Постанова № 31663858, 29.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10531/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БНК - Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БНК - Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БНК - Україна» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач) про визнання неправомірним та скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 27.02.2012 року № 0000982307.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 04.09.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності задекларованих показників у декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року.

Перевіркою встановлено, що згідно з поданою позивачем до відповідача податковою декларацією з ПДВ за листопад 2011 року, задекларована ним сума податкового кредиту складає 205 455 153,00 грн., що у порівнянні з попереднім періодом відповідно з податковою декларацією за жовтень 2011 року зросла на 147 884 180,00 грн. або у 3,57 разів. Причиною такого збільшення стало придбання позивачем у великих розмірах нафтопродуктів та сплати ПДВ митним органам за імпорт нафтопродуктів.

Перевіркою показників, відображених у р. 1 Декларації (податкові зобов'язання) за листопад 2011 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій з реалізації нафтопродуктів контрагентам - TOB «Інтероілопт», ПП «Олександрія 2007», ПП «ОККО-Бізнес», ПП «Лукойл-Україна».

Так, перевіркою встановлено, що згідно договору № 43 від 26.01.2011 pоку, укладеного між позивачем та ПП «ОККО-Бізнес», позивачем здійснювалася реалізація пального на загальну суму ПДВ 131 913 274, 80 грн. та виписано податкові накладні: від 30.11.2011 року №№ 164, 154, 155, 158, 159.

Позивач здійснював коригування податкових зобов'язань по контрагенту ПП «ОККО-Бізнес» на загальну суму 36 989 255, 60 грн., в т.ч. згідно розрахунку коригувань до податкової накладної від 30.11.2011 року № 153 на загальну суму ПДВ 15 308 327, 92 грн. коригування податкової накладної від 31.10.2011 року № 94, яка виписувалася на отриману передплату в розмірі 91 849 967, 54 грн., в т.ч. ПДВ - 15 308 327, 92 грн.

За результатами перевірки складено акт від 30.01.2012 року № 96/2307/36949031, яким зафіксовані порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме: п. 192.1. ст.192 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання за листопад 2011 року на суму 15 308 327, 92 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, поточного звітного періоду на 15308327,00 грн.

На підставі акта перевірки від 30.01.2012 року № 96/2307/36949031, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.02.2012 року № 0000982307, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 15 308 327, 00 грн.

З приводу даних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

П.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ встановлює презумпцію правомірності рішення платника податку: в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Норма п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ прямо кореспондується із нормою п. 56.21 ст.56 ПКУ, якою встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив виключно із приписів п.п. 192.1.1, 192.1.2. ПКУ.

Проте, суд не врахував, що норма п. 192.3 ст. 192 ПКУ, яка зобов'язує платників ПДВ відображати результат перерахунку податкового кредиту і податкових зобов'язань у складі податкової декларації за звітний період носить відсилочний (бланкетний) характер.

Порядок складання податкових накладних та податкових декларацій з ПДВ затверджується відповідним наказом МінФіну або Державної податкової служби України.

Заповнення декларації з ПДВ здійснюється на базі даних, які містяться у первинних документах.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201: «Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця».

Наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969 було затверджено форму та порядок затвердження податкової накладної, (що згідно з наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року N 1379 втратив чинність).

Як вірно зазначено позивачем в апеляційній скарзі, станом на 01.11.2011 року, передплата від контрагента складала 91 349 967, 54 грн. податкове зобов'язання в сумі 15308327,92 грн. з попередньої оплати відображено позивачем у податковій накладній № 94 від 31.10.2011 року, що зареєстрована у Державному реєстрі ДПС України за реєстраційним № 9009739722 від 31.10.2012 року.

Протягом листопада 2011 року позивачем здійснено постачання товару на загальну суму 624 677 197, 57 грн., в тому числі в рахунок отриманих у жовтні авансових платежів. Враховуючи, що за договірними умовами у листопаді 2011 року ціна за одиницю товару відрізнялася від ціни передплати за одиницю товару у жовтні 2011 року, на виконання п. 18 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної» та «Порядку заповнення податкової накладної», якими передбачено обов'язок постачальника товарів здійснити коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст. 192 ПК України та виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, позивачем був виписаний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 153 від 30.11.2011 року до податкової накладної № 94 від 31.10.2011 року, який зареєстрований у Державному реєстрі ДПС України за реєстраційним № 3011911375.

Згідно даного розрахунку було відображено зменшення податкового зобов'язання на повну суму податкової накладної № 94.

Наказ Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 надає платнику право складати зведену податкову накладну вразі коли відбувається безперервне, ритмічне постачання товару.

Розрахунок № 153 від 30.11.2011 року та податкова накладна № 94 від 31.10.2011 року зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України, є належними і допустимими доказами.

Суд першої інстанції не врахував, що при вирішенні спірних правовідносин загальноприйнятим є пріоритет спеціальної (конкретної) норми над загальною (постанова ВСУ від 12.09.2011 року), що і призвело до прийняття помилкового рішення.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з зміною суми компенсації вартості товару, перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг тощо регулюється ст. 192 ПК України, а саме:

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Тому посилання відповідача на те, що позивач має право скоригувати свої зобов'язання по виписаній податковій накладній № 94 від 31.10.2011 року тільки у зв'язку з поверненням попередньої оплати за товар є необгрунтованими, оскільки відповідно до вищезазначених норм податкового законодавства позивач мав право на корегування податкового кредиту, також, в результаті зміни суми компенсації вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін.

Документально підтверджений і зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України за реєстраційним номером 9011911375 розрахунок від 30.11.2011 року № 153 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.10.2011 року № 94 у сумі зменшення податкових зобов'язань на суму 15 308 327,93 грн. здійснено позивачем правомірно, що не призвело до заниження податкових зобов'язань у листопаді 2011 року.

На виконання укладеного договору від 26.01.2012 року № 43 на 01 листопада 2011 року приватне підприємство «ОККО-БІЗНЕС» здійснило передоплату в сумі 91 349 967,54 грн. У листопаді 2011 року апелянтом було відвантажено товар (нафтопродукти) та виписані видаткові накладні на суму 624 677 197,57 грн. В цей же період була сплачена підприємством сума 569 544 1 15,21 грн., тобто на 01.12.2011 року по даному підприємству передоплата становила 36 216 885,18 грн.

Загальна сума оподатковуваних операцій становила 606 533 370,78 грн. В податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року по ПП «ОККО-БІЗНЕС» задекларовано податкове зобов'язання в повному обсязі - в сумі ПДВ 94 924 019,24 грн., податкові накладні та розрахунки коригувань виписані та зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Документально підтверджений і зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України за реєстраційним номером 9011911375 розрахунок від 30.11.2011 року № 153 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.10.2011 року № 94 у сумі зменшення податкових зобов'язань на суму 15 308 327,93 грн. здійснено позивачем правомірно, що не призвело до заниження податкових зобов'язань у листопаді 2011 року.

Таким чином, сума податкових зобов'язань, відображених позивачем за листопад 2011 року згідно податкових накладних, відповідає розрахунковій сумі податкових зобов'язань, що визначаються згідно ст. 187, 188 ПК України. Сума податкових зобов'язань з ПДВ позивачем нарахована та сплачена в повному обсязі.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, через що суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та адміністративний позов задовольняє.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БНК - Україна» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2012 року - скасувати та прийняти нову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 27.02.2012 року № 0000982307.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 04.06.2013 р.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Файдюк В.В.