Постанова № 31667312, 19.04.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2013 року Справа № 811/896/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доВідділу державної виконавчої служби Новоархангельського районного управління юстиції Кіровоградської областіпроскасування постанови від 01.03.2013 року, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Новоархангельського районного управління юстиції Кіровоградської області про скасування постанови б/н від 01.03.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесену суб'єктом владних повноважень старшим державним виконавцем ВДВС Новоархангельського РУЮ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новоархангельського районного управління юстиції 01.03.2013 року винесено постанову б/н про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на підставі того, що у відповідача перебуває виконавче провадження з виконання вимог Управління ПФУ у Новоархангельському районі та постанов Новоархангельської райсанепідемстанції.

Вважає дії державного виконавця незаконними, а постанову «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» такою, що підлягає скасуванню.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, до суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.23,43).

Враховуючи викладене, суд вирішив справу розглянути у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності із ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Матеріалами справи встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Новоархангельського районного управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження №31491247 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави коштів в сумі 1965,58 грн.

До складу зведеного виконавчого провадження входять:

- вимога №91-у від 22.11.2010 року видана УПФУ в Новоархангельському районі про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 857,46 грн. на користь УПФУ в Новоархангельському районі (а.с.45);

- вимога №75-у від 04.02.2012 року видана УПФУ в Новоархангельському районі про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 292,12 грн. на користь УПФУ в Новоархангельському районі (а.с.61);

- постанова №19 від 21.03.2011 року видана Новоархангельською райсанепідстанцією про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 408,00 грн. на користь держави (а.с.56);

- постанова №20 від 21.03.2011 року видана Новоархангельською райсанепідстанцією про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 408,00 грн. на користь держави (а.с.50).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV (надалі - Закон №606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №606 примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до статті 3, 17 Закону 606 примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначає, зокрема, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі - Закон 1058).

За приписами ч.3 ст. 106 Закону №1058 (чинний на момент надіслання вимоги), територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до ч.4 ст. 106 Закону№1058, вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Таким чином, управлінням Пенсійного фонду України у Новоархангельському районі було прийнято та звернено до виконання у ВДВС Новоархангельського РУЮ Кіровоградської області вимоги про сплату боргу.

Як вбачається із положень ст. 24 Закону №606-XІV, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Таким чином, з урахуванням того, що Державна санітарно-епідеміологічна служба звернула до виконання постанови про накладення штрафу та УПФУ в Новоархангельському районі було звернено до виконання у ВДВС Новоархангельського РУЮ Кіровоградської області вимоги про сплату боргу, рішення яких відповідно до Закону №606-XІV є виконавчими документами, державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого документу.

Статтею 11 Закону України № 2677 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ст. 32 Закону № 2677 заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог про сплату боргу та постанов про накладення штрафу ВДВС Новоархангельського РУЮ Кіровоградської області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.03.2013 року ВП № 23319619, якою зобов'язав накласти арешт на все майно боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення у розмірі 2255,65 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач вжив всіх заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо виконання вимог про сплату боргу та постанов про накладення штрафу, а відтак постанова ВДВС Новоархангельського РУЮ Кіровоградської області від 04.03.2013 року ВП № 23319619 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена в межах повноважень, наданих державному виконавцю, та у спосіб, передбачений законом.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.В. Жук