Постанова № 31670525, 04.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р. Справа № 804/4542/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент" про стягнення заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1675,26 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Дніпропетровська звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент" заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сумі 1675,26 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ не здійснив своєчасно та в повному обсязі сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2013 року у сумі 1675,26 грн., внаслідок чого у нього виникла прострочена заборгованість (недоїмка) за цей період на загальну суму 1675,26 грн. У зв'язку із зазначеним позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, але надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, в якому також просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте його представник у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Також відповідачем не було подано заперечень на позовну заяву.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4 та ч.6 ст.128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент"(код ЄДРПОУ 35496584) зареєстроване в Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Дніпропетровська як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, відповідач як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 квітня 2007 року № 7-7, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2007 року за № 436/13703, встановлено форми, строки та порядок подання цього звіту.

На виконання вимог п.2.3 означеного Порядку ТОВ "Український готельний менеджмент" було подано до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Дніпропетровська звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за лютий 2013 року в електронній формі. Подання електронного звіту у відповідності до даного Порядку надає страхувальнику право не подавати відповідні звіти на паперових носіях.

Відповідно до п.1.ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників - підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами - єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. При цьому згідно ч.5 вказаної статі єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Статтею 8 Закону № 2464-VI від 08.07.2010 року визначено, що єдиний внесок встановлюється у відсотках до бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Як вбачається з поданого відповідачем звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за лютий 2013 року, загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за звітний період, становить 1675,26 грн. (а.с.4-6).

Однак, у строк, визначений ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітній період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітнім періодом, яким для відповідача є місяць, сума єдиного внеску за лютий 2013 року останнім сплачена не була, через що у нього утворилася недоїмка у розмірі 1675,26 грн.

Частиною 4 статті 25 Закону України № 2464-VI передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

04 квітня 2013 року Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Дніпропетровська було винесено вимогу № Ю-48/3 про сплату ТОВ "Український готельний менеджмент" боргу зі сплати єдиного внеску у загальній сумі 63397,02 грн., до якої також входить сума єдиного внеску, нарахованого за лютий 2013 року у розмірі 1675,26 грн.

На час розгляду справи судом будь-яких доказів погашення відповідачем суми заборгованості за лютий 2013 року або оскарження ним вимоги про сплату цього боргу до суду надано не було.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.12 ст.9 Закону України № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, натомість відповідачем не було надано суду доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи або доказів оскарження вимоги про його сплату.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент" про стягнення заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1675,26 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український готельний менеджмент" (вул. Погрібняка, 25а, м. Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ 35496584) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Дніпропетровська (вул. Пісаржевського, 1а, м. Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ 21910657) заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2013 року у сумі 1675,26 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят п`ять гривень двадцять шість копійок) на р/р 37193101000403 у ГУ ДКС України в Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова