Постанова № 31670545, 04.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р. Справа № 804/6437/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафу у сумі 3949,86 грн., -

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік та штрафу, застосованому згідно рішення від 31.01.2013 року у загальній сумі 3949,86 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ не здійснив своєчасно та в повному обсязі сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 року, внаслідок чого у нього виникла прострочена заборгованість (недоїмка) за цей період, яка, з урахуванням часткової сплати, становить 3779,86 грн. Крім того, у зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем єдиного внеску позивачем до нього було застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача загальну суму недоїмки у розмірі 3949,86 грн., на яку Управлінням Пенсійного фонду України в Саксаганському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області і було виставлено відповідну вимогу про сплату боргу.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, але надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, в якому також просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Саксаганському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, відповідач як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1014/18309, встановлено форми, строки та порядок подання цього звіту.

На виконання вимог означеного Порядку Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було подано до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 року за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку, відповідно до якого відповідачем самостійно була визначена сума єдиного внеску за звітний період, яка підлягає сплаті, у розмірі 4572,42 грн.

Однак, у строк, визначений ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітній період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітнім періодом, яким для відповідача є рік, сума єдиного внеску за 2012 року відповідачем була сплачена не в повному обсязі.

Так, з картки особового рахунку ФОП ОСОБА_1 вбачається, що останньою було сплачено лише частину суми єдиного внеску, визначеної нею до сплати у поданому звіті за 2012 рік. При цьому єдиний внесок у розмірі 3779,86 грн. відповідачем сплачено не було, тому у нього виникла недоїмка на цю суму єдиного внеску.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України №2464-VI передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На підставі наведеної норми позивачем було прийнято рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді штрафу від 31.01.2013 року № 251, яким застосовано штраф у розмірі 170,00 грн.

Частиною 14 статті 25 Закону України № 2464-VI передбачено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Означене рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді штрафу отримані відповідачем 31 січня 2013 року.

Доказів про оскарження відповідачем означеного рішення сторонами не надано.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача, з урахуванням застосованих штрафних санкцій складає 3949,86 грн.

Частиною 4 статті 25 Закону України №2464-VI передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

18 лютого 2013 року у відповідності до статті 25 Закону України № 2464-VI Управлінням Пенсійного фонду України в Саксаганському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було винесено вимогу № Ф-339 про сплату Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 3949,86 грн., з якої: заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік - у сумі 3779,86 грн. та штрафні санкції у сумі 170,00 грн. (а.с.5).

Означена вимога була надіслана відповідачеві засобами поштового зв'язку.

Однак, поштове відправлення, яким відповідачеві надсилалась вказана вимога про сплату боргу від 18.02.2013 року, повернулась позивачу із відміткою органу поштового зв'язку про повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.6).

Разом з тим, у відповідності до п.6.4 постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 27.09.2010р. №21-5, вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України. Якщо платник на день надсилання йому органами Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Таким чином, вимога № Ф-339 про сплату Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафу на загальну суму 3949,86 грн. вважається належним чином врученою.

На момент звернення позивача до адміністративного суду будь-яких доказів оскарження зазначеної вище вимоги від 18.02.2013р. як в адміністративному, так і в судовому порядку, сторонами до суду надано не було.

Однак, позивачем було надано суду копію квитанції №55 від 04 лютого 2013 року, згідно якої ФОП ОСОБА_1 було сплачено суму фінансових санкцій у розмірі 170,00грн., застосованих за рішенням від 31.01.2013 року № 251, про що свідчить відмітка в розділі цієї квитанції «призначення платежу.

Таким чином, сума наявного боргу відповідачем була частково погашена, а, отже, позовні вимоги в частині щодо стягнення з відповідача 170,00грн. задоволенню не підлягають.

Доводи позивача стосовно того, що ці кошти у розмірі 170,00грн. були зараховані в рахунок погашення боргу за минулий період у відповідності до Закону України №2464-VI, а тому з відповідача має бути стягнута вся сума боргу у розмірі 3949,86 грн., судом до уваги не приймаються, оскільки суд, розглядає справу у межах пред'явленого адміністративного позову, а вимоги, що розглядаються, стосувалися стягнення саме боргу зі сплати єдиного внеску за 2012 рік та суми штрафних санкцій, застосованих рішенням позивача від 31.01.2013 року № 251. Отже наявність або відсутність заборгованості у відповідача по іншим періодам та наявність чи відсутність підстав для її стягнення судом не досліджувалась. Натомість судом встановлено, що підстави для стягнення з відповідача суми штрафних санкцій у розмірі 170,00грн., застосованих рішенням позивача від 31.01.2013 року № 251, відсутні, оскільки останнім були сплачені грошові кошти саме в рахунок погашення таких штрафних санкцій, що підтверджується доказами, наданим самим позивачем.

При цьому суд приходить до висновку про задоволення частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік у розмірі 3779,86 грн., яка станом на час розгляду справи залишилась непогашеною.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.12 ст.9 Закону України № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафу у сумі 3949,86 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (вул. Подбєльського, 17 А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50042, код ЄДРПОУ 24450512) заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 3779,86 грн. (три тисячі сімсот сімдесят дев'ять гривень вісімдесят шість копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова