Ухвала суду № 31666638, 05.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13025/12/0170/9

05.06.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 05.03.13 у справі № 2а-13025/12/0170/9

за позовом Дочірнього підприємства "Фіолентмехпласт" Відкритого акціонерного товариства "Завод Фіолент" (вул. Глінки, 67,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006472204 від 19.10.12р. та №0006482204 від 19.10.12р.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.13 позовні вимоги Дочірнього підприємства "Фіолентмехпласт" Відкритого акціонерного товариства "Завод Фіолент" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006472204 від 19.10.12р. та №0006482204 від 19.10.12р. - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 19.10.12р. №0006482204 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 20227,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 19.10.12р. №0006472204 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 11056,25 грн.

Стягнуто судовий збір в розмірі 312,84 грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Дочірнього підприємства "Фіолентмехпласт "Відкритого акціонерного товариства "Завод Фіолент".

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Дочірнє підприємство "Фіолентмехпласт "Відкритого акціонерного товариства "Завод Фіолент" є юридичною особою та платником податків і зборів, в тому числі податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.10.1997р. №00850035.

У період з 24.09.12р. по 28.09.12р. посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "Фіолентмехпласт "ВАТ "Завод Фіолент" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Укрторгпартнер", ПП "Севелітстрой", Фірма "Капітель плюс", ПП "Габарит-груп", КП "Альянс" за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 05.10.12р. №6947/22-8/24698123 (а.с. 6-36), яким встановлені порушення позивачем:

1) п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке виразилося у завищенні валових витрат та у зв'язку з чим позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 16182,00 грн.;

2) п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке виразилося у заниженні суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 12946,00 грн.

На підставі зазначеного акту, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.10.2012р. №0006482204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 20 227,50 грн., у тому числі за основним платежем 16182,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 4045,50 грн. та №0006472204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11056,25 грн., у тому числі за основним платежем на 8845,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2211,25грн.

Матеріалами справи встановлено, що валові витрати по операціях з ПП "Севелітстрой", Фірма "Капітель плюс", ПП "Габарит-груп", КП "Альянс" були сформовані позивачем у період 3-4 кв. 2009р. та 1 кв. 2010р., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

За ДП "Фіолентмехпласт "ВАТ "Завод Фіолент" задекларовано скоригований валовий дохід та дохід, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування у сумі 73328824,00 грн.

За період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. ДП "Фіолентмехпласт "ВАТ "Завод Фіолент" задекларовано валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у сумі 51282851,00 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування з ПП "Укрторгпартнер", ПП "Севелітстрой", Фірма "Капітель плюс", ПП "Габарит-груп", КП "Альянс" за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. встановлено їх завищення всього у сумі 64730,00 грн., у тому числі по періодах: з кВ. 2009р. - у сумі 28105,00 грн., 4 кв. 2009р. - у сумі 26485,00 грн., 1 кв. 2010р. - у сумі 10140,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ДП "Фіолентмехпласт "ВАТ "Завод Фіолент" у порушення вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334, до складу скоригованих валових витрат неправомірно віднесено вартість товарів, робіт, послуг на загальну суму 64730,00 грн., у т.ч. по періодах: 3 кв. 2009р. - у сумі 28105,00 грн., 4 кв. 2009р. - у сумі 26485,00 грн., 1 кв. 2010р. - у сумі 10140,00 грн.

Під час перевірки були використані матеріали акту №28/22/35096833 від 06.04.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Севелітстрой" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. та матеріали акту №38/22/31095815 від 11.04.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки Фірма "Капітель плюс" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., якими встановлено порушення ч.1 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання вищевказаних підприємств до реальних вигодонабувачів. Крім того, звіркою контрагентів не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

З урахуванням викладеного, відповідач дійшов висновку, про нікчемність правочинів, укладених постачальниками ДП "Фіолентмехпласт "ВАТ "Завод Фіолент" у період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. з ПП "Укрторгпартнер", ПП "Севелітстрой", Фірма "Капітель плюс", ПП "Габарит-груп", КП "Альянс".

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Укрторгпартнер", ПП "Севелітстрой", Фірма "Капітель плюс", ПП "Габарит-груп", КП "Альянс" за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. встановлено його заниження на загальну суму 16182,00 грн., в тому числі по періодах: 3 кв. 2009р. - у сумі 7026,00 грн., 4 кв. 2009р. - у сумі 6621,00 грн., 1 кв. 2010р. - у сумі 2535,00 грн., у зв'язку з чим, на підставі спірного податкового повідомлення - рішення податковим органом збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Крім того, ДП "Фіолентмехпласт "ВАТ "Завод Фіолент" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість, по періодах за даними платника у сумі 9456850,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Укрторгпартнер", ПП "Севелітстрой", Фірма "Капітель плюс", ПП "Габарит-груп", КП "Альянс" за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. встановлено його завищення всього у сумі 12946,00 грн., у тому числі по періодам: липень 2009р. - у сумі 301,00 грн., серпень 2009р. - у сумі 3800,00 грн., вересень 2009р. - у сумі 1520,00 грн., грудень 2009р. - у сумі 5297,00 грн., березень 2010р. - у сумі 2028,00 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено, що у порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону №168, а також у порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, ДП "Фіолентмехпласт "ВАТ "Завод Фіолент" завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість всього у сумі 12946,00 грн., у тому числі по взаємовідносинам з наступними контрагентами: ПП "Севелітстрой" у сумі 2800,00 грн. та Фірма "Капітель плюс" у сумі 1016,00 грн., у зв'язку з чим, на підставі спірного податкового повідомлення - рішення податковим органом збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Фірмою "Капітель плюс" був укладений договір №560 від 10.09.2009р. (а.с. 79-80). Згідно п. 1.1 Договору, Поставщик (Фірма "Капітель плюс") зобов'язується провести роботи по розтяжці, збірки, рихтування та зварювання заготівок, а Замовник (ДП "Фіолентмехпласт "ВАТ "Завод Фіолент") зобов'язується прийняти роботи та оплатити.

Між позивачем та Фірмою "Капітель плюс" також був укладений договір №538 від 15.08.2009р. (а.с. 88-90). Згідно п. 1.1 предметом Договору є виконання робіт по інсталяції систем автоматичного поливу озеленених ділянок позивача.

На виконання зазначених договорів, позивачем долучені до матеріалів справи:

- податкові накладні та видаткові накладні №325 від 24.03.2010р. на суму 1908,00 грн., у т.ч. ПДВ 318,00 грн. (а.с.52-53), №308 від 23.03.2010р. на суму 10260,00 грн., у т.ч. ПДВ 1710,00 грн. (а.с.55-56), №2336 від 21.12.2010р. на суму 9000,00 грн., у т.ч. ПДВ 318,00 грн. (а.с.63-64), №2277 від 02.12.2010р. на суму 22780,80 грн., у т.ч. ПДВ 3796,80 грн. (а.с.66-67), №1749 від 25.09.2009р. на суму 9120,00 грн., у т.ч. ПДВ 1520,00 грн. та актом виконаних робіт №560 від 10.09.2009р.(а.с.74-75), №1530 від 26.08.2009р. на суму 6000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1000,00 грн. та актом виконаних робіт №538 від 15.08.2009р.(а.с.83-84), №1316 від 29.07.2009р. на суму 1805,62 грн., у т.ч. ПДВ 300,94 грн. (а.с. 91-92).

- рахунки №418 від 24.03.2010р., №399 від 18.03.2010р., №2435 від 01.12.2009р., №3241 від 17.12.2009р., №1886 від 10.09.2009р., №1705 від 20.08.2009р., (а.с. 58-59, 72-73, 76, 87, 96) та копіями банківських виписок (а.с. 61-62, 70-72, 77-78, 81-82, 85-86, 94-95).

- приходні ордера (а.с. 54, 57, 66, 68, 93) та зворотньо-сальдові відомості (а.с. 60, 69).

Між позивачем та ПП "Севелітстрой" був укладений договір №62 від 30.07.2009р. (а.с. 106-107). Згідно п. 1.1 Договору, Виконавець (ПП "Севелітстрой") зобов'язується провести ремонт двигуна ДПМ-2,5-110В-Т09 у кількості одній штуки, а Замовник (ДП "Фіолентмехпласт "ВАТ "Завод Фіолент") прийняти роботи по акту та оплатити. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що вартість робіт по дійсному договору складає 2400,00 грн.

Між позивачем та ПП "Севелітстрой" також був укладений договір №66 від 11.08.2009р. (а.с. 113). Згідно п. 1.1 Договору, Виконавець (ПП "Севелітстрой") зобов'язується провести ремонт ТПА SP300 инв.28050, а Замовник (ДП "Фіолентмехпласт "ВАТ "Завод Фіолент") прийняти роботи по акту та оплатити. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що вартість робіт по дійсному договору складає 14400,00 грн.

Виконання зазначених договорів підтверджується податковою накладною №427 від 31.08.2009р. на суму 14400,00 грн., у т.ч. ПДВ 2400,00 грн. та актом виконаних робіт №66 від 31.08.2009р. (а.с.111-112); рахунком №479 від 11.08.2009р., копіями банківських виписок та платіжними дорученнями (а.с. 114-123).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Ретельно дослідивши документи первинного та бухгалтерського обліку, судова колегія приходить до висновку, що податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями підтверджується отримання та сплата товару, а також його використання платником податків у своїй господарській діяльності.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає неспроможними висновки відповідача про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

Посилання відповідача, у якості обґрунтованості прийняття спірних рішень на відомості досудового слідства по кримінальній справі, судова колегія також вважає безпідставними з огляду на таке.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що на час проведення перевірки у відповідача не було законних підстав для висновку про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат.

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів, на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Що стосується висновків податкового органу про заниження позивачем валових витрат підприємств у загальній сумі 125811,00 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334, у платника податків виникають валові витрати, в тому числі, понесені у межах відповідних договорів про виконання робіт, послуг.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №334, не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, обов'язковими умовами включення витрат платника податків до складу валових витрат є їх пов'язаність з веденням господарської діяльністю, а також підтвердження їх відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону №334, однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Аналіз наведених норм, дає судовій колегії право на висновок, що господарські операції між позивачем та ПП "Севелітстрой", Фірмою "Капітель плюс" були товарними, реальними та підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, таким чином висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток підприємств на загальну суму 313953,00 грн., в тому числі: у 2 кв. 2010р. - 113717,00 грн., у 3 кв. 2010р.- 159194,00 грн., у 4 кв. 2010р. - 17672,00 грн., 1 кв. 2011р. - 23370,00 грн.- є безпідставними.

Зогляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність визначення податковим органом позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 20227,50 грн., у тому числі основного платежу 16182,00 грн., штрафних санкцій 4045,50 грн.

Щодо висновків про завищення податкового кредиту на 12946,00 грн., судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону №168, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

В силу вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону №168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4.5 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту с суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вищезазначені норми кореспондуються з нормами Податкового кодексу України.

Так, пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що ПП "Севелітстрой" та Фірма "Капітель плюс" на момент укладення з позивачем договорів і виписки податкових накладних були зареєстровані у якості платників податку на додану вартість.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок про протиправність визначення податковим органом позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11056,25 грн., у тому числі основного платежу 8845,00 грн., штрафних санкцій 2211,25 грн.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 05.10.12р. №6947/22-8/24698123 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 19.10.12р. №0006482204 та №0006472204.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.13 у справі № 2а-13025/12/0170/9 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва