Справа № 752/3959/13-ц
Провадження №: 4-с/752/52/13
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Пасинок В.С.,
при секретарі - Тасенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві, третя особа: публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», -
в с т а н о в и в:
04 березня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила визнати дії старшого державного виконавця ВДВС Оболонського районного управління юстиції в м. Києві Рябцевич К.Ю. по винесенню постанов про відкриття виконавчих проваджень №№ 35947373, 35947243, 35947316 від 15 січня 2013 року незаконними, а також просила суд визнати вказані постанови недійсними.
Обґрунтувала свою позицію тим, що в ході примусового виконання заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2009 року, яким з неї на користь ПАТ «Укргазбанк» стягнуто 46 772,75 доларів США та 75,01 грн. - заборгованості за кредитним договором, 20 085,00 грн. - штрафу та 1 700,00 грн. - державного мита й 30,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, ВДВС Оболонського районного управління юстиції в м. Києві було звернуто стягнення на її автомобіль марки «Лексус» державний номерний знак НОМЕР_2, за рахунок реалізації якого було частково виконано зазначене судове рішення.
Однак, 15 січня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Оболонського районного управління юстиції в м. Києві Рябцевич К.Ю. з порушенням вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» було, знову-таки, відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2009 року, про що її було повідомлено також з порушенням положень вказаного закону.
Вважаючи свої права порушеними, змушена звернутись за їх захистом до суду.
В ході розгляду справи представник скаржника підтримав вимоги і обґрунтування скарги в повному обсязі та просив суд її задовольнити.
Державний виконавець ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Білоус О.О. заперечував проти задоволення скарги.
Представник ПАТ АБ «Укргазбанк» просила відмовити в задоволенні останньої за її необґрунтованістю та безпідставністю (а.с. 27-39).
Заслухавши представника скаржника, державного виконавця, представника ПАТ АБ «Укргазбанк», дослідивши матеріали скарги, суд встановив наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання котрих покладається на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Стаття 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР встановлює обов'язок державного виконавця сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.
Частина 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 04 листопада 2010 року № 2677-VI зобов'язує державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ст. 11 вказаного закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В ході розгляду справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що Голосіївським районним судом м. Києва 07 липня 2009 року ухвалено заочне рішення, котрим з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» стягнуто 46 772,75 доларів США та 75,01 грн. - заборгованості за кредитним договором, 20 085,00 грн. - штрафу та 1 700,00 грн. - державного мита й 30,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 29-33).
З матеріалів справи вбачається, а також встановлено в ході розгляду скарги, що 07 вересня 2009 року Голосіївським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист № 2-3298 на виконання зазначеного судового рішення (а.с. 6-8).
В ході примусового виконання рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 07 липня 2009 року було звернуто стягнення на автомобіль марки «Лексус» державний номерний знак НОМЕР_2, за рахунок реалізації якого було частково виконано останнє (а.с. 9).
Постановами від 24 грудня 2012 року виконавчий лист № 2-3298, виданий 07 вересня 2009 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» стягнуто 46 772,75 доларів США та 75,01 грн. - заборгованості за кредитним договором, 20 085,00 грн. - штрафу та 1 700,00 грн. - державного мита й 30,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, на підставі ст. ст. 47, 50 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу (а.с. 34-36).
11 січня 2013 року ПАТ «Укргазбанк» звернувся до ВДВС Оболонського районного управління юстиції в м. Києві про прийняття на примусове виконання виконавчого листа № 2-3298, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 07 вересня 2009 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» стягнуто 46 772,75 доларів США та 75,01 грн. - заборгованості за кредитним договором, 20 085,00 грн. - штрафу та 1 700,00 грн. - державного мита й 30,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 37-39).
15 січня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Оболонського районного управління юстиції в м. Києві Рябцевич К.Ю. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №№ 35947373, 35947243, 35947316 (а.с. 6-8).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 11 червня 2009 року виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
Як встановлено в ході розгляду справи ПАТ «Укргазбанк» виконавчий лист № 2-3298 від 07 вересня 2009 року був пред'явлений до примусового виконання в межах зазначеного строку.
Судом встановлено, що в ході виконавчого провадження було звернуто стягнення на автомобіль ОСОБА_1 марки «Лексус» державний номерний знак НОМЕР_2, за рахунок реалізації якого було частково виконано заочне рішення від 07 липня 2009 року.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно.
Відповідно до положень ст. 23 зазначеного закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Отже, аналіз вказаних положень закону, а також матеріалів скарги, дають підстави суду дійти до висновку про відсутність підстав вважати дії старшого державного виконавця ВДВС Оболонського районного управління юстиції в м. Києві Рябцевич К.Ю. по винесенню постанов про відкриття виконавчих проваджень №№ 35947373, 35947243, 35947316 від 15 січня 2013 року незаконними і, як наслідок, для визнання останніх недійсними.
Крім того, скаржником, як того вимагає ст. 60 ЦПК України, в розпорядження суду не було надано доказів на підтвердження своїх тверджень щодо не направлення в установлені законом строки їй копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 15 січня 2013 року, тому суд не приймає їх до уваги.
Посилання скаржника на відсутність у текстах постанов від 15 січня 2013 року вказівки на строк, визначений ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», протягом якого вона повинна виконати добровільно рішення суду, суд оцінює критично та розцінює як спосіб захисту ОСОБА_1 своїх інтересів, спрямований на затягування процедури примусового виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2009 року, оскільки, як вбачається з матеріалів скарги, оскаржувані постанови винесені після повернення виконавчих документів стягувачу у відповідності до положень ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» та того, як було здійснено часткове погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Укргазбанк» в примусовому порядку через невиконання останньою судового рішення в добровільному порядку. До того ж, на думку суду, з боку скаржника в розпорядження суду на надано доказів на підтвердження того, що невизначення строків для добровільного виконання судового рішення перешкоджає їй здійснити останнє, що, як наслідок, перешкоджає реалізації наданих їй законодавством прав.
Згідно положення ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР, ст. ст. 1, 6, 21, 23, 25, 28, 35, 36, 47, 50, 75, 77, 89 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 383-385 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві, третя особа: публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржене Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.С. Пасинок
Судове рішення № 31665877, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 03.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 752/3959/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: