Постанова № 31674340, 06.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 5011-26/4471-2012-67/485-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддів Грека Б.М., Палія В.В. (доповідач)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія

"Київводоканал"

на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 та

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013

зі справи № 5011-26/4471-2012-67/485-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія

"Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Квартет" ЛТД

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Київенерго"

про стягнення 315 199, 92грн.

за участю представників:

позивача: Радченко Ю.О.- предст. (дов. від 01.04.2013)

відповідача: Синиця М.В.- предст. (дов. від 30.12.2011)

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Квартет" ЛТД про стягнення заборгованості в сумі 308 318,79грн., інфляційних втрат у розмірі 975,49 грн., 3 % річних у сумі 957,67 грн. і пені в сумі 4947,97 грн., у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення в період з 01.09.2011 року по 01.01.2012 року за договором від 01.03.2004 року № 03801/5-01.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2012 року (суддя Пінчук В.І.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення (у тому числі, і за послуги з гарячого водопостачання) в сумі 308 318,79грн., інфляційні втрати у розмірі 975,49 грн., 3 % річних у сумі 957,67 грн. і пеню в сумі 4947,97 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 року (судді Пашкіна С.А., Кропивна Л.В., Пономаренко Є.А.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2012 року по справі №5011-26/4471-2012 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено частково, рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

За результатом нового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 (суддя Куркотова Є.Б.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 23 892,88грн. боргу за договором від 01.03.2004 року № 03801/5-01, пеню у розмірі 343,34грн., 3% річних у розмірі 66,45грн., інфляційних втрат у розмірі 69,73грн. та 487,45грн. судових витрат. В іншій частині у позові відмовлено. Висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову мотивовано встановленням обставин порушення договірного зобов'язання замовником з оплати наданих послуг з холодного водопостачання та недоведеністю існування між сторонами спору договірних відносин щодо постачання води, яка йде на підігрів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року (судді Агрикова О.В., Жук Г.А., Шевченко Е.О.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 23892,88грн. боргу за договором від 01.03.2004 року № 03801/5-01, пеню у розмірі 343,34грн., 3% річних у розмірі 66,45грн., інфляційних втрат у розмірі 69,73грн. скасовано, прийнято у цій частині нове рішення про відмову у позові. В решті рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 залишено без змін. Постанову мотивовано наявністю переплати відповідачем за послуги з постачання холодної води.

Позивач, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Квартет" ЛТД у письмовому запереченні на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечує, у її задоволенні просить суд відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між сторонами спору було укладено договір на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 01.03.2004 року № 03801/5-01, за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу, а відповідач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг.

За пунктом 2.1.1 цього договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності в абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої води здійснюється з урахуванням показів всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Пунктом 2.1.2 зазначеного договору передбачено, що зняття показів з лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

За п. 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування.

Пунктом 2.1.5 договору встановлено, що абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється щомісячно абонентом та представником постачальника.

Пунктом 2.1.6 договору визначено, що облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, або в інші строки на вимогу постачальника проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

За п.п. 2.2.1 - 2.2.4 укладеного між сторонами договору, постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді -дебетові повідомлення, вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у платіжних документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

У платіжних документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата, що надходить від абонента, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити платіжний документ вважається безпідставною.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, у суму заборгованості із водопостачання та водовідведення позивачем також включено вартість води, яка використовується для виготовлення гарячої води (підігріву).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004року, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

У ст. 13 Закону встановлено перелік комунальних послуг, який не є вичерпним.

Пунктом 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року та зареєстрованих Мінюстом 07.10.2008 року (далі Правила користування №190) визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

За п. 2.1 Правил користування №190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, як вірно зазначено попередніми судовими інстанціями, з наведених норм законодавчих актів вбачається, що чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду. Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач. При цьому, саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

Встановивши, що між сторонами спору договірні відносини щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води, відсутні, а укладений сторонами договір на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 01.03.2004 року № 03801/5-01 не регулює відносин сторін з приводу постачання холодної води, яка іде на підігрів та на балансі відповідача теплові пункти (котельні), з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості холодної води, яка іде на підігрів.

У той же час, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність у відповідача переплати у розмірі 257 861,94грн. за надані послуги з постачання та водовідведення холодної води (за кодом 1-374), з огляду на наступне.

Так, апеляційним судом не враховано, що код 1-374 включає в себе як послугу з постачання холодної води (вода + стоки), так і послуги з постачання питної води, що йде на підігрів (вода), постачання питної води, що йде на підігрів (стоки) та постачання питної води, що йде на підігрів (вода + стоки).

При цьому, умовами укладеного сторонами договору передбачено не лише надання послуг з постачання питної води, але і приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу.

Пунктом 1.4 Правил користування №190, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за N 403/6691 (далі -Правила приймання №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно п. 1.2 Правил приймання №37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Як унормовано п. 1.4 Правил приймання №37, абонент Водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з Водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації.

Стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів);

Відповідно до п. 2.4 означених Правил приймання, підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь Водоканалу (позивача).

За наведених обставин, врахування судом апеляційної інстанції при розрахунку за кодом 1-374 лише послуг із постачання та водовідведення холодної води (вода + стоки), без урахування наданих послуг із приймання усіх стічних вод, які також обліковуються за даним кодом, суперечить чинному законодавству та умовам укладеного сторонами договору.

У свою чергу, суд першої інстанції, прийнявши до уваги, що надані позивачем розрахунки за кодом 1-374 не містять необхідних елементів для обчислення та перевірки правильності нарахування заборгованості відповідача окремо з надання послуг холодного та гарячого водопостачання, мотивовано зазначив про необґрунтованість таких розрахунків, у зв'язку з чим правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 141 635,88грн., що обліковується за кодом 1-374. Колегія суддів касаційної інстанції також додатково зазначає, що послуга із постачання питної води, що йде на підігрів (вода + стоки), яка обліковується за вказаним кодом, включає в себе як послугу із постачання води, яка йде на підігрів, так і послугу із приймання стічних вод без розмежування сум за такі послуги, що унеможливлює здійснення перерахунку відповідно до закону та договору.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, зарахування в оплату за надані послуги із водопостачання холодної води тих сум, які були зараховані за послугу із водопостачання питної води, що іде на підігрів суперечить нормам закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", Інструкції "Про безготівкові розрахунки України в національній валюті", є зміною призначення платежу та виходом за межі заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, помилково скасував законне і обґрунтоване рішення місцевого суду, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування прийнятої ним зі справи постанови в частині, якою було частково скасоване рішення суду першої інстанції.

Водночас, рішення суду першої інстанції зі справи за відсутності передбачених законом підстав для його зміни або скасування має бути залишено в силі як таке, що відповідає встановленим фактичним обставинам та прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 111-11 ГПК України у разі скасування чи зміни рішення у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат.

З огляду на те, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" підлягає задоволенню частково, постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 - скасуванню в частині, а рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року - залишенню в силі, при цьому, апеляційною інстанцією апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" від 14.12.2012 року №615 було залишено без змін, відповідно, сплачений останнім судовий збір за подання апеляційної скарги було покладено на скаржника, колегія суддів касаційної інстанції здійснює розподіл судових витрат виключно за подання касаційної скарги, а саме, сума судового збору у розмірі 243,72грн. підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Квартет" ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 у справі № 5011-26/4471-2012-67/485-2012 скасувати частково, а саме, в частині скасування рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року та прийняття нового рішення про відмову Публічному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" у задоволенні позовних вимог про стягнення 23 892,88грн. боргу за договором від 01.03.2004 року № 03801/5-01, пені у розмірі 343,34грн., 3% річних у розмірі 66,45грн., інфляційних втрат у розмірі 69,73грн.

Рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-26/4471-2012-67/485-2012 залишити в силі.

Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю фірми "Квартет" ЛТД (03127, м. Київ, вул. Васильківська, 53, корпус 1, код 13670073) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (04015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 243,72грн. - судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій