Рішення № 31675055, 16.05.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2013 Справа № 917/121/13-г

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022

про стягнення 1 194 451,55 грн.

Головуючий суддя Ківшик О.В.

Суддя Тимощенко О.М.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Мацегорін А.О., довіреність № 259/10 від 14.12.2012 р.;

від відповідача: Остроушко О.Л., довіреність № 02-9/4709 від 20.04.2012 р.;

Гуйван П.Д. довіреність № 01-11/4347 від 16.04.2013 р..

16.05.2013 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" 1 194 451,55 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 30.08.2011 р. Договору поставки природного газу № 06/11-1194/2234, з яких : 279 214,81 грн. інфляційні втрати за період з вересня 2011 р. по січень 2012 р., 915 236,74 грн. три проценти річних за період з 06.09.2011 р. по 21.12.2011 р..

Розпорядженням заступника голови господарського суду Полтавської області від 15.05.2013 р. дану справу призначено до колегіального розгляду в складі зазначеної вище колегії суддів.

Представник позивача на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви та пояснень № 31/10-1736 від 12.04.2013 р. (вх. № 5648 від 18.04.2013 р.).

Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву № 01-11/3096 від 21.03.2013 р. та просить припинити провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України. В обґрунтування цього останній посилається на припинення зобов'язання, що складає ціну позову у даній справі, з огляду на зарахуванням ним зустрічних однорідних вимог за заявою № 01-11/2147 від 25.02.2013 р., в тому числі : зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо сплати штрафних санкцій за договором № 06/11-1194/2234 від 30.08.2011 р. (3 % річних в сумі 915 236,75 грн. та інфляційних втрат в сумі 279 214,81 грн., всього 1 194 451,55 грн.) та зобов'язання Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" перед Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" щодо сплати 3 % річних в сумі 1 194 451,55 грн. за період з 27.09.2011 р. по 12.12.2011 р. по договору № 06/10-2588/3607 від 20.12.2010 р..

Суд клопотання відповідача про припинення провадження у справі відхиляє за обґрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині даного рішення.

Крім того, відповідач надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву № 01-11/5395 від 15.05.2013 р. (вх. № 6642 від 16.05.2013 р.) згідно яких останній повідомляє суд, що заперечує проти позову як за обґрунтуваннями викладеними у відзиві № 01-11/3096 від 21.03.2013 р., так і з огляду на відсутність правових підстав для стягнення з нього інфляційних нарахувань та 3% річних в зв'язку з відсутністю у нього заборгованості з оплати отриманого природного газу за договором поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 06/11-1194/2234 на момент пред'явлення даного позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані документальні докази, суд,

встановив:

30.08.2011 р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (покупець) укладено Договір № 06/11-1194/2234 поставки природного газу (далі - Договір № 06/11-1194/2234 поставки природного газу, том справи 1, а.с. 9-16), за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити газ на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- постачальник передає покупцю в період з 06.08.2011 року по 30.09.2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 40 938 тис.куб.м., в тому числі по місяцях : серпень - 18 638 тис.куб.м., вересень - 22 300,00 тис.куб.м. (п. 1.2 Договору № 06/11-1194/2234 поставки природного газу);

- ціна за 1 000 куб.м. природного газу становить 3 023,50 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %, податок на додану вартість - 0%, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 3 368,97 грн., крім того ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 20%, всього з ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 3 425,97 грн. (п. 3.1 Договору № 06/11-1194/2234 поставки природного газу);

- оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку : за серпень 2011 року - протягом трьох банківських днів з дати укладання цього договору, за вересень 2011 року - оплата в розмірі по 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться протягом трьох банківських днів з дати укладання цього договору, оплата в розмірі по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15 числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки (п. 4.1 Договору № 06/11-1194/2234 поставки природного газу);

- цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, які склалися між сторонами з 06.08.2011 року і діє у частині поставки газу по 30.09.2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п. 10.1 Договору № 06/11-1194/2234 поставки природного газу).

Між сторонами 30.08.2011 р. було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 06/11-1194/2234 поставки природного газу, відповідно до якої доповнено пункт 4.4. Договору абзацом наступного змісту : "Сторони домовились, що оплата, яка надійшла по даному договору, зараховується постачальником пропорційно вартості газу та компенсації затрат на транспортування газу територією України".

Факт передачі постачальником та прийняття покупцем природного газу за період з серпня 2011 року по вересень 2011 року включно на загальну суму 141 787 194,40 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Актів приймання-передачі природного газу для потреб промислових споживачів, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, а саме : № б/н від 31.08.2011 р. на суму 63 853 228,86 грн. та № б/н від 30.09.2011 р. на суму 77 933 965,56 грн. (том справи 1, а.с. 18-19).

За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем проведено оплату вартості отриманого ним природного газу з порушенням встановлених п. 4.1 Договором строків. Дана обставина підтверджується копіями платіжних доручень (том справи 1, а.с. 65-92) та не спростовується відповідачем.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 194 451,55 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 30.08.2011 р. договору поставки природного газу № 06/11-1194/2234, з яких : 279 214,81 грн. інфляційні втрати за період з вересня 2011 р. по січень 2012 р., 915 236,74 грн. три проценти річних за період з 06.09.2011 р. по 21.12.2011 р..

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо передання ним у серпні та вересні 2011 року природного газу відповідачеві. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України оплатив отриманий природний газ з порушенням встановлених у Договорі строків. Дана обставина відповідачем визнається.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 915 236,74 грн. за період з 06.09.2011 р. по 21.12.2011 р. та інфляційних нарахувань у розмірі 279 214,81 грн. за період з вересня 2011 р. по січень 2012 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню у повному обсязі (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5")).

Посилання відповідача в обґрунтування заперечення проти позову на неправомірність вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних без вимоги щодо стягнення основного боргу з огляду на його відсутність на момент пред'явлення позову судом як правомірне не оцінюється.

Так, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

А тому припинення зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору з порушенням узгоджених ними строків не звільняє боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за період прострочення виконання.

Клопотання відповідача за текстом відзиву на позов № 01-11/3096 від 21.03.2013 р. про припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України судом відхиляється. При цьому суд виходив з наступного.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання відповідач посилається на те, що позивач, в свою чергу, несвоєчасно виконував свої грошові зобов'язання по іншим договорам. Так, за даними відповідача, по договору № 06/10-2588/3607 від 20.12.2010 р. позивач з серпня 2011 року користувався коштами товариства в розмірі 198 574 394,08 грн.. Поставки газу по вказаному договору припинились 06.08.2011 р.. У зв'язку з відсутністю поставок газу по договору відповідач листом від 16.09.2011р. № 02-30/11251 просив повернути ці кошти на свій рахунок. Позивачем здійснену відповідачем по договору попередню оплату своєчасно повернуто не було : лише протягом періоду з листопада 2011 р. по січень 2012 р. позивач частково повернув кошти відповідачу. З січня 2012 року по теперішній час позивач продовжує користуватись коштами відповідача в розмірі 17 169 287,63 грн.. Укладеною між сторонами 03.10.2011 р. додатковою угодою № 6 дія договору № 06/10-2588/3607 від 20.12.2010 р. була припинена з 01.10.2011р. виключно в частині поставок природного газу. У відповідності до п. 10.1 договору № 06/10-2588/3607 цей договір у частині розрахунків за газ діє до їх повного виконання. Таким чином, на думку відповідача, договірні відносини між сторонами діяли в частині розрахунків до їх повного виконання.

Враховуючи наявність зобов'язань Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" перед Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" по сплаті штрафних санкцій по договору № 06/10-2588/3607 від 20.12.2010 р. відповідачем було направлено позивачеві заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 01-11/2147 від 25.02.2013 р.. Згідно з цією заявою, на думку відповідача, припинились наступні зобов'язання сторін :

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо сплати штрафних санкцій по договору № 06/11-1194/2234 від 30.08.2011 р. : 3% річних - 9 015 236,74 грн. та нарахувань на індекс інфляції - 279 214,81 грн., всього 1 194 451,55 грн.;

- зобов'язання Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" перед Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" щодо сплати 3% річних в розмірі 1 194 451,55 грн., нарахованих за період з 27.09.2011 р. по 12.12.2011 р. по договору № 06/10-2588/3607 від 20.12.2010р..

Отже, відповідач вважає, що на даний час у нього відсутні зобов'язання перед позивачем по договору № 06/11-1194/2234 від 30.08.2011 р., щодо сплати інфляційних нарахувань в розмірі 279 214,81 грн. та 3% річних в розмірі 915 236,74 грн., та просить суд припинити провадження у даній справі.

За змістом ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно частини третьої ст. 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам : бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Оскільки залік взаємних однорідних вимог проводиться за заявою однієї сторони, то він є одностороннім правочином.

Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору. Зарахуванням може бути погашене дійсне зобов'язання, яке забезпечене судовим захистом (Лист Вищого господарського суду від 12.03.2009 р. № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України").

Позивач заперечує проведення між сторонами взаємозаліку та наполягає на задоволенні позовних вимог (письмові пояснення № 31/10-1736 від 12.04.2013 р. (вх. № 5648 від 18.04.2013 р.)).

За викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що предметом даного спору є стягнення відсотків річних та інфляційних втрат, що за своєю природою є відповідальністю за порушення виконання зобов'язань, а тому відсутні підстави для припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог за приписами ст. 203 Господарського кодексу України та ст. 601 Цивільного кодексу України, на які посилається відповідач. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України, зокрема, у постанові від 26.03.2013 року у справі №18/1427/12).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача проти позову суд не оцінює як правомірне за наведеним вище мотивуванням.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими як поданими доказами, так і нормами права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022), ідентифікаційний код юридичної особи 00131819, р. № 26009173285071, банк ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401 на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116), ідентифікаційний код юридичної особи 31301827, р. № 26002007367001 в ФПАТКБ "Південкомбанк", м. Київ, МФО 320876 - 915 236,74 грн. 3% річних, 279 214,81 грн. інфляційних нарахувань та 23 890,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Повне рішення складене 20.05.2013 р..

Головуючий суддя Ківшик О.В.

Суддя Тимощенко О.М.

Суддя Гетя Н.Г.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.