Рішення № 31675068, 04.06.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2013 р. Справа № 918/598/13

Суддя Торчинюк В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (далі - ПАТ "Рівнеобленерго", позивач)

до відповідача Фізичної особи- підприємця Кондратюка Валерія Павловича (далі - ФОП Кондратюк В.П., відповідач)

про стягнення вартості необлікованої електроенергії в сумі 87 038 грн. 33 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Піхоцький А.Л. довіреність № 45 від 13 травня 2013 року;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - ПАТ "Рівнеобленерго" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача - ФОП Кондратюка В.П. про стягнення вартості необлікованої елктроенергії в сумі 87 038 грн. 33 коп.

Ухвалою господарського суду від 24 квітня 2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, справу призначено до слухання в засіданні на 21 травня 2013 року.

18 травня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява № 02-08 від 18 травня 2013 року про зміну назви позивача відповідно до якої останній зазначає, що ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" перейменовано в ПАТ "Рівнеобленерго" у зв'язку з чим просить суд, вважати позивачем саме ПАТ "Рівнеобленерго". На підтвердження викладеного в заяві представник позивача в додатках до заяви № 02-08 від 18 травня 2013 року про зміну назви позивача надав: копію витягу зі статуту ПАТ "Рівнеобленерго", копію довідки з ЄДРПОУ, витяг з ЄДР серії АВ № 134843.

Згідно із п. 1.1. статуту публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" останнє є новим найменуванням публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго", яке було правонаступником закритого акціонерного товариства "Ей-І-Ес Рівнеобленерго", яке було створено шляхом реорганізації відкритого акціонерного товарисва "Ей-І-Ес Рівнеенерго" на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 27 січня 2004 року (протокол № 10).

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Згідно п. 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - постанова) в якому вказано про наступне, за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Враховуючи зазначене вище суд дійшов висновку про те, що вказане клопотання позивача про заміну назви підлягає задоволенню.

21 травня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав пояснення № 20-08 від 18 травня 2013 року по розрахунку збитків, в яких детально описав методику нарахування не облікованої електроенергії, в додатках до пояснень представник подав постанови НКРЕ про затвердження тарифів на електроенергію, копію акту збереження пломб, копію витягу з ПУЕ, які на думку останнього підтверджують нараховані збитки.

01 червня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав уточнення №02-08 від 01 червня 2013 року по розрахунку збитків в яких описав методику нарахування не облікованої електроенергії.

20 травня та 03 червня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, в якому останній зазначає, що ФОП Кондратюк В.П. перебуває у робочому відрядженні до Республіки Польща, а його представник задіяний в іншому судовому засіданні, а забезпечити явку іншого представника являється неможливим, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання виходячи з наступного: згідно з ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

В пункті 3.14. постанови йдеться про зловживанням процесуальними правами і, зокрема, зазначено наступне, під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Враховуючи викладене вище та те, що справа порушена 24 квітня 2013 року і її розгляд триває понад місяць і те, що розгляд справи вже відкладався через не з'явлення повноважної особи відповідача, а також те, що відповідач не скористався наданим для нього правом відповідно до ст. 59 ГПК України та не подав відзив на позовну заяву, або будь яких доказів на спростування викладеного у позовній заяві, а отже суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

В судовому засіданні 04 червня 2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях і наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

У судовому засіданні 04 червня 2013 року представник відповідача не з`явився хоча був належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ЕЙ-і-Ес Рівнеенерго" (далі - постачальник) та фізичною особою-підприємцем Кондратюком В.П. (далі - споживач) був укладений договір № 505 про постачання електричної енергії (далі - договір; а.с. 11-16), згідно умов якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з сумарною приєднаною потужністю 12 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов даного Договору. Зазначений договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.

У відповідності до пункту 2.2.2. договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" (далі - додаток № 1).

Відповідно до пункту 2.3.3. договору споживач зобов'язався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків" (надалі - Додаток № 4).

Пунктом 4.2.3. договору визначено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.

Згідно пункту 8.1. договору, оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни визначені Додатком № 4.

Відповідно до пункту 8.5. договору тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

У відповідності до пункту 8.6. договору у разі заборгованості споживача за електричну енергію, уповноваженими представниками сторін складається графік погашення заборгованості.

Пунктом 3 Додатку № 4 передбачено, що розрахунки за електроенергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний розрахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Згідно пункту 4 Додатку № 4, відповідно до визначеної згідно пункту 5 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електроенергію постачальник виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання відповідачем рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що 22 січня 2013 року працівниками постачальника було виявлене порушення у споживача Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ).

Порушення полягало у діях споживача які призвели до зміни показів приладів обліку, що зафіксовано індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів.

У відповідності з пунктом 6.41 ПКЕЕ виявлене порушення було зафіксоване актом про порушення № R 003532 (далі - акт), відповідно до якого повноважні особи постачальника за присутності споживача записали в акт наступне порушення: втручання в роботу приладів обліку електроенергії за допомогою магніта. Магніт встановлений на табло електролічильника навпроти рахункового механізму (а.с. 24 - 27).

Також в акті зазначалося, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення (далі - комісія) буде проводити засідання 29 січня 2013 року за адресою місто Корець, вулиця Київська 163.

Акт підписаний повноважними особами постачальника, також містить запис споживача, що він з актом згідний та підпис останнього.

29 січня 2013 року комісією був проведений розгляд виявленого порушення за відсутності представника споживача.

Вказаний вище розгляд був зафіксований протоколом № 49 від 29 січня 2013 року відповідно до якого комісія вирішила нарахувати споживачу ФОП Кондратюк В.П. в період з січня 2012 року по січень 2013 року згідно з п. 2.1. п.п. 3 методики визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, погодженою постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562 - 87 038 грн. 33 коп. вартості не спожитої електроенергії.

Матеріали справи містять супровідний лист № 36 від 07 лютого 2013 року в якому постачальник повідомив споживача про результати розгляду порушення яке було в нього виявлене, в додатках до листа були надані копії протоколу № 49 від 29 січня 2013 року, рахунок від 07 лютого 2013 року та розрахунок проведених нарахувань від 29 січня 2013 року.

Приймаючи рішення суд керувався наступним, відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.

Пункту 10.2. ПКЕЕ, визначено наступне - споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів), також оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Статтею 11 Цивліьного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про порушення споживачем умов договору та чинного законодавства України та враховуючи те, що відповідач погодився з тим, що ним дійсно було вчинене порушення яке зафіксоване в акті, з огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 87 038 грн. 33 коп. необлікованої електроенергії, обгрунтовані, документально підтвержені та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 49 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На відповідача на підставі частини 1 статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кондратюка Валерія Павловича (34705, Рівненська область, Корецький район, село Новий Корець, вулиця Молодіжна, будинок 22, квартира 9, ідентифікаційни код - 20031085293) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, місто Рівне, вулиця Князя Володимира, будинок 71, ідентифікаційни код - 05424874) - 87 038 (вісімдесят сім тисяч тридцять вісім) грн. 33 коп. заборгованості за не обліковану електричну енергію та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "06" червня 2013 року

Суддя Торчинюк В.Г.