Постанова № 31665345, 05.06.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/3250/13-а

2-а/248/77/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року. Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Демидової В.К.,

при секретарі Поливяної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харцизьку Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що він є учасником ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АС та є інвалідом 2 групи по захворюванням повязаним з виконанням робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. 22 листопада 2012 року йому встановлено 1 групу інвалідності з втратою 90% працездатності, до цього він був інвалідом 2 групи. Відповідно до ст.48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено обовязок відповідача виплатити одноразову компенсацію інвалідам 1-ї групи 60 мінімальних заробітних плат, інвалідам 2-ї групи 45 мінімальних заробітних плат. У випадку встановлення інвалідності вищої групи виплачується різниця в компенсаціях. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності. Різниця у компенсаціях при встановленні йому 1 групи інвалідності становить 15 мінімальних заробітних плат, розмір якої на той момент становив 1118 грн. Таким чином, вважає, що на час встановлення йому інвалідності (22.11.2012р) різниця складає 15 мінімальних заробітних плат, зокрема 16770 грн. Відповідач виплатив йому тільки 94,90 грн., недоплата становить 16675,10 грн. 01 березня 2013 року він звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації у вказаному розмірі, однак листом від 05 березня 2013 року йому було відмовлено з посиланням на те, що розмір одноразової компенсації визначений відповідно до постанови КМУ № 836 від 26.07.1996р, і становить для 1 групи інвалідності 379,30 грн., 2 групи 284,40 грн., 3 групи 189,60 грн. Вважає таку відмову та дії відповідача неправомірними, оскільки вони суперечать діючому законодавству, звужує та обмежує його права.

Просить суд визнати бездіяльність відповідача щодо відмови в виплаті різниці в компенсаціях за встановлення вищої (першої) групи інвалідності в сумі 16675,10 грн. неправомірною та стягнути з відповідача різницю в компенсаціях за встановлення вищої (першої) групи інвалідності в зазначеній сумі.

Представник позивача позов підтримала повністю, та надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача УПСЗН виконкому Харцизької міської ради в судове засідання не прибув, надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність, та надав письмові заперечення на позов, в яких зазначає, що позов не визнає, оскільки при нарахуванні одноразової компенсації слід керуватися ст.ст.62, 67 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до яких вказаний Закон застосовується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є

обовязковими для виконання органами виконавчої влади. Допомога на оздоровлення ОСОБА_2 виплачена згідно постанови КМУ № 836 від 26.07.1996р «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно ст. 67 вказаного Закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної зарплати. Вважають, що УПСЗН Харцизької міської ради діяло на законних підставах і не мало можливості діяти всупереч Законам і постановам КМУ. Просить в позові відмовити.

Суд, дослідивши обставини справи і надані докази, находить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що позивач з 22 листопада 2012 року був визнаний інвалідом 1-ї групи внаслідок захворювання, отриманого під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і має право на пільги, встановлені законодавством для вказаної категорії громадян.

Згідно повідомлення УПСЗН Харцизької міської ради від 05 березня 2013 року за № П-08-5.1-6.2 позивачу при встановленні 1 групи інвалідності нарахована сума у розмірі різниці між компенсаціями, що становить 94,90 грн., яка виплачена позивачу в листопаді 2012 року.

Однак суд вважає, що одноразова компенсація в зазначеному розмірі нарахована позивачу неправомірно, і не приймає до уваги відповідні доводи відповідача за наступними підставами.

Так, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Закон України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає основні положення по реалізації конституційних прав громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, відповідно до ст.48 вказаного Закону одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сімям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виплачується в таких розмірах: інвалідам 1-ї групи 60 мінімальних заробітних плат, інвалідам 2-ї групи 45 мінімальних заробітних плат, інвалідам 3-ї групи 30 мінімальних заробітних плат. У випадку встановлення вищої групи інвалідності інвалідам виплачується різниця в компенсаціях. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.

Оскільки 1 група інвалідності встановлена позивачу з 22 листопада 2012 року, то при нарахуванні одноразової компенсації позивачу відповідач повинен був виходити з положень ст.48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і нарахувати одноразову компенсацію із розрахунку 60 мінімальних заробітних плат, яка була встановлена на листопад 2012 року.

Таким чином, розмір різниці в компенсаціях за встановлення вищої (першої) групи інвалідності становить: 1118 грн. х 15 мінімальних заробітних плат = 16770 грн.

Враховуючи принцип верховенства права, закріплений ст.8 Конституції України, принцип пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, у звязку з чим Закони України мають вищу юридичну силу, а також втрату чинності положень закону щодо виплати одноразової компенсації в порядку та розмірах, встановлених КМУ, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме ст. 48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а не постанова КМУ № 836 від 26.07.1996р, на підставі якої відповідачем була нарахована позивачу одноразова компенсація. Посилання відповідача на зазначену постанову є безпідставними, оскільки спростовуються приписами ст.92 Конституції України, якою передбачено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, ст.71 Закону

України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до якої дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідачів на ст.ст.62, 67 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки статтею 62 встановлено, що розяснення порядку застосування цього закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, постанова же КМУ № 836 від 27.06.1996р визначає розмір компенсаційних виплат. Поняття порядок і розмір в силу різного правового навантаження не є тотожними, тому в даному випадку посилання на ст.62 є безпідставним.

Стаття 67 вказаного Закону передбачає, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищується КМУ відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. В даному випадку на виконання вказаного положення КМУ до теперішнього часу не прийнято жодного нормативно-правового акту з цього приводу, враховуючи, що постанова КМУ № 836 прийнята ще в 1996р, розміри компенсаційних виплат не КМУ підвищувались, хоча з 1996р по теперішній час значно зросла мінімальна заробітна плата.

Тобто підстав для застосування постанови КМУ № 836 від 27.06.1996р в даному випадку суд не знаходить.

У звязку з цим, суд вважає дії відповідача, які виразилися у відмові в виплаті різниці в компенсаціях за встановлення вищої (першої) групи інвалідності в сумі 16770 грн. неправомірними.

Оскільки позивачу при встановленні 1 групи інвалідності нарахована сума в розмірі різниці між компенсаціями 94,90 грн. та виплачена в листопаді 2012 року згідно платіжного доручення № 544 від 28.11.2012 року, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача різницю в сумі 16675,10 грн.

На підставі викладеного, позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 92 Конституції України, ст.48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст.ст.11, 14, 159-162, 167 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради, які виразилися у відмові провести виплату ОСОБА_1 різниці в компенсаціях за встановлення вищої (першої) групи інвалідності в сумі неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради (Донецька область, м. Харцизьк, вул. Шалімова, 2, р/р 35411033001526 ВДК м. Харцизька, код 25968889, МФО 834016, ГУ ДКСУ у Донецькій області) недоплачену суму різниці в компенсаціях при встановленні вищої групи інвалідності в розмірі 16675,10 грн. (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят пять грн. 10 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецької області, протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: