Постанова № 31664979, 05.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.06.2013 р. справа №908/567/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А.секретаря Федорової Ю.І.від позивача:Левченко Н.О., представник за дов. від 14.01.13рр. № 067від відповідача:Осипенко О.К., голова правліннярозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації «Добробут» м.Мелітополь, Запорізької областіна рішення господарського судуЗапорізької областівід 02.04.2013 року у справі№ 908/567/13-г (суддя Мірошниченко М.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» м. Мелітополь, Запорізької областідо Громадської організації «Добробут» м. Мелітополь, Запорізької областіпростягнення боргу у розмірі 69721,02грн.ВСТАНОВИВ:

11.02.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» м.Мелітополь, Запорізької області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Громадської організації «Добробут» м.Мелітополь, Запорізької області про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 76107,02грн. на підставі договору № 55 на постачання теплової енергії в гарячій воді (т.1 а.с.3-4).

19.03.2013р. позивач звернувся до господарського суду з заявою про зменшення позовних вимог, в якій у зв»язку з неврахуванням суми 1386грн. та сплатою мешканцями гуртожитку в касу «МТМ» після подання позову суми 5000грн, просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 69721,02грн. (т.2 а.с. 54).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.04.2013р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» м.Мелітополь було задоволено. Стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 69721,02грн. та суму судового збору 1720,50грн. (т.3 а.с. 47-50).

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем було здійснене постачання теплової енергії протягом з квітня 2011р. по грудень 2012р. на об»єкт відповідача за договором №55.01 від 14.02.2005р., проте відповідач зобов»язання по сплаті за отриману теплову енергію не виконав в повному обсязі.

Відповідач, Громадська організація «Добробут» м.Мелітополь Запорізької області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013р. по справі №908/567/13-г та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі (т.3 а.с. 56-60).

Апелянт зазначив, що не погоджується з прийнятим без врахування фактичних обставин справи та наданням доказів судовим рішенням та з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, судом не враховані документальні докази відповідача, про те, що збором коштів з мешканців гуртожитку займається саме позивач, а не відповідач та те, що позивач в односторонньому порядку змінив умови договору №55.01. від 14.02.2005р.

В якості доводів, апелянт зазначає про те, що суд не дослідив належним чином відомості в актах-рахунках позивача, а саме ті періоди, коли будівля була відключена від теплових мереж, проте мешканці гуртожитку продовжували вносити в касу оплату кожен місяць.

Крім того, як стверджує апелянт, господарський суд не дослідив чи дійсно існують індивідуальні договори між мешканцями гуртожитку та позивачем на опалення певної площі. При цьому, зауважує, що при укладанні індивідуальних договорів з мешканцями гуртожитку позивач не укладав додаткову угоду з ГО "Добробут" та не були внесені зміни чи доповнення до договору від 14.02.2005р. № 55.01.

29.05.2013р. від позивача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу №868 від 27.05.2013р., в якому останній просить суд рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013р. по справі №908/576/13-г залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення, який розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

04.06.2013р. через канцелярію суду надійшли додаткові письмові пояснення відповідача до апеляційної скарги, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи (т. 3 а.с.138- 189).

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити, при цьому зауважив, що дійсно з спірний період у відповідача перед позивачем є заборгованість 19688,77 грн.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав доводи, викладені у скарзі та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Мелітопольської міської ради від 20.10.2011р. № 191/8 визначено ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» виробником теплової енергії та виконавцем послуг з її транспортування та постачання надавачем послуг з централізованого опалення у м.Мелітополь.

Позивач, ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05541114) є юридичною особою, що підтверджено Статутом (т. 1 а.с.63-65).

Відповідно до п.1.2 Статуту, ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» є правонаступником всіх прав та обов»язків Мелітопольського орендного підприємстві теплових мереж.

Метою створення Товариства є надання послуг з централізованого опалення мешканцям місця (п.2.1 Статуту).

Відповідач, Громадська організація «Добробут» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26374152) є юридичною особою, що підтверджено копією довідки з ЄДРПОУ, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Статутом (т.1 а.с.137-140, 141, 143).

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2005 року між Мелітопольським орендним підприємством теплових мереж, яке було реорганізовано в ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" (за договором - енергопостачальна організація, далі - позивач) та Громадською організацією "Добробут" (за договором - споживачем, далі - відповідач) було укладено договір № 55.01 на постачання теплової енергії (надалі - Договір), за умовами якого споживач, здійснює збір коштів з мешканців гуртожитку (фізичних осіб) з метою подальшого їх перерахування Енергопостачальній організації за теплову енергію (п.1.1 договору) (т.1 а.с. 10-11).

Енергопостачальна організація зобов'язалася постачати Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води за період з лютого 2005 р. з максимум теплового навантаження 0,285925 Гкал/г. (п.1.3 договору).

Відповідно до п. 2.2.1 договору Споживач зобов'язався проводити сплату за теплову енергію у вигляді грошових коштів шляхом перерахування на рахунок Енергопостачальної організації 100% вартості теплової енергії, що запланована для поставки у відповідному місяці.

Пунктом 2.2.5 Договору сторонами узгоджено, що облік відпускаємої теплової енергії проводиться по приладах обліку, встановлених на тепловому вводі Споживача. Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку. Щомісячно, не пізніше 22-го числа Споживач надає показання приладів Енергопостачальної організації. При відсутності або знятті приладів обліку на ремонт та повірку кількість відпущеної теплової енергії Споживачу нараховується Енергопостачальною організацією, виходячи з теплового навантаження Споживача розрахунковим способом.

Відповідно до п. 3.1 Договору відпуск теплової енергії Енергопостачальної організації проводиться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом влади.

Споживач проводить оплату за спожиту теплову енергію згідно з цим Договором та діючим законодавством (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору нормативні акти і закони України є пріоритетними по відношенню до тексту формулювань, викладених у Договорі, і при суперечності понять діють поняття законодавчих актів з дати їх чинності.

Згідно із п. 7.1 Договір вступає в законну силу з дня його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Усі зміни та доповнення до Договору повинні бути оформлені письмово, узгоджені та підписані обома сторонами.

Договір може бути розірвано у випадках: - за згодою сторін, при цьому зацікавлена сторона повинна повідомити іншу сторону про свій намір розірвати договорі не менш як за два місяці до його розірвання; - у разі ліквідації, реорганізації однієї із сторін договору - згідно з відповідним законодавством України (п. 7.2 договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору №55.01 від 04.02.2005р. він надав відповідачу обумовлені у договорі послуги по постачанню теплової енергії з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року на загальну суму 102705,56грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за вказаний період, підписаний уповноваженими представниками сторін (т.3 а.с. 80).

Факт надання вказаних послуг підтверджується рахунками-актами виконаних робіт: № 3641 від 30.04.2011р. на суму 11509,48грн. (абонплата та опалення), № 4141 від 31.05.2011р. на суму 4412,31грн. (абонплата), № 4204 від 30.06.2011р. на суму 4914,73грн. (абонплата), № 4298 від 31.07.2011р. на суму 5121,45грн. (абонплата), б/н від 31.08.2011р. на суму мінус 443,10 грн. (перерахунок), № 4594 від 30.09.2011р. на суму мінус 441,28грн. (перерахунок), № 5618 від 31.10.2011р. на суму 5615,30грн. (абонплата, опалення), № 6017 від 30.11.2011р. на суму мінус 322,63грн., № 6411 від 31.12.2011р. на суму мінус 5167,37грн. (перерахунок), № 842 від 31.01.2012р. на суму 1732,55грн. (абонплата, опалення), № 1255 від 29.02.2012р. на суму 26235,01грн. (абонплата, опалення), № 2137від 31.03.2012р. на суму 25792,96грн. (абонплата, опалення), №2592 від 30.04.2012р. на суму 9885,44грн. (абонплата, опалення), № 3202 від 31.05.2012р. на суму 4993,30грн. (абонплата), № 3321 від 30.06.2012 р. на суму 5098,12грн. (абонплата), № 3401 від 31.07.2012р. на суму 5052,08грн. (абонплата), № 3556 від 31.08.2012р. на суму 5021,50грн. (абонплата), № 3600 від 30.09.2012р. на суму 5008,02грн. (абонплата), б/н від 31.10.2012 р. на суму мінус 129,00грн. (перерахунок), № 5418 від 30.11.2012р. на суму мінус 11048,66грн. (перерахунок), б/н від 31.12.2012р. на суму мінус 134,65грн. (перерахунок) (т.1 а.с. 12-136).

Рахунки-акти за спірний період узгоджені між сторонами та мають підписи сторін, при цьому на вказаних рахунка-актах з боку відповідача відсутні зауваження або претензії з приводу теплопостачання

З матеріалів справи вбачається, 11.11.2010р. та 09.12.2010р. відповідач направив на адресу позивача претензії № 788, №797, в яких пропонував останньому розглянути питання щодо укладення договорів безпосередньо з мешканцями гуртожитку на споживання та оплату послуг з теплової енергії, у зв»язку з прийомом у касу платежів за спожиту теплову енергію від мешканців гуртожитку (т.2 а.с.46).

З пояснень позивача вбачається, що діюче законодавство не містить будь-яких заборон мешканцям гуртожитку та членам громадської організації оплачувати за тепло безпосередньо у касу підприємства, а не через розрахунковий рахунок ГО «Добробут». Усі кошти, що надходять до каси підприємства від мешканців будинку, ТОВ «МТМ» зараховує на погашення заборгованості ГО «Добробут» за договором №55 від 14.02.2005 року (т.2 а.с.58-59).

Позивач наполягає на тому, що у зв»язку з невиконанням своїх обов»язків по сплаті спожитої теплової енергії за договором №55.01 від 14.02.2005р. за відповідачем утворилась заборгованість за квітень 2011 року - грудень 2012 року у розмірі 69721,02грн.

Відповідач вартість послуг з теплопостачання за вказаний період не сплатив.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором №55.01 від 14.02.2005 р. у розмірі 69721,02грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішення питання щодо стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-1У ( далі - Закон № 2633), Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-IV( далі - Закон № 1875- IV), Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищенням енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання визначає Закон України "Про теплопостачання".

Статтею 1 Закону України № 2633 визначено поняття теплової енергії - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п.2 ст.275 Господарського кодексу України, ст.1, п.4 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Згідно зі ст. 19 Закону України № 2633 споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Основним обов'язком споживача теплової енергії, відповідно до ст. 24 зазначеного Закону, визначено додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Частинами 1 та 2 ст.714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу та перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

В силу ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно положень п. 40 Правил 1198, споживач зобов»язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та даних Правил.

Як вбачається з матеріалів справи та вищенаведеного, на виконання умов договору на постачання теплової енергії №55.01 від 14.02.2005р. за період з квітня 2011 р. по грудень 2012 р. включно, позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 102705,56грн., що збігається з даними відповідача, які відображені у Акті звірки взаємних розрахунків (т.3 а.с. 80), у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки-акти виконаних робіт за спірний період.

Відповідно до умов договору №55.01 від 14.02.2005р., споживач (відповідач) зобов»язується проводити сплату за теплову енергію у вигляді грошових коштів шляхом перерахування на рахунок Енергопостачальної організації 100% вартості теплової енергії, що запланована для поставки у відповідному місяці (п.2.2.1 договору).

В порушення умов договору та вищенаведених норм, відповідач свої зобов'язання за договором №55.01 від 14.02.2005р за період з квітня 2011р. по грудень 2012р. не виконав, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 69721,02грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії позивача щодо приймання платежів від мешканців гуртожитку не суперечать ані приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ані Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004р. № 22., оскільки повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства Україні та відповідає за дані, що зазначені в реквізитах платіжного доручення «Призначення платежу». При цьому, суд правильно зазначив, що грошові кошти членами організації «Добробут» вносились на підставі рахунків, виданих їм цією організацією з визначенням розміру оплати на підставі договору № 55.01, укладеного між сторонами, після внесення коштів члени організації «Добробут» звертались до відповідача з метою зарахування коштів в оплату заборгованості саме громадської організації «Добробут».

Крім того, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції відповідач не довів, що між ТОВ «МТМ» та мешканцями гуртожитку укладені індивідуальні договори.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Викладені обставини в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, не спростовані, окрім того, твердження, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, всупереч вимогам та наведеним приписам процесуального законодавства, не доведені.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, належного виконання згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов»язань, передбачених договором №55.01 на постачання теплової енергії від 14.02.2005р., судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з Громадської організації «Добробут» м.Мелітополь, Запорізької області суму заборгованості у розмірі 69721,02грн. за період з квітня 2011р. по грудень 2012р.

З урахуванням вищевикладеного, твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування господарським судом Запорізької області норм процесуального та матеріального права при прийнятті рішення не знайшло свого підтвердження, в зв»язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Добробут» м. Мелітополь, Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013р. у справі № 908/567/13-г - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013р. у справі № 908/567/13-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

О.А.Марченко

Надр.4 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу; 4 -ДАГС;5-ГС Запорізької обл.