27.05.2013 Єдиний унікальний № 371/319/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2013 року м. Миронівка ЄУН 371/319/13-ц
Миронівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Капшук Л.О.
при секретарі Січкаренко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,
У С Т А Н О В И В :
представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що 9 квітня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0298270. За даним договором в період з 9 квітня 2012 року по 8 квітня 2013 року під страховим захистом перебував транспортний засіб автомобіль марки "ВАЗ-21104", номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_1
22 травня 2012 року відповідач, керуючи автомобілем марки "ВАЗ-21104", державний номерний знак НОМЕР_1, в селі Мисайлівка Богуславського району Київської області по вулиці Центральна Електроопора, 263, здійснив зіткнення із транспортним засобом марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушень відповідачем п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а тому на місці пригоди на ім"я відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Позивач сплатив потерпілій особі ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 12833 грн. 32 коп. Оскільки відповідач не повідомив страховика у строки, передбачені ст. 33 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди), до позивача перейшло право регресної вимоги.
В добровільному порядку вказані витрати не були відшкодовані відповідачем, а тому позивач просив в судовому порядку стягнути вказану суму коштів та понесені судові витрати з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позивачем позовні вимоги підтримала, в поясненнях послалась на обставини, викладені в поданій до суду заяві. Додатково пояснила, що між позивачем та ТОВ «Транспортний Ассістанс» 6 грудня 2010 року укладено договір про надання аварійно-комісарських послуг та послуг з врегулювання страхових випадків. До обов»язків ТОВ «Транспортний Ассістанс» входило, в тому числі прийом дзвінків за номером інформаційно-довідкової служби та роз»яснення порядку звернення до страховика про настання страхового випадку. Відповідач 22 травня 2012 року о 22 годині 45 хвилин телефонував за номером інформаційно-довідкової служби ТОВ «Транспортний Ассістанс» з приводу скоєння дорожньо-транспортної пригоди, де йому було роз»яснено строк та порядок звернення із заявою про настання страхового випадку та повідомлено про необхідність надання відповідних документів. Протягом 3 робочих днів відповідач в належному порядку не повідомив позивача про настання страхового випадку, заяву відповідного зразка ним було подано 3 липня 2012 року.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що в день скоєння дорожньо-транспортної пригоди телефоном повідомив страховика про настання страхового випадку. Наступного дня звернувся до лікаря через погане самопочуття та з 23 травня 2012 року по 4 червня 2012 року перебував на амбулаторному лікуванні в Миронівській ЦРЛ. Після одужання він надав страховій компанії всі необхідні документи. Вважає, що виконав всі необхідні дії для проведення страхової виплати, а тому вимоги позивача являються необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, посилаючись на ті обставини, що про факт дорожньо-транспортної пригоди відповідач повідомив страхувальника по телефону. З поважних причин за станом здоров»я відповідач не зміг протягом трьох робочих днів подати письмову заяву та всі необхідні документи, проте зробив це після одужання. Звіт з оцінки транспортного засобу, яким визначено вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_2, вважає неналежним доказом в справі, оскільки відповідач не був присутній під час огляду транспортного засобу.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши надані ними документи і матеріали, всебічно та повно з"ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
В судовому засіданні встановлено, що 9 квітня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено поліс обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0298270. Забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки "ВАЗ-21104", номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4
22 травня 2012 року відповідач, керуючи забезпеченим автомобілем марки "ВАЗ-21104", державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив зіткнення із автомобілем марки "ЗАЗ", номерний знак НОМЕР_2, належним ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого вказані автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушень відповідачем п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а тому на місці пригоди на ім"я відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Дорожньо-транспортна пригода сталася в межах дії укладеного сторонами полісу.
Причиною дорожньо-транспортної пригоди стали неправомірні дії ОСОБА_1, який пересік вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхав на суму зустрічного руху, в порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, створив небезпеку та перешкоду автомобілю «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2, та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Миронівського районного суду Київської області від 22 червня 2012 року встановлено вищевказаний факт, відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільний, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постанова судді Миронівського районного суду Київської області про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності набрала чинності та є обов"язковою для суду з питань чи мали місце дії, наслідком яких було настання страхового випадку та сплата страхового відшкодування, та чи вчинені вони саме відповідачем. Факти, встановлені постановою судді з вказаних питань, не можуть бути оспорені при розгляді даної справи.
В результаті протиправних дій відповідача автомобіль «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2, отримав пошкодження, чим було заподіяно майновий збиток його власнику ОСОБА_4 Сума збитку в розмірі 12833 гривні 32 копійки підтверджується звітом № 021 з оцінки транспортного засобу від 2 червня 2012 року.
Довіреністю, складеною 7 квітня 2011 року та посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2 вчиняти від його імені дії щодо належного йому вказаного автомобіля, в тому числі, отримати страхове відшкодування за договором обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
На підставі заяви про виплату страхового відшкодування, поданої 25 травня 2012 року ОСОБА_2, довідки № 3990, виданої 23 травня 2012 року Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області, звіту № 021 з оцінки транспортного засобу, а також акту про настання страхового випадку № 2129 від 24.09.2012 року позивач виплатив страхове відшкодування ОСОБА_2 в сумі 12833 грн.
Отже, позивач за правилами, встановленими Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», провів страхове розслідування та на підставі отриманих від потерпілої особи документів здійснив страхову виплату.
За ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
У п. 22.1 ст. 22 Закону встановлено правило, згідно з яким при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, а в ст. 33 - зобов'язання учасника ДТП повідомити страховика про ДТП. Зокрема, в підпункті 33.1.2 п. 33.1 цієї статті Закону застережено, що учасник ДТП зобов'язаний вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання ДТП.
Підпунктом 33.1.4 пункту 33.1. ст. 33 Закону передбачено, що невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально (абз. 2 підпункту 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону).
Цих умов договору та Закону відповідач не виконав, протягом 3-х робочих днів з моменту настання події письмово не сповістив про це страховика, що позбавило його права на відшкодування шкоди за його винні дії страховиком у порядку, передбаченому ст. 1194 ЦК України.
Встановлено, що відповідач з 23 травня 2012 року по 4 червня 2012 року перебував на амбулаторному лікуванні в Миронівській ЦРЛ з приводу судинно-церебрального кризу у зв»язку з емоційним стресом. Лікувався на дому.
30 травня 2012 року за вих. № 1709 представник позивача AT «УОСК» звернувся з листом до відповідача ОСОБА_1, в якому просив надати необхідні для прийняття рішення про відшкодування шкоди документи, в тому числі заяву про настання страхової події.
Заяву про настання події, що містить ознаки страхового випадку із забезпеченим транспортним засобом (ОСЦВ), ОСОБА_1 подано до АТ «УОСК» 3 липня 2012 року, тобто через місяць після його одужання.
Виконання вимог Закону щодо своєчасного повідомлення про настання події було можливим, відповідач мав фізичну можливість своєчасно направити це повідомлення з урахуванням стану здоров»я, він був здатний рухатися, перебував у свідомості.
Крім того, відповідач не звернувся до страхової компанії 5 червня 2012 року відразу після проходження лікування та не надав довідку про лікування.
Враховуючи викладені обставини, підстави для визнання лікування ОСОБА_1 поважною причиною невиконання ним обов»язку щодо письмового повідомлення страховика, відсутні.
Відповідно до пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Позивач відшкодував спричинену відповідачем шкоду і в силу закону до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.
З урахуванням наведених обставин суд вважає, що відповідач є відповідальним за збитки, завдані дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 22 травня 2012 року.
Позивач відшкодував спричинену відповідачем шкоду, і в зв"язку з цими обставинами у нього виникло право регресу до заподіювача шкоди.
Посилання представника відповідача на ті обставини, що звіт № 021 від 2 червня 2012 року не може бути належним доказом у справі, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
У Законі України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" чітко не вказано з використанням яких способів страховик оцінює заподіяну шкоду.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
П.п. 5.2. р. 4 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.2003 року №142/5/2092 передбачено, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку. Замовник повинен забезпечити належні безпечні умови огляду (освітлення, вільний доступ, можливість огляду КТЗ з різних сторін тощо).
Враховуючи вищевказані норми закону експертом до початку огляду транспортного засобу було направлено телеграму з повідомленням на адресу відповідача, яку останній отримав особисто 31 травня 2012 року, що підтверджується службовим повідомленням начальника телеграфу. Копія вказаного службового повідомлення представником позивача додана до матеріалів справи.
Не спростовують вимог позивача посилання відповідача на ті обставини, що 22 травня 2012 року, в день дорожньо-транспортної пригоди, він повідомив страховика по телефону, зазначеному у страховому полісі, про настання пригоди.
Встановлено, що AT «УОСК» з 6 грудня 2010 року співпрацює з ТОВ «Транспортний Ассістанс», що підтверджується договором № 26/10-СКА Т «УОСК» 81/2/2.
Згідно вищевказаного договору TOB «Транспортний Ассістанс» реєструє відомості про дорожньо-транспортну пригоду та повідомляє порядок і умови звернення до страховика.
Повідомлення відповідачем працівника TOB «Транспортний Ассістанс» за телефоном про пригоду не знімало з нього обов»язку вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, письмового повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про дорожньо-транспорту пригоду.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Зібрані у справі докази вказують на обґрунтованість вимог позивача та недоведеність обставин, на які посилається відповідач.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
За ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи.
Позивач поніс витрати на оплату виконаних робіт по складанню звіту про визначення вартості матеріального збитку в сумі 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4339 від 22 червня 2012 року, та оплату судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 584 від 30 січня 2013 року. Вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, ст.ст. 22, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 22, 33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 61, 212 - 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (п/р 265093014654 в АБ "Старокиївський банк" міста Києва, МФО 321477, ЄДРПОУ 23734213) в порядку регресу кошти в розмірі 12833 гривні 32 копійки, витрати, пов"язані з розглядом справи, в розмірі 500 гривень, судовий збір в розмірі 229 гривень 40 копійок, всього 13562 гривні 72 копійки (тринадцять тисяч п"ятсот шістдесят дві гривні сімдесят дві копійки).
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя підпис Л.О. Капшук
Згідно з оригіналом.
Суддя Л.О.Капшук
Судове рішення № 31668419, Миронівський районний суд Київської області було прийнято 27.05.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 371/319/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: