Рішення № 31664575, 14.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/6789-2012 14.05.13Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Підченко Ю.О.

Судді Любченко М.О.

Цюкало Ю.В.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд" м. Київ

про стягнення 40 309 427, 37 грн.

Представники cторін:

від позивача: Лунчук В.Є. - керівник

від відповідача: Горсітманов О.В. - юрисконсульт

Громадянин України: Штокалов Є.А.

У зв'язку зі складністю справи, з метою дотримання процесуальних строків, розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 19.04.2013 року по справі № 5011-32/6789-2012 призначено колегіальний розгляд у складі трьох суддів.

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст. 811 ГПК України.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розгляд справ у господарських судах відбувається відкрито, а тому в судовому засіданні за згодою сторін був присутній громадянин України - Штокалов Є.А.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Корпорація Укржилбуд" про стягнення основного боргу в сумі 39 126 000, 00 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 1 112 050, 00 грн. та процентів в сумі 73 964, 09 грн. відповідно до Договору позики № 08/04-21 від 21.04.2008 року.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач, письмово на листі, надав суду пояснення по справі, за змістом яких повідомив про відсутність грошових коштів для погашення заборгованості перед позивачем.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача та пояснення відповідача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі, в порядку ст. 27 ГПК України, до суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» із заявою про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. При цьому питання про допущення або залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінені ії наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків в майбутньому.

Дослідивши вказане клопотання, мотиви його подання, суд відмовляє в його задоволенні на тих підставах, що спір виник із Договору позики № 08/04-21 від 21.04.2008 року, укладеного між господарюючими суб'єктами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" та Приватним акціонерним товариствома "Корпорація Укржилбуд", а відтак в зв'язку із прийняттям рішення по даній справі, незалежно від вирішення спору, обсяг прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" не зміниться. Питання наявності кримінального провадження щодо службових осіб АЕК "Київенерго", ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "ЮАйПі ЛТД" не стосуються предмету спору та не належать до предмету доказування у даній справі.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2012 року на підставі ст. 63 ГПК України повернуто позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк".

Безпосередньо в судовому засіданні позивач повідомив суд, що відсотки в сумі 73 964, 09 грн. нараховані ним за приписами ст. 625 ЦК України, тобто за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання і не є відсотками в розумінні ст. 536 ЦК України.

До прийняття рішення по справі, позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про уточнення позовних вимог. Так, подана заява розглядається судом як зменшення позовних вимог та формування нової ціни позову, що відповідає п. п. 3.10, 3.11 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18, далі Пленум.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога, а подана заява є волевиявленням позивача.

Таким чином, в розумінні п. 3.10 Пленуму, відбулося формування нової ціни позову, яка заявлена позивачем, та з якої спір вирішується судом по суті, зокрема:

· основний борг в сумі 39 126 000, 00 грн.;

· пеня в сумі 1 109 463, 28 грн.

· три проценти річних в сумі 73 964, 09 грн.;

Позов мотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест", далі Позикодавець, та Закритим акціонерним товариством "Корпорація "Укржилбуд" (на час розгляду справи Приватне акціонерне товариство "Укржилбуд" згідно витягу з ЄДРПОУ), далі Позичальник, укладений Договір позики № 08/04-21 від 21.04.2008 року, далі Договір.

Відповідно до предмету Договору (п. 1.1) Позикодавець передає у власність Позичальника грошові кошти в розмірі 48 350 000, 00 грн. (п. 2.1.), далі Позика.

За приписами п. п. 4.1., 4.2. Договору строк надання Позики становить 32 календарних місяця, а остаточної датою її повернення вважається 21.12.2010 року. Позичальник, при настанні вказаної дати, зобов'язується повернути Позикодавцю Позику протягом двох календарних днів у зазначеному розмірі.

Строк дії договору визначений у п. п. 8.1.,8.2 Договору, зокрема, Договір вважається укладеним з моменту надання Позики та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно п. п. 9.2., 9.3 Договору, 21.12.2010 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, умовами якої погоджено строк надання позики на 48 календарних місяців а також те, що остаточною датою повернення позики вважається 20.04.2012 року.

На виконання умов Договору Позикодавець відповідно до платіжного доручення № 1 від 23.04.2008 року перерахував на користь Позичальника позику в розмірі 48 350 000, 00 грн.

Втім, відповідачем свої зобов'язання за договором виконані частково, Позика в повному обсязі не повернута, в зв'язку з чим за ним рахується борг в сумі 39 126 000, 00 грн., який позивач намагається стягнути.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому позивач наполягає на стягненні додатково пені в сумі 1 109 463, 28 грн. за період з 20.07.2012 року по 26.09.2012 року, передбачену пунктом 6.2. Договору. Так, при порушенні Позичальником строку повернення Позики він повинен сплатити на поточний рахунок Позикодавця пеню в розмірі 0,1 % від розміру Позики за кожен день прострочення її повернення.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково три проценти річних в сумі 73 964, 09 грн.

Дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, виходячи із наступного, зокрема:

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено договір позики. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даного виду договору, зокрема: щодо його предмету, ціни та строку його дії, порядку повернення позики, встановлені забезпечувальні заходи щодо своєчасного повернення грошових коштів, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст. ст. 180, 181 ГК України та ст. ст. 627, 638, 1046, 1047, 1050 ЦК України.

Так, за приписами ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (Позикодавець) передає у власність другій стороні (Позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, що передбачено положеннями ст. 1049 ЦК України. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, повинен відповідати письмової формі, та містити можливі наслідки порушення договору позичальником.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що сума позики на час розгляду спору відповідачем не повернута. Тобто зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача. Відповідальність Позичальника в такому разі встановлена імперативною нормою ст. 1050 ЦК України, зокрема те, що в разі не повернення суми позики своєчасно, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Судом прийнято до уваги, що три проценти річних, які передбачені нормами ст. 625 ЦК України є самостійними засобами захисту порушеного права, які не потрібно ототожнювати з неустойкою.

В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором. Позика в повному обсязі не повернута, що підтверджується матеріалами справи, зокрема підписаним сторонами актом звірки розрахунків на спірну суму станом на 07.08.2012 року. Натомість, відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував, з урахуванням чого позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 39 126 000, 00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Слід звернути увагу сторін, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, а наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам ст. 232 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 109 463, 28 грн. за період з 20.07.2012 року по 26.09.2012 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок інфляційних та процентів річних відповідає вказаній статті.

Оскільки відбулося прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, тому вимоги в частині стягнення з нього трьох процентів річних в сумі 73 964, 09 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судовий збір в розмірі 64 380, 00 грн. покладається на відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство "Корпорація "Укржилбуд", згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.05.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було оголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 610, 611, ч. 2 ст. 625, 627, 638, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 174, 180, 181, 193, 232 ГК України, ст. ст. 42, 43, 44, 46, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 69, ст. ст. 82, 811, 821, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" до Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Укржилбуд" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Укржилбуд", 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б, код ЄДРПОУ 22931511, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест", 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 32069313, борг в сумі 39 126 000, 00 грн., пеню в сумі 1 109 463, 28 грн., три проценти річних в сумі 73 964, 09 грн., судовий збір в розмірі 64 380, 00 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 20.05.2013 року.

Головуючий суддя Ю.О. Підченко

Суддя М.О. Любченко

Суддя Ю.В. Цюкало