Рішення № 31668230, 29.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р.Справа № 922/1334/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Міжнародна група морепродуктів", смт. Велика Димерка до ФОП ОСОБА_1, с. Борщова про стягнення коштів за участю :

Представника позивача: Кострець Є.В., дов. б/н від 15.02.2013 р.

Представника відповідача: ОСОБА_1, особисто

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Міжнародна група морепродуктів", звернувся з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення основного боргу в розмірі 16000,00 грн., штрафу в розмірі 8000,00 грн. та 3-х% річних в розмірі 451,07 грн.

Позов вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 1464вр від 06.04.2012 р. щодо оплати вартості отриманого товару.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач суму основного боргу визнав, але проти задоволення позовних вимог заперечувала, оскільки вважає, що порушення строків оплати сталося з вини Першої харківської філії ПуАТ АКБ „Базіс", яка не виконала платіжне доручення, яким мала бути сплачена вартість товару у зв"язку з ліквідацією банку.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

06 квітня 2012 року між позивачем (як продавцем) та відповідачем (як покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 1464вр (далі - „договір").

Відповідно до п. 2.1 договору продавець протягом дії чинного договору зобов"язується передавати у власність, а покупець зобов"язується приймати товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Найменування, асортимент, кількість і вартість товару визначаються відповідною видатковою накладною, яка є невід"ємною частиною даного договору.

Позивач стверджує, що на підставі вказаних положень договору він передав, а відповідач прийняв 500 кг скумбрії 400-600 с/м (товар) на суму 16000,00 грн.

Покупець, як визначено п. 4.3 договору, зобов"язується повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок продавця протягом 3 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

Пунктом 4.6 договору визначено, що платіж вважається здійсненим з моменту зарахування грошей на поточний рахунок продавця.

Позивач стверджує, що відповідач не розрахувався за отриманий ним товар на суму 16000,00 грн.

Згідно з п. 4.5 договору, у випадку порушення покупцем п. 4.3 чинного договору (строків оплати отриманого товару) більше ніж на 25 календарних днів, покупець сплачує продавцеві штраф в розмірі 50% несплаченої вартості переданого покупцеві товару.

На підставі вказаного пункту договору, позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 8000,00 грн.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 451,07 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі, як продавець, належним чином виконав свій обов"язок щодо передання покупцю товару на загальну суму 16000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №1010382 від 10.04.2012 р. (арк. спр. 13).

Щодо виконання відповідачем, як покупцем, своїх грошових зобов"язань за договором, суд зазначає наступне.

Відповідач факт отримання товару від позивача на суму 16000,00 визнає, а також не заперечує того факту, що відповідна грошова сума фактично не зарахована на рахунок позивача, але вважає що свій обов"язок щодо оплати отриманого товару ним виконано належним чином, про що робить висновок з наступного.

10 грудня 2009 р. між відповідачем та ПуАТ „АКБ „Базис" було укладено договір банківського рахунку № 6491/5, відповідно до якого банк відкрив відповідачу поточний рахунок в українській гривні, та зобов"язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

11 квітня 2012 р. відповідач зарахувала на поточний рахунок в ПуАТ „АКБ „Базис" 16100,00 грн.

З метою оплати отриманого товару відповідач 11.04.2013 р. надала до Першої харківської філії ПуАТ АКБ „Базіс" (далі - „банк") платіжне доручення № 32 від 11.04.2013 р.

20 квітня 2012 р. відповідач отримала інформацію про невиконання банком вказаного платіжного доручення у зв"язку з ліквідацією останнього.

18 вересня 20012 р. відповідач звернулася до банку з вимогою про визнання кредиторських вимог на суму 16000,00 грн.

Листом вих. № 574 від 28.11.2012 р. ліквідатор банку повідомив відповідача про акцептування кредиторських вимог на суму 16000,00 грн.

Суд критично оцінює позицію відповідача щодо належного виконання ним зобов"язання з оплати вартості отриманого товару, вважає її необґрунтованою та такою, що позбавлена правового підґрунтя з наступних підстав.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.. 526 ЦК України).

Відповідно до п. 4.3 договору, покупець має повністю сплатити вартість отриманого ним товару на поточний рахунок продавця протягом 3 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної. При цьому, платіж вважається здійсненим з моменту зарахування грошей на поточний рахунок продавця (п. 4.6).

Відповідач отримав товар на загальну суму 16000,00 грн. 10.04.2012 р., що підтверджується видатковою накладною №1010382 від 10.04.2012 р. (арк. спр. 13) та не заперечується відповідачем.

Так, на підставі викладеного, відповідач вважатиметься таким, що належним чином виконав грошове зобов"язання за договором щодо оплати вартості отриманого товару у випадку зарахування відповідних коштів (16000,00 грн.) на рахунок позивача до 13.04.2012 р. включно.

Позивач стверджує, що у визначений строк і до моменту подання позовної заяви кошти від відповідача в рахунок оплати товару на суму 16000,00 грн. не надходили.

Оскільки в матеріалах відсутні, а відповідачем не надані докази належного виконання зобов"язання щодо оплати вартості отриманого товару (зарахування вказаних коштів на рахунок позивача), суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в розмірі 16000,00 грн.

Викладена вище позиція підтримується численною судовою практикою та викладена, зокрема, в постановах Вищого господарського суду України від 29.02.2012 р. по справі №35/93 та від 27.03.2013 р. по справі № 5013/538/12.

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу та 3-х % річних, суд зазначає наступне.

Договором (п. 4.5) визначено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого товару більше ніж на 25 календарних днів, покупець сплачує продавцеві штраф в розмірі 50% несплаченої вартості переданого покупцеві товару.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ст.. 614 ЦК України закріпила принцип відповідальності за наявності вини, втім передбачає, що інше (особливості) може бути встановлено договором або законом.

Щодо грошових зобов"язань такі особливості встановлено ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов"язання відповідача перед позивачем є грошовим, оскільки передбачає сплату боржником (відповідачем) кредитору (позивачу) грошових коштів за отриманий товар, а тому відповідач в будь-якому випадку не може бути звільнений від відповідальності за його невиконання.

З огляду на наведене, посилання відповідача на відсутність його вини у виникненні грошової заборгованості перед позивачем як на підставу для звільнення від відповідальності за неналежне виконання грошового зобов"язання є юридично неспроможним, таким що суперечить положенням ч.1 ст. 625 ЦК України та не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 8000,00 грн. та 3% річних в розмірі за період з 14.04.2012 р. по 22.03.2013 р. в розмірі 451,07 грн.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 509, 526, 549, 614, 625, 655, 692, ст.ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (62415, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна група морепродуктів" (01021, м. Київ, вул.. Кловський узвіз, будинок 11, код ЄДРПОУ 32248136) основний борг в розмірі 16000,00 грн., штраф в розмірі 8000,00 грн. та 3% річних в розмірі 451,07 грн., судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.05.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.