Постанова № 31674084, 04.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Справа № 5004/1458/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідач, за участю: представники сторін не з'явилися; розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Євробуд" ЛТДна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013та ухвалугосподарського суду Волинської області від 12.02.2013у справі№ 5004/1458/12за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"доТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Євробуд" ЛТДпро визнання банкрутом, В с т а н о в и в :

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.02.2013 у справі №5004/1458/12 (суддя Шум М.С.) провадження у справі за заявою ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" до ТОВ ВКФ "Євробуд" ЛТД про банкрутство припинено. Пунктом 2 наведеної ухвали зобов'язано Головне управління державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути з державного бюджету ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" 5 365, 00 судового збору, сплаченого платіжним дорученням №403 від 19.10.2012. В пункті 3 зазначено, що підставою для повернення судового збору є дана ухвала, підписана суддею та засвідчена гербовою печаткою господарського суду Волинської області.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 (судді: Тимошенко О.М. Коломис В.В., Огороднік К.М.) ухвалу господарського суду Волинської області від 12.02.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ ВКФ "Євробуд" ЛТД просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та п. п.2, 3 ухвали суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права з огляду на те, що припинення провадження у справі з підстав ст. 80 ГПК України не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 19.11.2012 було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ ВКФ "Євробуд" ЛТД, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Михайловського С. В.

В обгрунтування заяви про порушення справи про банкрутство ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" посилалося на рішення господарського суду Волинської області від 24.10.2011 №5004/1986/11, яким було стягнуто з ТОВ ВКФ "Євробуд" ЛТД на користь ПАТ "Кредобанк" в особі Волинського відділення Центральної філії 17 383 888 грн.03 коп., а також судові витрати у справі в сумі 25 736 грн. На виконання зазначеного рішення 11.11.2011 судом було видано наказ №5004/1986/11-1.

23.02.2012 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника на користь ПАТ "Кредобанк" в особі Волинського відділення Центральної філії заборгованості згідно рішення суду №5004/1986/11.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 29.11.2011 між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" було укладено договір факторингу шляхом уступки права грошової вимоги відповідно до якого банк продав та передав новому кредитору - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" права вимоги за кредитними договорами та за усіма забезпеченнями відповідно до забезпечувальних документів. Згідно Витягу з додатку №1 до договору факторингу від 29.11.2011 року заявник отримав права вимоги за кредитними договорами №38/08 від 30.05.2008 року, №44/08 від 02.07.2008 року, №84/05 від 27.09.2005 року та відповідно права вимоги за усіма забезпеченнями до них.

При цьому, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2012 стягувачем є ПАТ "Кредобанк" в особі Волинського відділення Центральної філії, а заява про примусове виконання рішення подана 21.02.2012, тобто після укладання договору факторингу від 29.11.2011. На момент подачі заяви про примусове виконання ПАТ "Кредобанк" уступило відповідне право ініціюючому кредиторові у справі, проте звернулося до ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом суду від 11.11.2011 №5004/1986/11-1, хоча таке права набуло ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".

Відповідно до абз. 5, 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

З цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.

Відповідно, встановлений ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" трьохмісячний строк починає свій відлік саме з моменту відкриття виконавчого провадження.

Згідно листа Відділу примусового виконання ДВС України від 23.01.2013 №12-0-35-322/5-9 станом на 16.11.2012 стягувачем у виконавчому провадження №31422005 є ПАТ "Кредобанк" в особі Волинського відділення Центральної філії.

Відповідно до п. п. 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу (ч. 3 ст. 25 ГПК України).

При цьому, господарським судом Волинської області не виносилась ухвала про заміну сторони кредитора, зокрема з ПАТ "Кредобанк" на ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" у справі №5004/1986/11, а тому, при наведених обставинах, останній не міг звертатися із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ ВКФ "Євробуд" ЛТД.

З огляду наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій стосовно відсутності ознак неплатоспроможності боржника, встановлені ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки заявник фактично не являється кредитором по відношенню до боржника за виконавчим провадженням.

Відповідно до п.1-1 ч. ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

В пункті 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що в числі підстав повернення судового збору, визначених ст. 7 Закону України "Про судовий збір", перелік яких є вичерпним, не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.

Тобто, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Враховуючи наведене, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 у справі №5004/1458/12 підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Євробуд" ЛТД задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 у справі №5004/1458/12 змінити. Викласти її резолютивну частину в такій редакції: "Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" задовольнити частково. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Євробуд" ЛТД задовольнити. Ухвалу господарського суду Волинської області від 12.02.2013 в частині п.п. 2, 3 скасувати. В решті ухвалу господарського суду Волинської області від 12.02.2013 у справі №5004/1458/12 залишити без змін."

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.