Рішення № 31666070, 31.05.2013, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1196/13-ц

№ пров. 2/697/358/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2013 р.

Канівського міськрайонного суду Черкаської області

в складі : головуючого судді Штих К.М.

за участю секретаря Десятник О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.Стоун-Агро» про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших платежів, повязаних з трудовими правовідносинами.

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.Стоун-Агро» про стягнення заборгованої заробітної плати в сумі 5489,96 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 16 січня 2013 року по 29 квітня 2013 року в сумі 16736,72 грн., всього 22226,68 грн .

При розгляді даної справи позивач подала до суду заяву про збільшення та уточнення позовних вимог та просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.Стоун-Агро» на її користь заборговану заробітну плату в сумі 5489,96 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 16 січня 2013 року по 31 травня 2013 року в сумі 21886,48 грн., всього 27376,44 грн., завдану моральну шкоду в сумі 8000,00 грн. та витрачені нею кошти на правову допомогу в 1200,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить суд їх задоволити.

Представники відповідача в судове засідання не зявилися з мотивів знаходження керівника у відрядженні. Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак, наданих законом прав на подання заперечення на позовну заяву та участь представника у судовому засіданні не використав, на пропозицію суду в ухвалі про відкриття провадження у справі заперечень на позов не надіслав, про наявність причин їх неподання не повідомив. Суд вважає, що причини неявки мають підтверджуватись доказами, неможливість явки одного представника ( в тому числі з причин хвороби, відрядження, відпустки), не позбавляє керівника можливості призначити іншого представника, а також не позбавляє можливості сторону направити витребувані судом відомості і документи. Обставина призначення судового засідання сама є поважною причиною відкладення будь-яких інших заходів відповідачем. Явка відповідача судом обовязковою не визнавалась. Неявка без поважних причин належним чином повідомленої сторони не є перешкодою для розгляду справи за відсутності відповідача, згідно ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача вважає, що позов підлягає до часткового задоволення на підставі досліджених у справі письмових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору.

Судом встановлено, що сторони перебували у трудових правовідносинах. Позивач 26 січня 2012 року була прийнята на посаду ведучого бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.Стоун-Агро» на підставі Наказу № 2-К від 26 січня 2012, що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с_8_)

12 січня 2013 року позивач була звільнена з займаної посади за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України на підставі Наказу (розпорядження) № ПРЗ-00010в від 12 січня 2012 року (а.с. 9).

Законодавцем у ч. 1 ст.116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України «у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки».

Із дослідження доказів по справі, а також пояснення представника позивача, судом встановлено, що спірними є суми за грудень 2012 року та січень 2013 року. Із виписки з карткового рахунку встановлено, що відповідачем сплачено нараховану заробітну плату в сумі 4207,78 грн.

Зі слів позивача, заробітна плата за грудень 2012 року складає 2529,12 грн. (оклад 2605,71 грн.).

Із наданої позивачем копії листа непрацездатності, встановлено, що позивач знаходилася на лікуванні з 25 грудня 2012 року по 11 січня 2013 року. Таким чином у відповідача виник обовязок відшкодувати позивачу допомогу по тимчасовій непрацездатності. Суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності є вірним. Так за грудень 2012 року за 5 днів підлягає сплаті 1534,55 грн., за січень 2013 року за 7 днів підлягає сплаті 2148,37 грн. Всього за 12 днів непрацездатності підлягає сплаті 3682,92 грн.-2%(73,66 грн.)-15% (541,39 грн.)=3067,87 грн.

Судом також встановлено вірність розрахунку компенсації за невикористану відпустку за період роботи з 26 січня 2012 року по 12 січня 2013 року. Нарахування за вказаний період складають 72457,16 грн./358 робочих днів*23 календарні дні відпустки =5004,57-3,6% (180,16 грн.)-15% (723,66 грн.)=4100,75 грн.

Виходячи з розрахунку нарахування за грудень 2012 року та січень 2013 року повинні складати 2529,12 грн.+3067,87грн.+4100,75 грн.=9697,74 грн. Таким чином невиплачена позивачу при звільненні сума складає 5489,96 грн.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України «в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору».

Розрахунок середнього заробітку, який підлягає стягненню за час затримки розрахунку, судом першої інстанції проведено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Так як на момент винесення рішення остаточний розрахунок не проведено, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за період з 16 січня 2013 року по 31 травня 2013 року підлягає до задоволення.

Так розмір середньоденної заробітної плати складає 160,93 грн. ( заробітна плата за жовтень 2012 року 3484,58 грн. + заробітна плата за листопад 2012 року 3435,60 грн./ 43 робочі дні). Одже середній заробіток за час затримки з 16 січня 2013 року по 31 травня 2013 року становить 21886,48 грн. ( 160,93 грн*136 календарних днів = 21886,48 грн).

Щодо позовних вимог про стягнення завданої моральної шкоди в сумі 8000,00 грн. суд приходить до висновку про їх часткове задоволення.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України «відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством».

Так відповідно до ст. 23 ЦК України «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом».

Відповідно до п.3 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями.

Відповідно до правових позицій, викладених у п. 5 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем доведено наявність протиправного діяння заподіювача шкоди, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди та причинний звязок між протиправними діяннями та шкодою. Моральна шкода полягає у настанні негативних наслідків, що спричинили погіршення стану здоровя позивача, що підтверджується наданими виписками з медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого від 14 травня 2013 року та медичною карткою амбулаторного хворого, дослідженою в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про стягнення моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У відповідності із ст.84 ЦПК України, із відповідача на користь позивача стягуються витрати на правову допомогу адвоката в сумі 1020,00 грн.

Керуючись ст.ст. 47, 83, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.. 23 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212, 224 - 228, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших платежів, повязаних з трудовими правовідносинами та моральної шкоди, - задовольнити частково

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.Стоун-Агро», (код. ЄДРПОУ 36970000, Канівський р-н, с. Хутір-Хмільна, вул.. Шевченка,239)) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ( ідент. код. НОМЕР_1, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2) заборговану заробітну плату в сумі 5489,96 грн. ( пять тисяч чотириста вісімдесят девять гривень 96 копійок), середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 16 січня 2013 року по 31 травня 2013 року 21886,48 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят шість гривень 48 копійок), завдану моральну шкоду в сумі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок), понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок), що разом складає 31396,44 грн. (тридцять одна тисяча триста девяносто шість гривень 44 копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.Стоун-Агро», (код. ЄДРПОУ 36970000, Канівський р-н, с. Хутір-Хмільна, вул.. Шевченка,239)) на користь держави судовий збір в розмірі 313,96 грн.( триста тринадцять гривень,96 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуто міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії

ГоловуючийК . М . Штих