Ухвала суду № 31671281, 05.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2013 р. м. Київ К/9991/68657/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Мироненка О.В.,Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 7 червня 2012 року і ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Андрушівський агробуд» про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У квітні 2012 року УПФ звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило стягнути на його користь заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 2654,77 грн.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що відповідач заборгував 36315,78 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 7 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року, позов задоволено частково.

У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року -за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач зобов'язаний здійснювати компенсацію позивачу витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Також за несвоєчасну сплату витрат на виплату та доставку пенсій до відповідача були застосовані пеня у сумі 3348,79 грн. та фінансові санкції у сумі 763,13 грн.

Відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності не застосовується лише щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів відносно внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення на користь позивача 763,13 грн. фінансової санкції, 3348,79 грн. пені та у межах строку звернення до суду частини заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 15637,20 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтею 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 7 червня 2012 року і ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: