Ухвала суду № 31672599, 29.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12384/11/0170/3

29.05.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дугаренко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 20.12.12 у справі № 2а-12384/11/0170/3

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська девелоперська компанія" (вул.Євпаторйське шосе,8,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська девелоперська компанія" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0009972301 від 30.09.2011 р., № 0009982301 від 30.09.2011 р.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.12 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ "Кримська девелоперська компанія" є юридичною особою, ЄДРПОУ 36915270, зареєстровано Печерською районною у м.Києві державною адміністрацією 28.12.2009 р. 15.09.2011 р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Кримська девелоперська компанія" з питань взаємовідносин з ТОВ "Київкапіталбуд" за квітень 2011 року, про що складено акт № 13138/23-4/36915270.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки № 13138/23-4/36915270 від 15.09.2011 р. перевіркою встановлені порушення п.п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п.п. 187.1. "а" п. 187 ст. 187, п. 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено значення рядка 19, 20.2 податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року в сумі 30396 грн. та донараховано податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 571878 грн. ПДВ.

В акті перевірки зазначено, що згідно податкової декларації з ПДВ, наданої ТОВ "Кримська девелоперська компанія" за квітень 2011 р. вх.№ 9003634534 від 20.05.2011 р. та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ вх.№ 9004667056 від 13.07.2011 р., різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає: за даними платника - 30396 грн., за даними перевірки - 571878 грн. Встановлено завищення податкового кредиту на суму 602274 грн. ПДВ.

Відповідач посилається на те, що діяльність ТОВ "Кримська девелоперська компанія" була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди; ТОВ "Кримська девелоперська компанія", працюючи в даному сегменті ринку, було обізнане щодо учасників цього ринку і налагоджених стабільних зв'язків.

Відповідач посилається на нікчемність правочинів позивача з контрагентом - ТОВ "Київкапіталбуд".

30.09.2011 р. на підставі акту перевірки № 13138/23-4/36915270 від 15.09.2011 р., згідно з п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п.п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п.п. 187.1. "а" п. 187 ст. 187, п. 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України:

- збільшено ТОВ "Кримська девелоперська компанія" суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 571878 грн. за основним платежем, про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0009972301;

- зменшено ТОВ "Кримська девелоперська компанія" суму від'ємного значення ПДВ в розмірі 30396 грн. за основним платежем та застосовані штрафні санкції в розмірі 1,00 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0009982301.

Позивачем на підтвердження реальності здійсненого правочину у господарських взаємовідносинах ТОВ "Кримська девелоперська компанія" та ТОВ "Київкапіталбуд" були надані:

- договір № 12-04/11 від 12.04.11 р. про виконання ТОВ "Київкапіталбуд" будівельних робіт на об'єкті "Торгівельно-розважальний комплекс в м. Сімферополі, Євпаторійське шосе, 8";

- податкова накладна № 4 від 30.04.2011 р. на загальну суму 482397,84 грн., в тому числі ПДВ 80399,64 грн.; № 5 від 30.04.2011 р. на загальну суму 413728,22 грн., в тому числі ПДВ 68954,70 грн.; № 6 від 30.04.2011 р. на загальну суму 492255,60 грн., в тому числі ПДВ 82042,60 грн.; № 7 від 30.04.2011 р. на загальну суму 451579,06 грн., в тому числі ПДВ 45263,18 грн., № 8 від 30.04.2011 р. на загальну суму 483680,06 грн.. в тому числі ПДВ 80613,34 грн.; № 9 від 30.04.11 р. на загальну суму 451461,79 грн., в тому числі ПДВ 75243,63 грн.; № 10 від 30.04.11 р. на загальну суму 452444,86 грн., в тому числі ПДВ 75407,48 грн.; № 11 від 30.04.11 р. на загальну суму 386093,54 грн., в тому числі ПДВ 64348,92 грн.;

- платіжне доручення № 18 від 09.06.2011 р. на загальну суму 1440000,00 грн., в тому числі ПДВ 54333,33 грн.; № 73 від 03.10.2011 р. на загальну суму 1000000,00 грн., в тому числі ПДВ 166666,67 грн.; № 2 від 19.05.2011 р. на загальну суму 326000,00 грн., в тому числі ПДВ 54333,33 грн.

- реєстр отриманих накладних.

Судом встановлено, що по справі було проведено судову експертизу, висновки якої були долучені до матеріалів справи.

Так, згідно з висновком № 127/12 від 10.12.12 р. судової експертизи, отримання послуг від ТОВ "Київкапіталбуд" відображено у бухгалтерському обліку наступними записами (проводками): Дт. 151 "Капітальне будівництво" Кт 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" в сумі 3011367,48 грн. та Дт 6442 "Податковий кредит. ПДВ" Кт 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" в сумі 602273,49 грн.

Сплата позивачем отриманих будівельних послуг від ТОВ "Київкапіталбуд" підтверджується платіжними дорученнями, зокрема: п/д № 18 від 09.06.2011 р. на загальну суму 1440000,00 грн., в тому числі ПДВ 54333,33 грн.; п/д № 73 від 03.10.2011 р. на загальну суму 1000000,00 грн., в тому числі ПДВ 166666,67 грн.; п/д № 2 від 19.05.2011 р. на загальну суму 326000,00 грн., в тому числі ПДВ 54333,33 грн.

Згідно з висновком № 127/12 судової експертизи, документами бухгалтерського обліку ТОВ "Кримська девелоперська компанія" підтверджується реальність операцій з ТОВ "Київкапіталбуд", а саме: - сплата за угодою з ТОВ "Київкапіталбуд" здійснена у безготівковій формі в загальній сумі 2766000,00 грн., у т.ч. ПДВ 275333,33 грн., що підтверджено платіжними дорученнями; - отримання послуг від ТОВ "Київкапіталбуд" відображено у бухгалтерському обліку наступними записами (проводками): Дт. 151 "Капітальне будівництво" Кт 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" в сумі 3011367,48 грн. та Дт 6442 "Податковий кредит. ПДВ" Кт 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" в сумі 602273,49 грн.

З податкових накладних, наявних в матеріалах справи, вбачається, що ТОВ "Київкапіталбуд" при заповненні останніх вказано власне місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, оф. 0, Печерський р-н.

Згідно з даними Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", на офіційному сайті якого розміщені дані з ЄДРПОУ, згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», на момент вчинення відповідних господарських операцій у перевіряємий період, ТОВ "Київкапіталбуд" не перебував в процесі припинення; знаходився за адресою, вказаною в податкових накладних, а саме: м. Київ, вул.Кіквідзе, 13, оф. 0, Печерський р-н.

В матеріалах справи докази відсутності у ТОВ Київкапіталбуд" на час вчинення спірних господарських операцій з позивачем статусу платника ПДВ - відсутні.

Зокрема, згідно офіційних даних, розміщених на сайті ДПС України, дата видачі свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Київкапіталбуд" - 18.06.2010 р.

Згідно з висновками на стор. 7 судової експертизи № 127/12 від 10.12.12 р., податковий кредит повністю сформований за вимогами діючого законодавства та підтверджений належним чином оформленими податковими накладними. Податкові накладні, суми сплаченого (нарахованого) податку, за якими підприємство включило до складу податкового кредиту, оформлені згідно вимог чинного законодавства, надійшли до підприємства у відповідних періодах, що підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних.

Згідно з довідкою статистики, до видів діяльності ТОВ "Кримська девелоперська компанія" за КВЕД відноситься: розбирання та знесення будівель, земляні роботи; діяльність агентів нерухомості та інш.

Використання у власній господарській діяльності придбаних позивачем послуг підтверджується матеріалами справи, зокрема: - договірна ціна на будівництво нежитлової будівлі літ. А в м. Сімферополь, вул. Євпаторійське шосе, 8, що здійснювалось в 2011 році; - довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за квітень 2011 року;- акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень-8 2011 року; - акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень-7 2011 року; - акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень-6 2011 року; - акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень-4 2011 року; - акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року; - акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень-3 2011 року; - акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень-5 2011 року; - локальний кошторис № 2-1-1 на загальнобудівельні роботи нежитлової будівлі літ. А в м. Сімферополі, вул. Євпаторійське шосе, 8.

Згідно з висновком № 127/12 судової експертизи, документами бухгалтерського обліку ТОВ "Кримська девелоперська компанія" використання отриманих товарів та послуг підтверджується актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, податковими накладними. Придбання послуг будівництва у ТОВ "Київкапіталбуд" призвело до збільшення активів ТОВ "Кримська девелоперська компанія", що відображено в бухгалтерському обліку проводкою Дт. 151 "Капітальне будівництво" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" в сумі 3011367,48 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні також: - свідоцтво серії САЕ № 030552 про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю м. Сімферополь, Євпаторійське шосе, 8, літ. А площею 5575,6 кв.м., видане виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 19.08.2010 р. на ім'я ТОВ "Кримська девелоперська компанія"; - Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно КРП "СМБРІ" від 26.08.2010 р. на нежитлову будівлю м. Сімферополь, вул. Євпаторійське шосе, 8.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011 р.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Відповідно до абз. 4 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 7, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010 N 969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1401/18696, в редакції на час оформлення податкових накладних, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже право на нарахування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування ПДВ виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що підтвердження постачання, отримання, сплата та використання товару в господарській діяльності за перевіряємий період, свідчить про реальність вчинення відповідних господарських операцій, а відтак, доводить правильність визначення податкового зобов'язання та нарахування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

З залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують відсутність у контрагента позивача достатніх трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торговельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Як вказано у акті перевірки № 13138/23-4 від 15.09.11 р., перевіркою зменшено значення р. 19, 20.2 податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року в сумі 30396 грн.

При коригуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування застосовуються база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку із використанням звичайних цін.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Вказане положення містить загальне правило визначення бази оподаткування відповідних операцій з необоротними активами. При цьому, база оподаткування визначається виходячи із балансової вартості активів на момент їх постачання.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме згідно абз. "а" вказаного пункту - дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Вивчивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ на 602274 грн. у квітні 2011 року не підтверджено.

Щодо висновків про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

З урахуванням вимог законодавства та згідно з висновком № 127/12 судової експертизи, судова колегія приходить до висновку, що викладені в акті документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Кримська девелоперська компанія" з питань взаємовідносин з ТОВ "Київкапіталбуд" за квітень 2011 року щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 30396 грн. та донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 571878 грн. є необґрунтованими та безпідставними.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 13138/23-4/36915270 від 15.09.2011 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 30.09.2011 р. № 0009972301, № 0009982301.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.12 у справі № 2а-12384/11/0170/3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва