Ухвала суду № 31674252, 06.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 червня 2013 року Справа № 5011-69/7251-2012 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л.розглянув касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 січня 2013у справі№ 5011-69/7251-2012 господарського суду м. Києваза позовомКомунального підприємства "Міський магазин" доПублічного акціонерного товариства "Київенерго"про третя особа з самостійними вимогамиукладення договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво"до проКомунального підприємства "Міський магазин" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" зобов'язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга від 18.02.2013 (ВГСУ вх.№ 8162/2013 від 03.06.2013), що подана через апеляційний господарський суд 15.04.2013 (цінний лист Київ 19 № 0101903659522) не відповідає вимогам розділу ХІІ1Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно з частиною п'ятою ст. 105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскаржувана постанова господарського суду апеляційної інстанції прийнята 24.01.2013, тому строк на її касаційне оскарження закінчився 13.02.2013.

Касаційна скарга подана 15.04.2013, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку.

За нормою частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Заявник доводить, що пропуск строку зумовлено поверненням судом попередньо поданої касаційної скарги, про що йому стало відомо 15.04.2013, та подальшою необхідністю вчинення дій для усунення вказаних судом процесуальних порушень, які були підставою повернення касаційної скарги (клопотання від 15.04.2013).

Касаційна інстанція зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Як вбачається з ухвали Вищого господарського суду України від 26.03.2013 касаційна скарга поверталася судом з підстав процесуальних порушень скаржника.

При цьому, касаційна інстанція зазначає, що у випадку повернення касаційної скарги з підстав, визначених законом, перебіг процесуального строку, встановленого на касаційне оскарження судового рішення, не переривається та не зупиняється.

Подання касаційної скарги з недоліками, що зумовило пропуск строку на касаційне оскарження, не визнається обставиною, що слугує поважною причиною для відновлення пропущеного строку, оскільки суб'єктивно зумовлено поведінкою заявника щодо порушення процесуального закону.

Процесуальний закон дозволяє скаржнику усунути недоліки та звернутися з скаргою повторно.

При цьому, суд касаційної інстанції також зазначає, що усунення порушень процесуального закону та повторне звернення повинно вчинятися в межах загального строку на касаційне оскарження, а при неможливості такого, в найкоротший строк.

Оскільки строк на усунення недоліків законом не передбачений, тому попередній момент звернення з скаргою, яка не оформлена належним чином, при повторному зверненні визначального значення для вирішенні питання про поважність причин пропуску строку не має, а розглядається поряд з іншими обставинами, що зумовили пропуск встановленого законом строку.

Суд звертає увагу, що виправлення недоліків щодо суми судового збору вчинено 09.04.2013, однак скаргу подано заявником 15.04.2013.

Заявник не доводить суду об'єктивність перешкод, які впливали на можливість подання касаційної скарги в період 09.04.-15.04.2013, необхідність зволікання з поданням скарги не обгрунтована.

Заявник не доводить суду об'єктивність обставин, що свідчать про обізнаність з ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2013 лише з 15.04.2013, оскільки твердження про отримання ухвали поштою саме в цю дату не доведено.

Таким чином, заявник не доводить об'єктивних обставини, що обґрунтовують необхідність терміну для усунення недоліків скарги, а саме періоду 26.03.2013-15.04.2013, тобто між датою ухвали Вищого господарського суду України від 26.03.2013 та датою повторного подання касаційної скарги 15.04.2013.

При цьому, суд враховує, що пропуск строку на касаційне оскарження з моменту початку його перебігу 25.01.2013 до моменту подання касаційної скарги 15.04.2013, становить 80 днів, що не визнається об'єктивно обґрунтованим строком для вчинення процесуальної дії по оскарженню судового рішення.

За таких обставин суд не визнає причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважними та у відновленні пропущеного строку відмовляє.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 ГПК України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Сплачені 1605 грн. 80 к. судового збору згідно з квитанцією № 14-29903 від 13.02.2013 повернуто згідно ухвали Вищого господарського суду України від 26.03.2013, тому повторно питання про повернення зазначеної суми судового збору суд не вирішує.

Сплачені заявником 802 грн. 90 коп. судового збору згідно з квитанцією № 17 від 09.04.2013 підлягають поверненню.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 46, 86, 107-109, п. 5 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 у справі № 5011-69/7251-2012 господарського суду м. Києва не приймати до розгляду і повернути.

Повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво" з Державного бюджету України рахунок № 31211254700007, банк -ГУ ДКСУ у м. Києві, банк -ГУ ДКСУ у м. Києві, одержувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код банку - 820019, код за ЄДРПОУ- 38004897, 802 (вісімсот дві) грн. 90 коп. судового збору.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун