Постанова № 31676245, 17.04.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/352/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

суддів - Білостоцького О.В., Левчук О.А.

при секретарі судового засідання - Скачок Р.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Нестеренка О.О.

представника третьої особи - Афанасьєвої І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, третя особа - прокуратура Одеської області, про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної виконавчої служби України, третя особа - прокуратура Одеської області, про: визнання неправомірними дій відповідача щодо порушення ст. 124 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, процесуальних та громадянських прав позивача на своєчасне та повне виконання постанови суду від 28.10.2009 року, виконавчого листа № 2а/7639/08/1570, на захист прав державним виконавцем; визнання неправомірною бездіяльності відповідача по невиконанню службових обов'язків, невикористанню наданих йому прав, нездійсненню виконавчих дій по примусовому виконанню постанови суду, виконавчого листа, невиконанню постанови суду від 28.10.2009 року, виконавчого листа № 2а-7639/08/1570 у строк, визначений Законом України «Про виконавче провадження»», по неінформуванню позивача про здійснені виконавчі дії, про рух виконавчого провадження; зобов'язання відповідача негайно виконати виконавчий лист № 2а-7639/08/1570, постанову суду від 28.10.2009 року шляхом направлення платіжних вимог Державній казначейській службі України для стягнення з прокуратури Одеської області 2000 грн. на користь позивача, прийняти інші заходи до примусового виконання виконавчого листа.

В судовому засіданні позивач підтримала адміністративний позов, просила суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові (т.1 а.с.2-4) та зазначивши по суті, що під неправомірною бездіяльністю відповідача по невиконанню службових обов'язків, невикористанню наданих йому прав, нездійсненню виконавчих дій по примусовому виконанню постанови суду, виконавчого листа, невиконанню постанови суду від 28.10.2009 року, виконавчого листа № 2а-7639/08/1570 у строк, визначений Законом України «Про виконавче провадження»», по неінформуванню позивача про здійснені виконавчі дії, про рух виконавчого провадження, яку у другій позовній вимозі позивач просить визнати неправомірною, вона має на увазі ненадання відповідачем відповідей на усі її звернення з питань, викладених у першій позовній вимозі, починаючи з останнього поновлення спірного виконавчого провадження 13.04.2012 року до звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. (т.1 а.с.65-67)

Представник третьої особи заперечувала проти позову, просила суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. (т.1 а.с.244-246)

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Романом Володимировичем від 13.04.2012 року: поновлено виконавче провадження ВП № 20113197 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-7639/08/1570, виданого 26.05.2010 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2000 грн. (т.1 а.с.183)

Зазначену постанову надіслано на адресу позивача та третьої особи 17.04.2012 року. (т.1 а.с.182)

19.04.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Романом Володимировичем, з метою недопущення порушень прав та законних інтересів учасників виконавчого провадження, керуючись п. 5 ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прокуратурі Одеської області пред'явлено вимогу № Ф-18501/5-579/7 (т.1 а.с.186-187): в семиденний строк виконати в повному обсязі виконавчий лист № 2-а-7639/08/1570, що видав 26.05.2010 Одеський окружний адміністративний суд про стягнення з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.; надати до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України інформацію про виконання виконавчого документа, та копії документів, які підтверджують факт виконання виконавчого документа в повному обсязі, повідомити КЕКВ та рахунок, з якого необхідно списати кошти.

Листом відповідача від 24.04.2012 року № Ф-5060/5-579/7 (т.2 а.с.9-10) на звернення позивача, яке 12.04.2012 року надійшло на Урядову гарячу лінію, повідомлено зокрема, що: 13.04.2012 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження; копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження; подальше виконання виконавчого документа буде організовано відповідно до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні позивач зазначила, що саме з відповіді відповідача від 24.04.2012 року № Ф-5060/5-579/7 на її звернення від 12.04.2012 року вона дізналася про винесену 13.04.2012 року державним виконавцем постанову про поновлення виконавчого провадження.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Романом Володимировичем від 25.04.2012 року (т.1 а.с.199), керуючись статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження»: за не виконання виконавчого листа у наданий строк стягнуто з боржника - прокуратури Одеської області виконавчий збір у розмірі 200,00 грн.

Зазначену постанову надіслано на адресу третьої особи 25.04.2012 року за № Ф-18501/5-579/7. (т.1 а.с.198)

07.11.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Романом Володимировичем, з метою недопущення порушень прав та законних інтересів учасників виконавчого провадження, керуючись п. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прокуратурі Одеської області пред'явлено вимогу № Ф-18501/5.579/7 (т.1 а.с.218-219): в семиденний строк виконати виконавчий лист № 2-а-7639/08/1570, що видав 26.05.2010 Одеський окружний адміністративний суд про стягнення з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.; надати до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України інформацію про виконання виконавчого документа; повідомити прізвище, ім'я, по-батькові, посаду особи, яка відповідальна за виконання рішення суду; повідомити рахунок та КЕКВ, на якому накопичені кошти відповідно до економічної сутності платежу.

Листом відповідача від 07.11.2012 року № Ф-14562/5.579/7 (т.1 а.с.220-221) на звернення позивача, яке 27.10.2012 року надійшло на Урядову гарячу лінію, повідомлено зокрема, що: у відповідності до вимог Постанови від 03.08.2011 року № 845 КМУ «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», державним виконавцем направлено вимогу боржнику про виконання рішення суду та про надання рахунок та КЕКВ, з якого необхідно здійснити списання коштів; у разі надходження до відділу інформації про рахунок та КЕКВ, з якого можливо здійснити безспірне списання коштів, державним виконавцем буде направлено платіжну вимогу до ГУ ДКСУ Одеської області; подальше виконання виконавчого документа буде організовано відповідно до вимог чинного законодавства.

Зазначену відповідь надіслано на адресу позивача 07.11.2012 року. (т.2 а.с.60)

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2012 року (К/9991/34844/12) по справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, про зобов'язання вчинити дії: задоволено клопотання прокуратури Одеської області про зупинення виконання судового рішення; зупинено виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року до закінчення касаційного провадження. (т.1 а.с.251)

Листом відповідача від 04.01.2013 року № Ф-17512/5-13 (т.2 а.с.5-7) на звернення позивача, яке 29.12.2012 року надійшло на Урядову гарячу лінію стосовно виконання судового рішення, повідомлено зокрема, що стягнення моральної шкоди повинно здійснюватись органами Державної казначейської служби України, без участі органів Державної виконавчої служби України, у зв'язку із чим позивачу пропоновано звернутись до Відділу із заявою про повернення виконавчого документа для подальшого його пред'явлення органам Державної казначейської служби України.

Зазначену відповідь надіслано на адресу позивача та отримано позивачем 11.01.2013 року. (т.2 а.с.8, 49)

Не погоджуючись із наведеними у прохальній частині позову діями та бездіяльністю відповідача, з урахуванням їх конкретизації в судовому засіданні, позивач звернулась до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

На підтвердження правомірності оскаржених позивачем дій відповідачем суду також надано копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 20113197 (т.1 а.с.68-237), зокрема:

- запити про наявність у боржника - прокуратури Одеської області рахунків в банківських або фінансових установах та інших кредитних організаціях та відповіді на них;

- запит щодо надання інформації стосовно коду ЄДРПОУ прокуратури Одеської області та відповідь на нього;

- платіжні вимоги;

- реєстри платіжних вимог, в т.ч. повернутих платіжних вимог;

- заяви та клопотання сторін виконавчого провадження та відповіді за результатами їх розгляду;

- судові рішення першої, апеляційної, касаційної інстанцій по справі № 2а/7639/08/1570;

- тощо.

В судовому засіданні також встановлено, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попіва Романа Ігоровича від 05.03.2013 року (т.1 а.с.252), керуючись п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавчий лист № 2-а-7639/08/1570, виданий 26.05.2010 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2000 грн. - повернуто стягувачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - ЗУ № 606-XIV).

Відповідно до ст. 1 ЗУ № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 2 ЗУ № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

Частиною 1 статті 5 ЗУ № 606-XIV передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЗУ № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець:

- здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

- надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

- розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;

- заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

- роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Частиною 3 статті 11 ЗУ № 606-XIV встановлений перелік дій, які державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право здійснити.

Частиною 1 статті 31 ЗУ № 606-XIV встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 ЗУ № 606-ХІV, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Частиною 1 статті 47 ЗУ № 606-ХІV встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:

1) є письмова заява стягувача;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення;

4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника);

6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно;

9) наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Частиною 1 статті 48 ЗУ № 606-ХІV встановлено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ЗУ № 606-ХІV, виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;

3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;

6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;

7) визнання боржника банкрутом;

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону;

14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених в судовому засіданні обставин:

1) в т.ч. з урахуванням того, що:

- виконання державним виконавцем у процесі здійснення виконавчого провадження дій, передбачених ч. 3 ст. 11 ЗУ № 606-XIV, на обов'язковість виконання яких посилається позивач, - є законодавчо визначеним правом, а не обов'язком державного виконавця;

- відповідачем не завершено спірне виконавче провадження у шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 30 ЗУ № 606-XIV, на недотримання якого відповідачем посилається позивач, - у зв'язку із відсутністю законодавчо визначених для цього підстав (а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону).

Крім того, вищенаведене посилання позивача не спростовує виконання державним виконавцем обов'язків, зокрема, щодо здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання постанови суду від 28.10.2009 року, зазначеної у виконавчому листі № 2а-7639/08/1570, у спосіб та в порядку, встановленому вказаним виконавчим документом і ЗУ № 606-XIV, -

суд дійшов до висновків про те, що дослідженими в судовому засіданні доказами по справі на виконання вимог ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем доказана правомірність дій з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-7639/08/1570, виданого 26.05.2010 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2000 грн., вчинення їх на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, та згідно інших вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно - підстав для визнання їх протиправними немає;

2) в т.ч. з урахуванням того, що:

- усі звернення позивача з питань, викладених у першій позовній вимозі, починаючи з останнього поновлення спірного виконавчого провадження 13.04.2012 року до звернення позивача до суду з даним позовом, які надійшли до відповідача 12.04.2012 року, 27.10.2012 року та 29.12.2012 року, відповідачем своєчасно розглянуті та надіслані на адресу позивача, відповідно, 24.04.2012 року, 07.11.2012 року та 04.01.2013 року;

- на виконання вимог ч. 1 ст. 71 КАС України позивачем не доведено обставини щодо наявності інших звернень позивача з вищенаведених питань, на які відповідачем не надано відповіді, -

суд дійшов до висновків про те, що обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача про визнання неправомірною бездіяльності відповідача по невиконанню службових обов'язків, невикористанню наданих йому прав, нездійсненню виконавчих дій по примусовому виконанню постанови суду, виконавчого листа, невиконанню постанови суду від 28.10.2009 року, виконавчого листа № 2а-7639/08/1570 у строк, визначений Законом України «Про виконавче провадження»», по неінформуванню позивача про здійснені виконавчі дії, про рух виконавчого провадження, а саме з ненадання відповідачем відповідей на усі звернення позивача з питань, викладених у першій позовній вимозі, починаючи з останнього поновлення спірного виконавчого провадження 13.04.2012 року до звернення позивача до суду з даним позовом, - спростовано дослідженими в судовому засіданні доказами по справі;

3) виходячи з вищенаведених висновків суду, в т.ч. з урахуванням того, що:

- постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попіва Р.І. від 05.03.2013 року виконавчий лист № 2-а-7639/08/1570, виданий 26.05.2010 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2000 грн. повернуто стягувачеві, -

суд дійшов до висновків про те, що позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача негайно виконати виконавчий лист № 2а-7639/08/1570, постанову суду від 28.10.2009 року шляхом направлення платіжних вимог Державній казначейській службі України для стягнення з прокуратури Одеської області 2000 грн. на користь позивача, прийняти інші заходи до примусового виконання виконавчого листа - не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, третя особа - прокуратура Одеської області, про: визнання неправомірними дій відповідача щодо порушення ст. 124 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, процесуальних та громадянських прав позивача на своєчасне та повне виконання постанови суду від 28.10.2009 року, виконавчого листа № 2а/7639/08/1570, на захист прав державним виконавцем; визнання неправомірною бездіяльності відповідача по невиконанню службових обов'язків, невикористанню наданих йому прав, нездійсненню виконавчих дій по примусовому виконанню постанови суду, виконавчого листа, невиконанню постанови суду від 28.10.2009 року, виконавчого листа № 2а-7639/08/1570 у строк, визначений Законом України «Про виконавче провадження»», по неінформуванню позивача про здійснені виконавчі дії, про рух виконавчого провадження; зобов'язання відповідача негайно виконати виконавчий лист № 2а-7639/08/1570, постанову суду від 28.10.2009 року шляхом направлення платіжних вимог Державній казначейській службі України для стягнення з прокуратури Одеської області 2000 грн. на користь позивача, прийняти інші заходи до примусового виконання виконавчого листа, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 17 квітня 2013 року.

Головуючий суддя М.Г. Цховребова

Суддя О.В. Білостоцький

Суддя О.А. Левчук

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, третя особа - прокуратура Одеської області, про: визнання неправомірними дій відповідача - відмовити повністю.

Повний текст постанови складено 17 квітня 2013 року.