Постанова № 31667475, 24.05.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року Справа №811/1315/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження у м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна»

до відповідача: Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Родіна» звернулося з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000292210 від 10 квітня 2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 898 223,25 грн., у тому числі 2 353 901,00 грн. основного платежу та 544 322,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що податковим органом безпідставно не віднесено весь обсяг фактично вирощеної СТОВ «Родіна» продукції сільськогосподарського призначення до продукції власного виробництва у зв'язку з відсутністю державної реєстрації окремих договорів оренди земельних часток (паїв) та зроблено висновок, що з огляду на порушення позивачем вимог п.81.2, 81.6, 81.11 ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість», СТОВ «Родіна» не може бути платником фіксованого сільськогосподарського податку та, як наслідок, є платником податку на додану вартість на загальних підставах, а сума реалізованої продукції, яка вирощена товариством на земельних ділянках, що орендуються на підставі договорів оренди, які не пройшли державної реєстрації, повинні вноситись до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальну декларацію.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки сільськогосподарська продукція, вироблена (вирощена) на земельних ділянках щодо яких договори оренди не укладені, або укладені, але не зареєстровані у встановленому порядку, не може вважатися власно вирощеною з метою застосування спеціального режиму оподаткування. Перевіркою встановлено, що у серпні 2010 р. СТОВ «Родіна» перевищено встановлений п.81.11 ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість» 25% розмір питомої ваги обсягу поставки протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів від обсягу всіх поставлених товарів (послуг), а тому з серпня 2010 р. СТОВ «Родіна» вважається платником податку на додану вартість на загальних підставах.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки (а.с.261, Т.2).

24 травня 2013 року представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні (а.с.47, Т.5).

На підставі усної ухвали, прийнятої у судовому засіданні 24.05.2013 р. та занесеної до журналу судового засідання, подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 12.03.2013 р. по 20.03.2013 р. посадовими особами Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС на підставі направлень №000154, №000155, №000156 та №29/1710 від 12.03.2013 р. (а.с157-160, Т.2) та відповідно до наказу Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №193 від 11.03.2013 р. (а.с.161-162, Т.2) проведено позапланову виїзну перевірку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт №6/2200/30564460 від 27.03.2013 р., висновками якого, зокрема, є порушення СТОВ «Родіна», на думку відповідача, п.81.2, п.81.6, п.81.11 ст.81, п.4.1. ст.4, п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.201.1 ст.201, п.198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, ст.209 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість (загальна декларація з ПДВ) в періоді, що перевірявся на загальну суму 2 402 451,00 грн. та занижено від'ємне значення з ПДВ на 594 075,00 грн. (а.с.43-110, Т.1, 163-205, Т.2).

На підставі акту перевірки Світловодською ОДПІ Кіровоградської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0000292210 від 10.04.2013 р., яким Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Родіна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 898 223,25 грн., у тому числі 2 353 901,00 грн. основного платежу та 544 322,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.39, 40-42, Т.1).

Як встановлено судом, СТОВ «Родіна» з 01.01.2009 р. зареєстроване суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с.27, 28, Т.1).

У судовому засіданні встановлено, що у 2010 році СТОВ «Родіна» фактично використовувало у своїй господарській діяльності 2 932,77 га сільськогосподарських угідь-ріллі та 141,02 га сільськогосподарських угідь-пасовищ (а.с.233-250, Т.2).

Представник позивача повідомив суду, що СТОВ «Родіна» використовувало у власній господарській діяльності орендовані земельні ділянки передані відповідно до актів приймання-передачі земельної ділянки в оренду, які є додатком 1 до договорів оренди (а.с.1-250, Т.3, а.с.1-250, Т.4, а.с.1-44, Т.5). При цьому представник позивача пояснив, що СТОВ «Родіна» у період з 2010 р. по 2012 р. частина договорів оренди земельних ділянок не були зареєстровані у встановленому порядку, з огляду на тривалість процедури реєстрації.

Відповідно до листа Відділу Держкомзему у Онуфріївському районі від 22.03.2013 р. №233/02/11-13 встановлено, що СТОВ «Родіна» у 2010 році звернулося до Відділу Держкомзему у Онуфріївському районі щодо проведення реєстрації договорів оренди земельних ділянок, однак вони були повернуті для доопрацювання, а потім у липні 2011 року виправлені договори в кількості 504 штуки знову подані на реєстрацію, яка тривала з січня по липень 2012 р. (а.с.225, Т.2).

Згідно з листом Відділу Держкомзему у Онуфріївському районі від 30.11.2012 р. №852/03/11-12 за 2010 - 2012 роки зареєстровано 483 договори оренди земельних часток (паїв) СТОВ «Родіна» з громадянами та 2 договори з районною державною адміністрацією, 21 договір оренди знаходиться на реєстрації (а.с.207-224, Т.2).

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що перевіркою встановлено факт використання СТОВ «Родіна» у господарській діяльності 82,59% площ сільськогосподарських угідь-ріллі, договори оренди щодо яких не зареєстровані, а тому вирощений на таких земельних ділянках товар не є сільськогосподарським товаром для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, з огляду на що податковим органом встановлено перевищення СТОВ «Родіна» у серпні 2010 року 25 відсотковий розмір питомої ваги обсягу поставки протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів від обсягу всіх поставлених товарів (послуг), який за даними перевірки у серпні 2010 р. склав 26,2%, а, відтак, позивач з серпня 2010 р. відповідно до вимог п.81.11 ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається платником податку на додану вартість на загальних підставах (а.с.172-178, Т.2).

Також представник відповідача пояснив, що перевіркою не встановлено фактів придбання позивачем сільськогосподарської продукції у інших юридичних або фізичних осіб; сільськогосподарська продукція, про яку йдеться у акті перевірки є продукцією власного виробництва позивача.

Відповідно до п.81.1 ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, чинного до 01.01.2011 р., резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно з п.81.6 ст.81 вказаного Закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

У відповідності до п.81.11 ст.81 зазначеного Закону, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Зазначені норми Закону України «Про податок на додану вартість» кореспондуються з нормами п.209.1, 209.6, 209.11 ст.209 Податкового кодексу України, чинного з 01.01.2011 р.

Із аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що неодмінною умовою для застосування особою спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником вимоги щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п.81.7 ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно з п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

З огляду на викладене, єдиними критеріями для віднесення товарів до сільськогосподарських з метою застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є належність цих товарів до певної товарної групи та отримання їх в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто, договори оренди землі, які використовуються позивачем при здійсненні ним господарської діяльності, повинні пройти державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку, а тому недотримання вказаних норм стосовно окремих земельних ділянок свідчить про можливі порушення вимог земельного законодавства. Натомість, податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки як обов'язкової ознаки для віднесення товару, вирощеного на такій земельній ділянці до сільськогосподарського з метою застосування спеціального режиму оподаткування.

Таким чином, саме за умови визначеності товарів законодавчо встановленим товарним групам та отримання їх у результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам, то такі товари є сільськогосподарськими і повинні враховуватися при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. При цьому, саме недотримання особою питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування відносно сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість. В інших випадках, у тому числі в разі недотримання вимог законодавства щодо оформлення земельних ділянок, які використовуються при виробництві сільськогосподарських товарів, відсутні підстави для застосування до особи загальних правил оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до викладеного, суд дійшов висновку, що у податкового органу відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків відносно осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання такою особою норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимог податкового законодавства.

Відтак, у Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС відсутні підстави для визначення СТОВ «Родіна» податкових зобов'язань із податку на додану вартість за правилами загального режиму оподаткування, оскільки, як встановлено судом, позивачем дотримано питому вагу сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації.

Окрім того, суд зауважує, що з огляду на ст.191 Податкового кодексу України до функції органів державної податкової служби відноситься, зокрема, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів установлених Податковим кодексом України, натомість функції контролю за дотриманням норм земельного законодавства не віднесено до повноважень органів державної податкової служби, а тому порушення платником податків норм іншого законодавства, дотримання якого не контролюється органами державної податкової служби не можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої нормами Податкового кодексу України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що Світловодською ОДПІ Кіровоградської області ДПС безпідставно донараховано СТОВ «Родіна» грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 898 223,25 грн., а тому позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення №0000292210 від 10 квітня 2013 р. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України шляхом його безспірного списання Державною казначейською службою у Кіровоградській області із рахунку Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000292210 від 10 квітня 2013 року, винесене Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Родіна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 898 223,25 грн., у тому числі 2 353 901,00 грн. основного платежу та 544 322,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь Сільськогосподарського товариству з обмеженою відповідальністю «Родіна», код ЄДРПОУ 30564460 (28113, с. Камбкрлеївка Онуфріївського району Кіровоградської області) судові витрати в сумі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт