Рішення № 31674908, 04.06.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 червня 2013 р. Справа № 902/426/13

Провадження № 11/902/1/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Вінницькій області, м. Вінниця

до: приватного акціонерного товариства «Вінницький завод «Будмаш» , м. Вінниця

про стягнення 19049,79 грн. заборгованості

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

позивача : В Бабій за довіреністю № 4 від 04.01.2013р.;

відповідача : К. Любарська за довіреністю б/н. від 06.12.2011р..

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області звернулось з позовом до господарського суду Вінницької області про стягнення з приватного акціонерного товариства «Вінницький завод «Будмаш» на користь державного бюджету України 19049,79 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.09.2008 року між сторонами укладено договір оренди № 288-ГТ за яким відповідачеві було передано в строкове платне користування нерухоме майно - цегляну будівлю прохідної (літ. «А») з прибудовами загальною площею 114, 1 кв.м, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 30, яке не увійшло під час приватизації до статутного фонду відповідача, але знаходиться на його балансі як об'єкт державної власності.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - липень 2008 р. - 2407, 20 грн.. Орендна плата перераховується до державного бюджету (казначейства) щомісяця не пізніше 12 числа.

Відповідач порушуючи свої договірні зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати допустив заборгованість з орендної плати у сумі 19049, 79 грн..

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.03.2013 року за зазначеним позовом порушено провадження у справі № 902/426/13 з призначенням до розгляду.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду щодо надання доказів необхідних для вирішення спору, розгляд справи неодноразово відкладався. Востаннє ухвалою від 23.06.2013р. розгляд справи відкладено на 04.06.2013р.

Відповідач в поясненнях заперечує проти позову посилаючись на те, що орендна плата за період з вересня 2011 р. по лютий 2012р. в сумі 19 689, 85 грн. нараховані безпідставно, поза межами дії договору та після припинення його дії, а тому стягненню не підлягають. На думку відповідача, дія договору оренди була припинена 30.08.2011 року, у зв'язку із не укладенням сторонами додаткової угоди, як того вимагають положення п.10.4 Договору.

В судовому засіданні 04.06.2013р. представник відповідача в усних поясненнях визнала наявність боргу за договором № 288-ГТ, про що зазначено у протоколі судового засідання від 04.06.2013р..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

01.09.2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області (позивач, за договором Орендодавець) та приватним акціонерним товариством «Вінницький завод «Будмаш» (відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди за № 288-ГТ.

Згідно з предметом цього договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - окремо розташовану двоповерхову цегляну будівлю прохідної (літ. «А») з прибудовами (надалі - майно), загальною площею 114, 1 кв.м, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 30, яке не увійшло під час приватизації до статутного фонду приватного акціонерного товариства «Вінницький завод «Будмаш» та належить до державної власності, вартість якого становить за незалежною оцінкою 186480, 00 грн.

Відповідно до п.2 1. Орендар вступає в строкове платне користуванні майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі.

Розділом 3 договору сторони погодили платежі і порядок розрахунків.

Так, відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначаться на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786, зі змінами до неї, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. № 1846 (надалі Методика розрахунку), та за пропозицією Орендаря становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку )останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - липець 2008 року - 2407,20 грн..

Орендна плата за перший місяць оренди (вересень 2008р.) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за серпень-вересень 2008 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п. 3.4. договору).

Орендна плата перераховується до державного бюджету (казначейства) щомісяця не пізніше 12 числа (п. 3.5. договору).

Пунктом 10.1. договору сторони визначили, що цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 01 вересня 2008 року по 30 серпня 2011 року включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди , та незалежної оцінки об'єкта оренди, здійсненої на дату продовження цього договору (п. 10.4. договору).

Додатковою угодою № 2 від 20.12.2010 р. до договору № 288-ГТ від 01.09.2008р. внесено зміни до п. 10.4. договору та виключено друге речення цього пункту.

Судом встановлено, що в період з вересня 2011 року по лютий 2012 року відповідачем не проводились орендні платежі. Виходячи з пояснень останнього, викладених у відзиві, орендна плата за вказаний період нарахована безпідставно, поза межами дії договору та після припинення його дії, а тому не підлягає сплаті та стягненню.

З таким твердженням суд не може погодитись виходячи з наступного.

Як зазначалось, додатковою угодою № 2 від 20.12.2010 р. до договору виключено друге речення з п. 10.4.1 договору яким вимагалось оформлення додатковим договором продовження строку дії договору оренди.

Отже, договір в редакції від 20.12.2010р., не вимагав обов'язкового укладення додаткового договору про продовження його дії. Достатнім було на протязі одного місяця після закінчення строку його дії не звертатися до іншої сторони про його припинення.

До того ж, в матеріалах справи містяться докази які свідчать про відсутність наміру у відповідача припиняти дію договору .

Так, 17.08.2011р. відповідач звернувся до позивача з листом № 92, в якому просив продовжити дію договору оренди на 3 роки.

Листом № 112 від 06.11.2011р. відповідач зазначає про важке матеріальне становище та просить не розривати договір оренди і надати термін на погашення заборгованості.

Лише 01.03.2012р. відповідач направив на адресу позивача лист № 23 в якому просив припинити дію договору оренди.

За актом приймання-передавання орендованого державного майна 01.03.2012р. об'єкт оренди обумовлений договором передано Орендарем Орендодавцю.

Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 05.03.2012р. дію договору оренди від 01.09.2008р. № 288-ГТ припинено з 01.03.2012р..

Як свідчать матеріали справи за час дії договору (з 01.09.2008р. по 01.03.2012р.) позивачем нараховано орендної плати в загальному розмірі 100 204,44 грн.. Відповідачем сплачено 81 154,65 грн., про що свідчать копії платіжних доручень наданих позивачем. Таким чином відповідачем не сплачено орендної плати за період з вересня 2011 року по лютий 2012 року в розмірі 19 049,79 грн..

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 763 цього Кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з вимогами ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічна норма міститься і в ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст.764 Цивільного кодексу України).

Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Враховуючи, що заперечень щодо продовження договору жодна сторона не висловлювала, суд дійшов висновку, що договір оренди продовжено до 01.03.2012р. (припинення дії договору за згодою сторін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин позивачем правомірно заявлено до стягнення 19 049,79 грн. боргу по орендній платі.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Вінницький завод «Будмаш» (21017, м. Вінниця, вул. Гонти, 30, код 01267863) на користь Державного бюджету України (отримувач - Держбюджет м. Вінниці, рахунок - № 31115094700002, код бюджетної класифікації - 22080300, банк - ГУДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, код банку - 802015) 19 049 (дев'ятнадцять тисяч сорок дев'ять) грн. 79 коп. - боргу за договором оренди № 288-ГТ від 01.09.2008р..

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Вінницький завод «Будмаш» (21017, м. Вінниця, вул. Гонти, 30, код 01267863) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Гоголя, 10, код 13327990) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 червня 2013 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи