Постанова № 31674225, 06.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 5013/1407/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.13у справі№5013/1407/12господарського судуКіровоградської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доСпільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут"простягнення сумиза участю представників від:позивачаСтанішевський І.С. (дов. від 22.03.13)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Кіровоградської області із позовом про стягнення із Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" 7893358,43 грн. заборгованості за спожитий газ разом із нарахованими штрафними санкціями (пеня, штраф), 3% річних та інфляційними.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.12.12 (суддя Тимошевська В.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді

Пруднікова В.В., суддів: Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П.), позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість за договором купівлі - продажу природного газу в сумі 6 262 521,87 грн., з якої: 5 565 218,95 грн. сума основного боргу, 37 213,52 грн. інфляційних, 268 111,93 грн. пені, 130 258,18 грн. 3% річних та 261 719, 29 грн. штрафу. При цьому пеня та штраф судами зменшені на 50% з огляду на фінансове становище відповідача.

Не погоджуючись із судовими актами, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України зі скаргою, в якій просить скасувати: постанову апеляційної інстанції повністю, а рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені та штрафу. Свої доводи скаржник обгрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.549-552 ЦК України, ст.233 ГК України) та процесуального права (ст.4-2, 43, 83, 84 ГПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.11 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець ) та Спільним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (Покупець) укладено договір № 14/2425/11 купівлі - продажу природного газу (далі - Договір), за умовами якого газ використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

На виконання умов договору протягом жовтня 2011-квітня 2012 позивачем передано відповідачу 15 327,48 тис.куб метрів природного газу на загальну суму 20066736,82 грн. Оплата спожитого природного газу Відповідачем здійснена частково, перераховано 13400598, 87 грн. Заборгованість на дату подачі позову складала 6666137,95 грн. Після порушення провадження у справі відповідачем перераховано 1100919,00 грн. боргу. Залишок несплаченої заборгованості становив 5565218, 95 грн., тому вимоги Позивача в частині стягнення 5565 218, 95 грн. заборгованості судами задоволено. Факт прострочки оплати поставленого Відповідачу у спірний період природного газу підтверджується матеріалами справи, тому вимоги Позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 37213,52 грн., 3 % річних - 130258,18 грн. за користування грошовими коштами - також задоволено правомірно. Судові акти в цій частині не є предметом оскарження, а тому не перевіряються касаційним судом.

Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку природного газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п. 6.1 цього Договору він у безспірному порядку зобов"язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф у розмірі семи відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом трьох банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором. Відповідно до наданого Позивачем розрахунку пеня за прострочку оплати природного газу становить 536223, 86 грн., штраф - 523438, 58 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені і штрафу до 10 відсотків від заявленої суми. Дане клопотання задоволене судами частково, суми пені та штрафу, належні до стягнення, зменшені на 50 %.

Судові акти оскаржуються саме в частині зменшення пені та штрафу. При цьому скаржник вказує на те, що судами безпідставно використано такі свої права, оскільки невірно оцінені обставини щодо матеріального становища боржника, як виняткові.

Суди попередніх інстанцій, зменшуючи заявлену до стягнення пеню, взяли до уваги те, що заборгованість з оплати вартості поставленого газу виникла внаслідок заборгованості держави з виплати відповідачу субвенцій з різниці в тарифах, а також у зв'язку з несвоєчасною сплатою споживачами вартості централізованого опалення. Відповідач є єдиним спеціалізованим підприємством по виробництву та постачанню теплової енергії в м. Світловодськ. Затверджені тарифи на послуги з теплопостачання не відповідають витратам на виробництво і постачання теплової енергії, а також тариф не передбачає витрат на сплату штрафних санкцій.

З доданого до справи розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню СП ТОВ "Світловодськпобут", вбачається, що затверджені тарифи на послуги з теплопостачання не відповідають фактичній вартості такої послуги та перед відповідачем існує заборгованість з компенсації різниці в тарифах за 2011 рік і 9 місяців 2012 року в загальному розмірі 16 753 435,33 грн. Крім того, заборгованість населення за спожиті послуги з теплопостачання станом на 01.10.12 склала 5 037 623,09 грн. Стягнення штрафних санкцій у повному обсязі може негативно вплинути на виробничу діяльність відповідача по забезпеченню тепловою енергією як населення міста, так і юридичних осіб, включаючи заклади охорони здоров'я, освіти, дитячих садків.

Суд касаційної інстанції вважає за необхідне підтримати висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне. Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про надання відстрочки.

Крім того, як необхідність використання права на зменшення розміру фінансових санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду. На підставі аналізу поданих доказів суди попередніх інстанцій дійшли висновків про необхідність використання такого права суду. Суд касаційної інстанції вважає такий висновок правомірним, тому касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова апеляційної інстанції має бути залишена без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.13 у справі №5013/1407/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій