Постанова № 31664340, 04.06.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року Справа № 811/978/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Побочій О.В

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор»доМаловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - ВСТАНОВИВ:ТОВ «Новомиргородський цукор» (надалі - позивач) звернулось до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000022310 від 10.01.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 44634 грн. та штрафних санкцій в розмірі 22317 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про нікчемність господарських операцій між позивачем та ПП «Укрпромспецкомплект-3» в період серпень, вересень, листопад 2011 року, у зв'язку з чим податковий орган збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 44634 грн. та штрафних санкцій в розмірі 22317 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, та зазначає, що господарські операції з контрагентом - ПП «Укрпромспецкомплект-3» мали реальний характер, підтверджені належним чином складеним первинними документами, а ТМЦ отримані від контрагента використані у власній господарській діяльності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачем надано письмові заперечення на позов, якими вимоги не визнаються, та в якості доказу нікчемності укладених правочинів йде посилання на акт зустрічної звірки ПП «Укрпромспецкомплект-3» складений посадовими особами ДПІ у м. Черкаси 10.07.2012р. №463/22-11/31489369.

В судове засідання представник відповідача не з'явився вдруге, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 42, 202).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 09.06.2013 р.

Заслухавши представників представника позивача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Укрпромспецкомплект-3» в період серпень, вересень, листопад 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №5/2210/32119999 від 17.12.2012 р. (а.с.9-23), в якому зафіксовано порушення:

- п. 200.1 ст. 200 та п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 44635,60 грн., в тому числі: - серпень 2011р. - 968 грн.; - вересень 2011р. - 36839 грн.; - листопад 2011 р. - 6826 грн.;

- п. 3 ст. 5, п. 1 ст. 7 ГК України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 198.3 ст. 198 ПК України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000022310 від 10.01.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 44634 грн. та штрафних санкцій в розмірі 22317 грн. (а.с. 24).

Як вбачається зі змісту акту перевірки - п. 3 (а.с. 14), висновки відповідача щодо нікчемності правочинів між позивачем та ПП «Укрпромспецкомплект-3» ґрунтуються виключно на аналізі відомостей одержаних з акту перевірки ПП «Укрпромспецкомплект-3», складеного ДПІ у м. Черкаси 10.07.2012р. №463/22-11/31489369 (а.с. 168-173).

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, з метою дослідження факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з контрагентом - ПП «Укрпромспецкомплект-3», а отже, правомірності формування податкового кредиту суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ПП «Укрпромспецкомплект-3», предметом яких було придбання товарно-матеріальних цінностей, в подальшому використаних позивачем у власній господарській діяльності.

Факт здійснення вказаних господарських операцій підтверджується копіями фінансово-господарських документів долучених до матеріалів справи (а.с. 43-78), які хоч і були використані під час перевірки, про що свідчить п. 3 акту перевірки (а.с. 12), але до уваги взяті не були, юридична оцінка їм не надавалась.

Крім того, позивачем, як доказ використання ТМЦ у власній діяльності надано акт списання ТМЦ, в т.ч. і отриманих від ПП «Укрпромспецкомплект-3» (а.с. 79, 80), картка рахунку 631 (а.с. 81-85).

На підставі податкових накладних виписаних ПП «Укрпромспецкомплект-3», позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів відносились суми ПДВ сплачені у складі вартості ТМЦ отриманих від ПП «Укрпромспецкомплект-3», що підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками (а.с. 86-162).

Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Укрпромспецкомплект-3».

Посилання відповідача на акт перевірки ПП «Укрпромспецкомплект-3», складеного ДПІ у м. Черкаси, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаним актом не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Укрпромспецкомплект-3», а лише вказується на факт порушення кримінальної справи відносно посадових осіб вказаного підприємства, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, як організаторів та учасників «конвертаційного центру».

Разом з тим, висновки вказаного акту перевірки спростовуються зібраними у справі доказами.

Так, ухвалою суду від 16.04.2013р., від слідчого управління ДПС у Черкаській області було витребувано відомості щодо стану розслідування кримінальної справи №251100038 відносно посадових осіб ПП «Укрпромспецкомплект-3» (а.с. 187).

Згідно інформації отриманої на виконання вимог ухвали суду, постанови про порушення кримінальних справ відносно керівника ПП «Укрпромспецкомплект-3» - ОСОБА_1, скасовані районними судами м. Черкаси, на підтвердження чог надано копії процесуальних документів (а.с. 194-200).

Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача з ПП «Укрпромспецкомплект-3».

Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують товарність операцій між ним та ПП «Укрпромспецкомплект-3», останній мав право на формування податкового кредиту на підставі цих документів.

Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ПП «Укрпромспецкомплект-3» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Враховуючи вказану норму, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена лише законом, а не актом перевірки платника податків, незважаючи на факти які в цьому акті відображені. Адже, акт перевірки лише підтверджує факт проведення документальної перевірки та містить висновки, що ґрунтуються на суто суб'єктивній думці посадової особи органу державної податкової служби, оскільки зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Також суд зазначає, що з правового аналізу положень ст. 20 Податкового кодексу України, які регламентують права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано права здійснення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним), що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача на час проведення перевірки були в наявності належним чином складені податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ПП «Укрпромспецкомплект-3», то позивачем правомірно сформовано податковий кредит за цими господарськими операціями.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2013 року №0000022310.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 669,51 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 06.06.2013р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник