Постанова № 31666437, 17.05.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 травня 2013 р. Справа № 802/2088/13-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Чечельницького району Вінницької області, Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

25 квітня 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду із Чечельницького районного суду Вінницької області в порядку статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області, Чечельницької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що працює в Чечельницькій районній державній адміністрації на посаді начальника архівного відділу, а також отримує пенсію за віком, тобто являється працюючим пенсіонером. Установа, в якій працює позивач, знаходиться на території смт. Чечельник, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 р. №106 відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.

На думку позивача, Чечельницька райдержадміністрація виплачує доплату до заробітної плати в значно менших розмірах, ніж передбачено частинами 1 та 2 статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивач не з'явилась, натомість у прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи здійснювати у її відсутності.

Представники відповідачів в судове засідання також не з'явилися, хоча про час, дату та місце судового засідання вчасно та належним чином повідомлялися, що підтверджується телефонограмами, складеними секретарем судового засідання.

Разом з тим, суд звертає увагу на письмові заперечення, що наявні у матеріалах адміністративної справи, в яких відповідачі просять відмовити в задоволенні позову, посилаючись на безпідставність заявлених вимог.

З огляду на положення частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши адміністративну справу, з'ясувавши всі фактичні обставини, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 26 травня 1992 року по даний час працює в Чечельницькій районній державній адміністрації Вінницької області на посаді начальника архівного відділу райдержадміністраціїї, отримуючи при цьому пенсію за віком, тобто являється працюючим пенсіонером.

При цьому, позивач відповідно до посвідчення НОМЕР_1 є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, зареєстрована та постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1.

В свою чергу, Чечельницька районна державна адміністрація Вінницької області знаходиться на території смт. Чечельник, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 р. №106 та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.

ОСОБА_1 звернулась до управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації з проханням про нарахування та відшкодування доплати до оплати праці відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за роботу на території радіоактивного забруднення, а саме: додаткове підвищення на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати як працюючому пенсіонеру і в розмірі однієї мінімальної заробітної як працюючій в зоні радіоактивного забруднення. Однак, листом №347 від 12 квітня 2011 року управління праці та соціального захисту населення відмовлено позивачу у виплаті доплат з тих підстав, що такі нарахування та виплату має здійснювати підприємство, організація чи установа, в якій працює особа.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернулась з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд зважає на таке.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Так, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (із змінами від 28 грудня 2007 року) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Однак, вказану зміну рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційною. А тому, з цього періоду слід керуватися положеннями наведеної статті в редакції від 09 липня 2007 року, відповідно до якої громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" мінімальний розмір заробітної плати в 2010 році становив у місячному розмірі: з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні; статтею 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" в 2011 році мінімальний розмір заробітної плати визначено такий: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

Однак, щомісячна доплата до зарплати ОСОБА_1 Чечельницькою районною державною адміністрацією виплачувалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 р. "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі - Постанова), хоча згідно із приписами Закону обмежена бути не може.

Водночас, слід зазначити, що особливості нарахування і виплати вказаних вище доплат врегульовано Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936.

Так, відповідно до пункту 5 цього Порядку соціальні виплати, доплати (види допомоги), зокрема доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.

Пунктом 6 цього ж Порядку передбачено, що підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів за формою, затвердженою Мінпраці, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера.

До 25 числа місяця, за який здійснюються нарахування, підприємства подають до управління праці документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Міністерством праці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначається прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.

Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи наведене, управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області цілком обґрунтовано та правомірно відмовило позивачу у нарахуванні та виплаті доплат, посилаючись на норми Закону та Порядку, зокрема з тих підстав, що управління не здійснює нарахування та виплату доплат особам.

Окрім того, суд зазначає, що з аналізу наведених вище нормативно-правових актів випливає, що спірні правовідносини виникають безпосередньо між набувачем соціальної допомоги та роботодавцем, яким є Чечельницька районна державна адміністрація Вінницької області. Крім того, провести відповідні розрахунки з установою управління праці та соціального захисту населення може лише за наявності відповідних заяв, які Чечельницькою райдержадміністрацією подані не були. За таких обставин позовні вимоги, адресовані до управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області, задоволенню не підлягають.

Що ж стосується вимог до Чечельницької районної державної адміністрації, то вона як роботодавець зобов'язана була керуватись положеннями Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як правовим актом, який має вищу юридичну силу, і не допускати зменшення виплат, порушуючи права позивача, та здійснити нарахування і виплату згідно із вимогами чинного Закону.

Однак, Чечельницька районна державна адміністрація Вінницької області проводила розрахунки на компенсаційні виплати в розмірі 5,20 гривень, керуючись при цьому положеннями постанови Кабінету Міністрів України №836, а не нормами чинного Закону, в зв'язку із чим не дотримано вимог частини 2 статті 19 Конституції України.

Відтак, своїми діями Чечельницька районна державна адміністрація Вінницької області допустила звуження змісту, обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При цьому суд зазначає, що безпідставним є посилання Чечельницької райдержадміністрації на відсутність бюджетного фінансування, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

Вихідним критерієм нарахування доплати, визначеної статтею 39 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є мінімальна заробітна плата.

Посилання Чечельницької районної державної адміністрації на ту обставину, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" передбачено, що у 2011 році положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, є частково обґрунтованими, оскільки вказані обставини настають з 19 червня 2011 року, в той час коли позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів в квітні 2011 року та просить здійснити виплати за шестимісячний період, що передує зверненню до суду.

Так, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (від 14 червня 2011 року №3491-VI) Прикінцеві положення доповнено пунктом 4, відповідно до якого установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. (Пункт 4 розділу VII "Прикінцевих положень" визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2011 від 26.12.2011).

Отже, виплаті підлягають кошти за шестимісячний період, що передує зверненню позивача до суду.

Щодо вимоги позивача про виплату доплати до оплати праці до припинення права на такі виплати, суд виходить з наступного.

Згідно із статею 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи на час звернення до суду з позовом. Тобто, захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому, і щодо якого невідомо буде воно порушено чи ні. Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку щодо наявності у Чечельницької районної державної адміністрації обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії та одну мінімальну заробітну плату, передбачені статтею 39 Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково шляхом зобов`язання Чечельницьку районну державну адміністрацію провести розрахунок та виплату заборгованості по доплаті ОСОБА_1 за роботу на території зони посиленого радіологічного контролю у відповідності до статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за шестимісячний період, що передує зверненню до суду, і до 08.01.2011 року та з 09.01.2011 року по 19.04.2011 року здійснити оплату праці з урахуванням 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати як працюючому пенсіонеру.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Чечельницьку районну державну адміністрацію Вінницької області провести розрахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 по доплаті за роботу на території зони посиленого радіологічного контролю у відповідності до статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за шестимісячний період, що передував зверненню до суду, і до 08.01.2011 року та з 09.01.2011 року по 19.04.2011 року здійснити оплату праці з урахуванням 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати як працюючому пенсіонеру.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович