Ухвала суду № 31667801, 30.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Логойда Т.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року справа №805/2523/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєва І.А., Казначеєва Е.Г., Яманко В.Г.,

секретар судового засідання Братченко О.В.

за участю представників сторін:

представник позивача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи

від відповідача - Кузнєцов А.О. (на підставі довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі № 805/2523/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільбуд" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби , в якому просив податкове повідомлення - рішення від 08 жовтня 2012 року №0004651541/19585/10/15-013 Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби скасувати. (а.с. 3 - 6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільбуд" задоволений, скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби від 08 жовтня 2012 року №0004651541/19585/10/15-013 (а.с. 133 - 136).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 142 -146).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що документальною виїзною перевіркою встановлено порушення п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями), ст. 7 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року №2535-ХІІ (із змінами та доповненнями, який діяв до 01 січня 2011 року), що призвело до несплати в бюджет суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за 2011 рік в сумі 110040,22 грн., по податку на землю за 2009 рік в сумі 34713,82 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цивільбуд"як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби.

08 липня 2010 року між позивачем та Донецькою міською радою укладений договір користування №8/2021, предметом якого є земельна ділянка 15991 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Церетелі, буд. 6-а (Куйбишевський район м. Донецька), на якій розташована автобаза. Договір укладено на строк до моменту державної реєстрації правовстановлюючих документів на земельну ділянку в установленому законом порядку та не більш ніж на два роки (п. 3 договору) (а.с. 10 - 12).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору плата за земельну ділянку встановлюється відповідно до розрахунку плати за користування земельною ділянкою і вноситься користувачем в грошовому вигляді у розмірі 164950,54 грн. на рік. Кошти за користування земельною ділянкою сплачуються на рахунок місцевого бюджету Куйбишевського району міста Донецька № 33215812700008 в Головне управління держказначейства України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687187, код платежу 13050200, щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до розрахунку плати за користування земельною ділянкою від 08 липня 2010 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з рішенням Донецької міської ради від 23 липня 2009 року №35/37 становить 5498351,14 грн., для розрахунку розміру плати за користування земельною ділянкою прийнято 3 відсотки від нормативної грошової оцінки, плата за користування земельною ділянкою становить 164950,54 грн. на рік.

Договір користування від 08 липня 2010 року №8/2021 зареєстрований в управлінні земельних ресурсів Донецької міської ради, про що у книзі реєстрації договорів вчинено відповідний запис.

Зміни до договору користування земельною ділянкою не вносилися, додаткові угоди, які є його невід'ємною частиною, не приймалися.

Наказом начальника Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" від 05 вересня 2012 року №418 доручено провести перевірку позивача за період липень-грудень 2011 року, січень-червень 2012 року.

20 вересня 2012 року на підставі вказаного наказу органом державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Цивільбуд" з питань повноти нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (код бюджетної класифікації 13050200) за 2011 рік, податку на землю з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 13050100) за 2009 рік, за результатами якої складено акт від 20 вересня 2012 року №2365/1541/13529021, яким, зокрема щодо 2011 року встановлено, що 28 серпня 2012 року позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (орендну плату) на 2011 рік починаючи з 01 січня 2011 року, згідно з якою сума узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі на 2011 рік становила 54910,32 грн. (а.с. 7 - 8).

В акті міститься висновок про порушення підприємством п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, що призвело до несплати в бюджет суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за 2011 рік в сумі 110040,22 грн.

Вказану суму відповідач вирахував наступним чином: 164950,54 грн. - 54910,32 грн. = 110040,22 грн., де 164950,54 грн. - сума орендної плати на 2011 рік відповідно до розрахунку плати за користування земельною ділянкою від 08 липня 2010 року, 54910,32 грн. - сума узгоджених податкових зобов'язань, задекларована підприємством згідно з уточнюючою декларацією плати за землю (орендна плата) на 2011 рік починаючи з 01 січня 2011 року від 28 серпня 2012 року №53535.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 08 жовтня 2012 року №0004651541/19585/10/15-013, яким за порушення п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України платнику податків нараховано грошове зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 137550,28 грн., з них за основним платежем - 110040,22 грн., за штрафними санкціями - 27510,06 грн. (а.с. 9).

Штрафні санкції розраховані на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України - в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Вказані обставини є встановленими та не спростовувалися сторонами.

Вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши письмові матеріали справи, висновки зроблені судом першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9, пп. 14.1.147 пп. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу до загальнодержавних належать такі податки та збори як плата за землю.

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що детально врегульовано розділом XIII Податкового кодексу України.

Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Кожне з цих двох питань: земельний податок та орендна плата за земельні ділянки - врегульовано різними правовими нормами, зокрема різними статтями розділу XIII Податкового кодексу України, які для кожного з них окремо визначають: їх платників, об'єкти оподаткування, бази оподаткування, ставки податку чи розмір та умови внесення орендної плати.

Щодо земельного податку правові норми також визначають: пільги щодо сплати податку окремо для фізичних осіб і для юридичних осіб; земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню; особливості застосування пільгового оподаткування.

Статтею 287 розд. XIII Податкового кодексу України, яка є загальною для вказаних двох понять, врегульовано питання строку сплати плати за землю.

Так, п.п. 287.1 й 287.3 ст. 287 розд. XIII вказаного Кодексу встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Виходячи з наведених вимог законодавства позивач як землекористувач зобов'язаний сплачувати плату за землю (рівними частками з її власником).

Пунктом 50.1 ст. 50 вказаного Кодексу, яка регулює питання внесення змін до податкової звітності, в редакції, яка була чинною на час подання позивачем уточнюючого рахунку, було встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу - не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи наведене, юридична особа - платник плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) має право надати уточнюючий розрахунок для самостійного виправлення помилок у показниках раніше поданої податкової декларації протягом 1095 днів наступних за останнім днем граничного строку подання такої податкової декларації, а у разі, коли такі податкові декларації були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

28 серпня 2012 року, тобто з дотриманням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2011 рік починаючи з 01 січня 2011 року, згідно з якою сума узгоджених податкових зобов'язань на 2011 рік становила 54910,32 грн.

Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом і згідно з пп. 20.1.27 п. 20.1. ст. 20 вказаного Кодексу мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 ст. 123 вказаного Кодексу встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В той же час відповідно до п. 7 підрозд. 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відповідно до п. 116.1 ст. 116 вказаного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до Податкового кодексу України наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №985 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, який був чинним та підлягав застосуванню на час винесення податкового повідомлення рішення.

Згідно з пп. "б" п. 2.1 вказаного Порядку у випадку, якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках, то орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.4 вказаного Порядку у випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення, зокрема за формою згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма "Р").

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням в ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звітного періоду, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Суд першої інтанції правильно звернув увагу на те, що наказом начальника Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби, на підставі якого проводилася перевірка позивача, зокрема, за 2011 рік, визначено період перевірки: липень-грудень 2011 року, тоді як фактично перевірка проведена за інший період - за весь 2011 рік, що відображено в акті перевірки.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що резолютивна частина акту перевірки від 20.09.2012 року № 2365/1541/13529021 містить посилання на порушення вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме несплату суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за 2011 рік (а.с.9).

Разом з тим в мотивувальній частині акту перевірки йдеться про порушення підприємством вимог ст. 286 Податкового Кодексу України яка регламентує порядок обчислення плати за землю (а.с. 8)

Між тим, податкове повідомлення-рішення, яке сформовано на підставі вказаного акту, складено за порушення та на підставі інших норм податкового законодавства, а саме п.274.1 ст. 274 Податкового кодексу України, який регулює питання ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, а не орендної плати за земельні ділянки (вказані поняття є різними і регулюються різними нормами права), що актом перевірки встановлено не було.

Судова колегія звертає увагу на те, що зазначені обставини не були спростовані представником апелянта в суді апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права і процесуального, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі № 805/2523/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі № 805/2523/13-а залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 04 червня 2013 року.

Колегія суддів І.А. Васильєва

Е.Г. Казначеєв

В.Г. Яманко