Рішення № 31673346, 06.06.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2013 р.

Справа № 924/403/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари+Поділля" с. Шутнівці Кам'янець- Подільського району Хмельницької області

про стягнення 24 878,83 грн., в тому числі 20 240,00 грн. - основний борг, 3864,22 грн. - пеня, 774,61 грн. - 3 % річних.

Представники сторін:

позивач: не з'явився

відповідач: не з'явився

Рішення приймається 06.06.2013р., оскільки в судовому засіданні 27.05.2013р. оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Дари+Поділля” 61 191,54 грн., з яких 58 240,00 грн. – основний борг, 2 458,49 грн. – пеня, 493,05 грн. – 3 % річних.

В обґрунтування позову зазначав, що 17.08.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № КО-ХМ-31/12, за умовами якого позивач виконав сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур, загальною вартістю 71 440,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт № 2390 від 17.09.2012 р. та № 3029 від 12.10.2012 р. Відповідач розрахувався лише частково на суму 13 200,00 грн. Заборгованість становила 58 240,00 грн. Також в зв'язку з простроченням виконання грошового зобов’язання, позивач за період з 22.10.2012 р. по 01.02.2013 р. нарахував пеню в розмірі 2 458,49 грн. та 3 % річних в розмірі 493,05 грн.

22.04.2013р. позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог в зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості в сумі 30 000,00 грн. В даній заяві позивач просив стягнути з відповідача суму у розмірі 32 878,83 грн., яка складається з суми основного боргу 28 240,00 грн., пені 3864,22 грн., 3 % річних 774,61 грн.

Подана позивачем заява не суперечила діючому законодавству та не порушувала охоронювані законом права, свободи та інтереси інших осіб, тому 13.05.2013р. була прийнята судом.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.06.2013р. припинено провадження у справі № 924/403/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари+Поділля" с.Шутнівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області в частині стягнення 8000,00 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Таким чином, предметом спору є стягнення 24 878,83 грн., в тому числі 20 240,00 грн. - основний борг, 3864,22 грн. - пеня, 774,61 грн. - 3 % річних.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, що підтверджується розпискою по справі від 27.05.2013р.

Тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Судом при розгляді матеріалів справи встановлено.

17.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДПЗКУ-МТС (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари+Поділля” (далі - замовник) було укладено договір № КО-ХМ-31/12 (далі - договір), згідно п. 1.1 якого виконавець зобов’язувався на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на пальному замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені нижче за текстом договору, а замовник зобов’язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до умов п. 1.2 договору виконавець зобов’язувався виконати роботи в наступних обсягах: соя – 250 га, загальною вартістю 70 000 грн., соняшник – 70 га, загальною вартістю 15400 грн., всього загальний обсяг робіт – 320 га, загальною вартістю 85 400 грн.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що загальна вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється, виходячи з актів передачі-приймання виконаних робіт, що підписані сторонами.

Оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт (п. 3.3 договору).

Згідно пункту 4.1.5 договору замовник зобов’язаний своєчасно здійснювати оплату робіт виконавця відповідно до умов договору.

Відповідальність сторін визначена розділом 5 договору. Зокрема, відповідно до п.5.3 договору за прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2012 року (п. 7.1 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

На виконання умов договору позивачем були проведені роботи по збиранню с/г культур: соняшника на площі 60,000 га на суму 13 200,00 грн. відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2390 від 17.09.2012р., бобових на площі 208,000 га на суму 58 240,00 грн. згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3029 від 12.10.2012 р.

Відповідач розрахувався за виконані роботи лише частково на суму 51 200,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку та не заперечується сторонами, в тому числі:

- 5000,00 грн. - 20.09.2012р.;

- 5 000,00 грн. - 25.09.2012р.;

- 3 200,00 грн. - 04.10.2012р.;

- 20 000,00 грн. - 05.03.2013р.;

- 10 000,00 грн. - 19.03.2013р.;

- 8 000,00 грн. - 22.04.2013р.

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань, позивачем нараховано пеню в розмірі 3864,22 грн. відповідно до п. 5.3 договору , а також 3 % річних від простроченої суми в розмірі 774,61 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДПЗКУ-МТС" та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари+Поділля” було укладено договір №КО-ХМ-31/12 (далі - договір), згідно п. 1.1, 1.2 договору позивач зобов’язувався на території сільгоспугідь відповідача виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільськогосподарських культур (соя – 250 га, загальною вартістю 70 000 грн., соняшник – 70 га, загальною вартістю 15 400 грн., всього загальний обсяг робіт – 320 га, загальною вартістю 85 400 грн.) на пальному відповідача - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені нижче за текстом договору, а відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

Позивач на виконання договірних зобов’язань виконав роботи по збиранню с/г культур: соняшника – на площі 60,000 га, на суму 13 200,00 грн. відповідно до акту здачі-приймання робіт № 2390 від 17.09.2012 р., бобові – на площі 208,000 га, на суму 58 240,00 грн. згідно акту здачі-приймання робіт № 3029 від 12.10.2012 р., всього на загальну суму 71440,00 грн.

Згідно п. 3.3 договору оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт

Таким чином, відповідач зобов'язаний був оплатити роботи по збиранню сільськогосподарських культур в наступні строки:

- роботи, виконані за актом здачі-приймання робіт № 2390 від 17.09.2012 р. - до 24.09.2012р. включно;

- роботи, виконані за актом здачі-приймання робіт № 3029 від 12.10.2012 р. - до 19.10.2012р. включно;

Відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався лише частково на суму 51 200,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку, в тому числі:

- 5000,00 грн. - 20.09.2012р.;

- 5 000,00 грн. - 25.09.2012р.;

- 3 200,00 грн. - 04.10.2012р.;

- 20 000,00 грн. - 05.03.2013р.;

- 10 000,00 грн. - 19.03.2013р.;

- 8 000,00 грн. - 22.04.2013р.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідачем не подано в матеріали справи доказів на підтвердження оплати виконаних робіт в сумі 20 240,00 грн. згідно договору № КО-ХМ-31/12 від 17.08.2012 року. Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 20 240,00 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п.5.3 договору визначено, що за прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 3864,22 грн. за період з 22.10.2012р. по 22.04.2013р., яка нарахована за несвоєчасну оплату робіт, виконаних за актом здачі-приймання робіт № 3029 від 12.10.2012 р. Позивачем здійснено розрахунок пені з врахуванням часткової оплати відповідача по кожному періоду наявності заборгованості.

Судом враховується, що згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.3 договору відповідач зобов'язаний був оплатити роботи по збиранню сільськогосподарських культур, виконані за актом здачі-приймання робіт № 3029 від 12.10.2012 р. в строк до 19.10.2012р. включно.

Таким чином, нарахування штрафних санкцій за прострочення оплати робіт, виконаних за актом здачі-приймання робіт № 3029 від 12.10.2012 р., здійснюється до 20.04.2013р. включно.

При перерахунку пені судом встановлено, що розмір пені, нарахованої на заборгованість становить:

- по заборгованості в сумі 58 240,00 грн. за період з 22.10.2012р. по 05.03.2013р. (134 дні) – 3202,55 грн.;

- по заборгованості в сумі 38 240,00 грн. за період з 05.03.2013р. по 19.03.2013р. (14 днів) – 220,01 грн.;

- по заборгованості в сумі 28 240,00 грн. за період з 19.03.2013р. по 20.04.2013р. включно (33 дні) - 382,98 грн.

Таким чином, за період з 22.10.2012 р. по 20.04.2013р. включно пеня, нарахована на суму заборгованості, складає 3 805,54 грн. В стягненні пені в сумі 58,68 грн. (3864,22 – 3805,54) слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 774,61грн. Нарахування 3 % річних здійснено з врахуванням часткової оплати відповідача по кожному періоду наявності заборгованості.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок 3 % річних за період з 22.10.2012 р. по 22.04.2013р., суд приходить до висновку, що позивачем правомірно в межах можливих нарахувань заявлено до стягнення з відповідача 763,43 грн., зокрема:

- по заборгованості в сумі 58 240,00 грн. за період з 22.10.2012р. по 05.03.2013р. (134 дні) – 640,51 грн.;

- по заборгованості в сумі 38 240,00 грн. за період з 05.03.2013р. по 19.03.2013р. (14 днів) – 44,00 грн.;

- по заборгованості в сумі 28 240,00 грн. за період з 19.03.2013р. по 22.04.2013р. (34 дні) - 78,92 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 24 808,97 грн., з яких: 20240,00 грн. – основний борг, 3 805,54 грн. – пеня, 763,43 грн. – 3 % річних.

В стягненні 58,68 грн. пені та 11,18 грн. 3 % річних слід відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, в зв'язку з тим, що спір виник саме внаслідок невиконання останнім договірних зобов'язань.

При цьому судом враховується, що згідно п. 4.7 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Із змісту заяв позивача про зменшення позовних вимог вбачається, що підставою для зменшення вимог стала часткова сплата відповідачем основної заборгованості, яка була предметом позовних вимог. Тому судовий збір в цій частині покладається на відповідача.

Також пунктом 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПЗКУ-МТС” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари+Поділля” с. Шутнівці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 24 878,83 грн., в тому числі 20 240,00 грн. - основний борг, 3864,22 грн. - пеня, 774,61 грн. - 3 % річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари+Поділля” (Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Шутнівці, вул. Центральна, 4, код 32925593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПЗКУ-МТС” (м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 37702357) 20240,00 грн. (двадцять тисяч двісті сорок гривень 00 коп.) основного боргу, 3805,54 грн. (три тисячі вісімсот п’ять гривень 54 коп.) пені, 763,43 грн. (сімсот шістдесят три гривні 43 коп.) 3 % річних, 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 58,68 грн. пені та 11,18 грн. 3 % річних відмовити.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Київ, вул. Саксаганського, 1) - з повідомленням,

3 - відповідачу (Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Шутнівці, вул. Центральна, 4) - з повідомленям.