Постанова № 31667513, 06.06.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/1928/13-а

пр. № 2-а/759/127/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Чала А.П., розглянувши в скороченому провадженні в м.Києві адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення

Святошинського району м.Києва,

Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

про визнання дій протиправними та зобов*язання здійснити перерахунок і виплату

щорічної грошової допомоги на оздоровлення, щомісячних виплат на дітей

шкільного віку та грошову допомогу до 5 травня за період 2010р., -

В с т а н о в и в:

12.05.2009р. ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, який в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов*язання здійснити перерахунок і виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення, щомісячних виплат на дітей шкільного віку та грошову допомогу до 5 травня за період 2010р., був скасований постановою Вищого адміністративного суду України від 21.11.2012р., оскільки не був розглянутий судом по суті.

Позовні вимоги в цій частині мотивовані тим, що він, позивач, є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС (1 категорія), має ІІ групу інвалідності та є інвалідом ІІ групи, а тому має право отримувати щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», грошову допомогу до 5 травня відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції від 09.07.2007р.) у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також отримувати щомісячні виплати на дітей дошкільного віку згідно ст.30 вказаного вище Закону, оскільки зазначені вище соціальні виплати в період 2010р. виплачувались йому у розмірах, менших, ніж передбачено діючим законодавством, просив адміністративний позов задовольнити.

Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність, законність своїх дій (а.с. 34-35 Том №1, а.с. 40-42 Том №2 - заперечення).

Вивчивши матеріали справи, суддя вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії (а.с. 9 Том №1 - копія посвідчення і вкладки до нього), має статус ветерана війни - інваліда війни та згідно висновку МСЕК є інвалідом ІІ групи безстроково (а.с. 8 - копія довідки МСЕК).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Вирішуючи спір, суд вважає за необхідне керуватися законодавством, яке регулювало правовідносини сторін в спірний період 2010р.

Щодо позовної вимоги про стягнення щорічної грошової допомоги на оздоровлення, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 в 2010р. отримав вказану вище допомогу у розмірі, визначеному Урядом України, в сумі 120 грн.

Згідно з частиною другою ст.19 Конституції України, - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституцією України передбачено (ч.2 ст. 95), що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ст.23 Бюджетного кодексу України, - будь-які бюджетні зобов*язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про державний бюджет України.

Частиною 4 ст. 48 Закону № 796-XII (в редакції Закону від 06.06.1996 року №230/96-ВР) визначено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам П групи виплачується у розмірі п*яти заробітних плат.

Згідно частини 7 ст.48 вищенаведеного закону, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України у 2006 році доповнила Закон № 796-XII статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон № 231-У від 5 жовтня 2006 року).

Законом України від 28.12.2007р. № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зі змінами та доповненнями (подалі -Закон № 107-VI), (підпункт 11 пункту 28 розділу II), стаття 48 Закону № 796-XII викладена у новій редакції:

«Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім*ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов*язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Дані зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 «В справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)».

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Розмір мінімальної заробітної плати затверджується щорічно Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Іншого порядку визначення розміру мінімальної заробітної плати в Україні не встановлено.

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону 796-XII, Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м.Києва повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2010р., виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати, у зв*язку з чим позовні вимоги в цій частині суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення грошової допомоги до 5 травня, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що вказана виплата отримана позивачем в 2010р. відповідно до постанови уряду в розмірі 480 грн.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998р. № 367-Х1У статтю 13 Закону №3551-ХП доповнено частиною п*ятою такого змісту: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. № 107-VI частина 5 ст.13 Закону № 3551-ХП викладена в новій редакції, - «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі п*яти мінімальних пенсій за віком».

Зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 4 пункту 20 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.

Частиною 1 ст.171 Закону № 3551-XII визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв*язку або через установи банків.

Відповідно до ч. 4 цієї статті, - особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Згідно з частиною другою ст.19 Конституції України, - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституцією України передбачено (ч.2 ст. 95), що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ст.23 Бюджетного кодексу України, - будь-які бюджетні зобов*язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про державний бюджет України.

Приписами ч.2 ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» визначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Кабінету Міністрів України у 2010р. надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Дані положення в встановленому порядку неконституційними не визначені.

Однак суд зазначає, що правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією та законами України основних соціальних гарантій, якими, зокрема, є пенсії, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10. 2000р. № 2017-ІІІ. Статтями 17 та 19 цього Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, як основна соціальна гарантія, встановлюється законами.

Оскільки Кабінет Міністрів України не уповноважений встановлювати розмір мінімальної пенсії за віком та, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд приходить до висновку, що здійснивши у 2010р. виплату позивачу щорічної грошової допомоги до 05 травня в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 року № 299 «Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2010 році», відповідач Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м.Києва порушив принципи законності, відповідно до яких органи державної влади зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за період 2010р., а тому позовні вимоги і в цій частині суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про щомісячних виплат на дітей дошкільного віку, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 8 частини 1 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-ХІІ (далі Закон № 796-ХІІ), щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім*ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, в також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами І або ІІ групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, замість виплати, передбаченої пунктом 6 цієї статті, якщо вказана дитина не перебуває на повному державному забезпеченні.

Як встановлено судом, станом на 2010р. позивач мав на утриманні дітей шкільного віку, і на одну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в 2010р. йому призначалась щомісячна виплата в розмірі 32 грн.

Всупереч ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу вказана виплата виплачувалася не згідно Закону, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №649 від 20.04.2007р. «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України №649 від 20.04.2007р., відповідач неправомірно здійснював позивачу щомісячну виплату в меншому розмірі ніж це передбачено пуктом 6 частини 1 ст. 30 зазначеного Закону, а тому позовні вимоги і в цій частині суд визнає обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити, але за проміжок часу до 13.08.2010р., тобто, до дня винесення судом постанови від 13.08.2013р., якою вирішено спір по суті.

Керуючись ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 13, 27 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 7-12, 69-71, 99, 128, 158-163, 183-2 КАС України, суддя, -

П о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м.Києва і Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення, щомісячних виплат на дітей шкільного віку та грошову допомогу до 5 травня за період 2010р. - протиправними.

Зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м.Києва і Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат за 2010р., з урахуванням раніше виплаченої суми за вказаний період та виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м.Києва і Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 нарахувати і виплатити грошову допомогу до 5 травня відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за 2010р., з урахуванням раніше виплаченої суми за вказаний період та виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування».

Зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м.Києва і Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 нарахувати і виплатити щомісячні виплати на дитину шкільного віку: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2010р. до 13.08.2010р., з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя: