Постанова № 31674576, 05.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Справа № 5028/12/65/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач)з участю представників: позивача: відповідача: Цимбровська Ю.О. Коростенський В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20 березня 2013 р. у справі№ 5028/12/65/2012за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС"дозакритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля"про стягнення 435 914,32 грн.ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 435 914,32 грн. заборгованості за договором від 25.06.2012 р. № КО ЧРГ -23/2012, з яких 424 748 грн. - основний борг, 9 028,61 грн. - пеня, 1 810,66 грн. - 3% річних, 327,05 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.12.2012 р. (суддя Лавриненко Л.М.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ЗАТ науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" 424 748 грн. основного боргу, 8 506,38 грн. пені, 1 701,27 грн. 3% річних, 327,05 грн. інфляційних втрат та судові витрати. В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2013 р. (головуючий - Синиця О.Ф., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.) рішення господарського суду Чернігівської області від 17.12.2012 р. в частині стягнення 435 282,7 грн. скасовано та відмовлено в задоволенні позову в цій частині у зв'язку з заліком зустрічних однорідних вимог на таку ж суму.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2013 р., залишивши в силі рішення господарського суду Чернігівської області від 17.12.2012 р.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 25.06.2012 р. між ТОВ "ДПЗКУ-МТС" (виконавець) та ЗАТ НВО "Чернігівеліткартопля" (замовник) було укладено договір № КО ЧРГ-23/2012.

Згідно п.п.1.1 договору виконавець взяв на себе зобов'язання на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи зі збирання врожаю сільгоспкультур на пальному замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, передбачених договором, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.2. договору визначено обсяги робіт, що підлягають виконанню.

Загальний обсяг виконання робіт зі збирання врожаю відповідно до п. 1.3. договору складає 2800 га, загальною вартістю 748 000 грн.

Відповідно до пункту 3.2. договору загальна вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється, виходячи з актів передачі-приймання виконаних робіт, що підписані сторонами.

Оплата, згідно з п. 3.3. договору, здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що представники сторін здійснюватимуть щоденний облік обсягу виконаної роботи шляхом підписання відомостей, на підставі яких представники сторін підписують акт передачі-приймання виконаних робіт за кожні зібрані 200 га врожаю або при закінченні обсягів виконаної роботи протягом 3-х календарних днів з моменту настання відповідної події.

На виконання умов договору № КО ЧРГ-23/2012 від 25.06.2012 р. позивач надав відповідачу послуги зі збирання врожаю сільгоспкультур на загальну суму 474 748 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаними сторонами та скріпленими печатками №1357 від 23.07.2012 р. на суму 74 256,00 грн., № 2263 від 03.09.2012 р. на суму 327 052,00 грн., № 2788 від 05.10.2012 р. на суму 73 440 грн., копії яких додано до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.3 та п.4.1.5 договору, відповідач зобов'язаний був за надані послуги за актом №1357 від 23.07.2012 р. на суму 74 256,00 грн. розрахуватись до 30.07.2012 р. включно, за актом № 2263 від 03.09.2012 р. на суму 327 052,00 грн. до 10.09.2012р. включно, за актом № 2788 від 05.10.2012 р. на суму 73 440 грн. до 12.10.2012р. включно.

Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач зобов'язання щодо оплати за надані позивачем послуги виконав частково, сплативши 29.08.2012 р. 5 000,00 грн. та 45 000,00 грн. за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №1357 від 23.07.2012 р., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку за 29.08.2012 р. та за 30.08.2012 р. Заборгованість за надані послуги складає 424 748,00 грн.

Також відповідно до п.5.3 договору судом стягнута пеня, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, у сумі 8506,38 грн., на підставі ст. 625 ЦК України - 1701, 27 грн. 3% річних за прострочку оплати наданих послуг та інфляційні нарахування в сумі 327,05 грн.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Оскільки експертним висновком ЧК-446 від 09.11.2012 року, серії ЧН №032742, складеним експертом Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, встановлено, що позивачем у зв'язку з неналежним виконанням ним взятих на себе зобов'язань при збиранні насіння соняшнику на полях відповідача в період з 24 по 28 жовтня 2012р. на підставі укладеного між сторонами договору, відповідачеві заподіяні збитки в сумі 460279 грн. внаслідок значних втрат урожаю.

Відповідачем позивачу надіслана заява № 358 від 05.12.2012 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 460 279 грн.

Враховуючи, що в справі відсутні докази, які спростовували б вищевказаний висновок експерта, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що відповідно до ч.2 ст. 601 ЦК України необхідно здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 435 828,7 грн., відмовивши позивачу в задоволенні позовних вимог на вказану суму.

Проте, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки він дійшов до них внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Частиною 3 ст. 203 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Тобто, залік взаємних однорідних вимог є одностороннім правочином.

Разом з тим, сторона, яка подає таку заяву, має довести наявність у іншої сторони зобов'язання, за яким здійснюється зарахування.

В даному випадку зміст зустрічних вимог складає цивільно-правова відповідальність - відшкодування збитків, для застосування якої необхідно встановити склад у діях позивача цивільного правопорушення - протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вину правопорушника.

Ці питання не були предметом дослідження в судовому засіданні, а тому висновок апеляційного суду про можливість припинення зобов'язання відповідача з оплати наданих послуг шляхом зарахування збитків, заподіяних йому позивачем, є передчасним.

Натомість місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про неможливість здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Враховуючи викладене, постанову апеляційного господарського суду в частині скасування рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з залишенням в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 4 359,15 грн. відшкодування судового збору за подачу касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 березня 2013 року у справі за № 5028/12/65/2012 в частині скасування рішення господарського суду Чернігівської області від 17 грудня 2012 р. та відмови в задоволенні позову про стягнення 435 282,7 грн. скасувати, залишивши в силі в цій частині рішення господарського суду Чернігівської області від 17 грудня 2012 року. В решті постанову залишити без змін.

Стягнути з закритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" ( 15522, смт.Седнів Чернігівського району Чернігівської області, вул. Я. Лизогуба, 13 код ЄДРПОУ 00497377) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" ( 01033, м.Київ, вул. Саксаганського, 1 код ЄДРПОУ 37702357) витрати зі сплати судового збору в сумі 4 359,15 грн .

Доручити господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ.

Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л. Стратієнко