганці по вул.Радянська та по вул.Гагаріна та визнання договору оренди земельної ділянки від 14.08.2003 року, укладеного між ВАТ «МРРЗ» і Марганецькою міською радою, недійсним. Позов до Марганецької міської ради задоволено. В позові до виконавчого комітету Марганецької міської ради - відмовлено. Поновлено право постійного користування ВАТ «МРРЗ» на земельну ділянку загальною площею 10,1518 га, що розтанована в м. Марганці по вул.Радянська та по вул.Гагаріна, яка на підставі Державних актів на право постійного користування землею перебувала в користуванні ВАТ «МРРЗ». Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ВАТ «МРРЗ» і Марганецькою міською радою та зареєстрований в Державному підприємстві «Дніпропетровський регіональний центр державного земельного кадастру 12.08.2003 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2008 року у справі №7/93-08 залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Господарським судом Дніпропетровської області у рішенні від 02.12.2008 року по справі №7/93-08 було встановлено, що Марганецька міська рада при прийнятті рішення від 29.07.2003 р. №349-15/XXIV порушила приписи Земельного кодексу України та за відсутності добровільної відмови позивача від права користування земельною ділянкою, за відсутності інших, встановлених Законом підстав для припинення права позивача на користування земельною ділянкою, припинила відповідне право позивача - право постійного користування земельними ділянками. Таким чином, за відсутності волевиявлення позивача неправомірними діями Марганецької міської ради порушене право позивача на постійне користування земельними ділянками, гарантоване ст.ст. 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Дніпропетровським апеляційним господарським судом у постанові від 30.03.2009 року по справі №7/93-08 встановлено, що рішення Марганецької міської ради «Про передачу земельних ділянок в оренду відкритому акціонерному товариству «Марганецький рудоремонтний завод» №349 від 29.07.2003 року не відповідає законодавству України і прийнято з явним порушенням вимог Земельного кодексу України, Конституції України і Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні. Отже, у позивача, який у встановленому законом порядку отримав державні акти на право постійного користування землею, не припинялось таке право.

Марганецькою міською радою V скликання 40 сесії було прийнято рішення № 1138-40/У від 26.05.2009, відповідно до якого було вирішено договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Державному підприємстві «Дніпропетровський регіональний центр державного земельного кадастру» від 18.10.2004 р. вважати таким, що не є дійсним з 14.08.2003 року.

Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

На підтвердження вищевикладених фактів, до матеріалів справи були надані копії рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2008 р. у справі №7/93-08, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2009 року у справі №7/93-08, рішення Марганецької міської ради № 1138-40/У від 26.05.2009 року.

Згідно з ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» визначено, що використання землі в України є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду справляється орендна плата.

Об'єктом плати за землю відповідно до ст. 5 вказаного Закону є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній чи комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки відповідно до ст. 13 Закону України „Про плату за землю".

Відповідно до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно із змінами винесеними Законом України від 28.12.2007 р. №107-VI до Законів України «Про плату за землю» та «Про оренду землі» встановлено мінімальний розмір орендної плати - в розмірі трьохкратному розміру земельного податку (3%) і не більше 12%.

Законною підставою для сплати орендної плати у відповідності до ст. 21 Закону України „Про оренду землі" є наявність такої умови, як укладений і зареєстрований у встановленому законом порядку договір оренди, а землекористувачі, з якими не укладено договір оренди, сплачують земельний податок на підставі даних державного земельного кадастру відповідно до ст. 7 Закону України „Про плату за землю". З огляду на встановлені факти рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №7/93-08, позивачем не укладались з міською радою договори оренди земельних ділянок, позивач не припиняв право на постійне землекористування, тому відсутні підстави для сплати орендної плати, а єдиною формою плати за відсутність підстави для сплати орендної плати є земельний податок. Подібна правова позиція визначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.09.2012 року у справі №2а-13085/10/2670.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,71, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000292340/0 від 13.10.2010 року Марганецької ОДПІ про нарахування ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод податкового зобов'язання в сумі 117715,25 грн. та штрафної санкції в розмірі 59027,63 грн., а всього 176742,88 грн.

Зобовязати Нікопольську ОДПІ здійснити зарахування помилково сплачених сум за користування земельними ділянками в рахунок наступних платежів земельного податку.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» судовий збір у розмірі 2294(дві тисячі двісті дев'яносто чотири)грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 26 квітня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 26.04.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно