Рішення № 31663413, 03.06.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р.Справа № 63/321-10

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Захарченко О.В.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Дергачівського району Харківської області, м. Дергачі в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків до ФОП ОСОБА_1, смт. Слатине про стягнення 3250,46 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з*явився

відповідача - не з*явився

прокурор - Кріцина Н.Г., посв. № 006801 від 28.09.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь держави шкоду у розмірі 3250,46 грн., заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища при використанні земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2011р. провадження у справі № 63/321-10 було зупинено до розгляду Харківським окружним адміністративним судом справи № 2-а-15524/10/2070 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Харківській області про визнання незаконними дій щодо перевірки, здійсненої 01,04-06 жовтня 2010 року.

16.04.2013р. на адресу суду надійшов лист позивача в якому він просив суд долучити до матеріалів справи копію ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2012р. по справі № 2-а-15524/10/2070, якою позов ФОП ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Харківській області про визнання незаконними дій залишений без розгляду.

07.05.2013р. провадження у справі № 63/321-10 було поновлено.

14.05.2013 року відповідно до Розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, справу № 63/321-10 передано до розгляду судді Присяжнюку О.О.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлений позов, просить суд його задовольнити.

Представник позивача у призначене судове засідання не з*явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною у позовній заяві, та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення прокурора, суд встановив наступне.

На виконання листа прокуратури Харківської області від 28.09.2010р. № 07/4-411 Державною екологічною інспекцією у Харківській області здійснено позаплановий захід (перевірка) додержання вимог природоохоронного законодавства ФОП ОСОБА_1 (акт № 196/07-48 від 01,04-06 жовтня 2010р.).

Проведеною перевіркою було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 використовує земельну ділянку загальною площею 2405,12 м2 за межами населеного пункту по АДРЕСА_2, на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області в якості під*їзду та проходу до будівлі бані, в якості стоянки автотранспорту і під розміщення будівельних матеріалів та дров, під розміщення бесідок та проведення робіт з будівництва будівлі.

Відповідно до листа управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області від 21.10.2010р. № 2806/13 вищезазначена земельна ділянка відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення.

Отже, земельна ділянка загальною площею 2405,12 м2 за межами населеного пункту по АДРЕСА_2, на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області використовується ФОП ОСОБА_1 не за цільовим призначенням, що є порушенням ст.96 Земельного кодексу України.

Вимірювання площі земельної ділянки проводилось повіреною рулеткою № 070447, яка відповідає вимогам ДСТУ 4179-2003 (свідоцтво про повірку № 7107 від 16.10.2009р.).

Таким чином, внаслідок нецільового використання земельної ділянки загальною площею 2405,12 м2 державі заподіяно матеріальну шкоду на суму 3250,46грн., яку розраховано відповідно до "Методики визначення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покрову (родючого шару грунту) без спеціального дозволу", затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.07р. № 963.

Як свідчать наявні в матеріалах справи документи, Державна екологічна інспекція в Харківській області, в порядку досудового врегулювання спору, направила на адресу відповідача претензію № 204 від 16.11.2010р. з вимогою відшкодувати шкоду, заподіяну державі на суму 3250,46грн. Однак, відповідач вимоги претензії не виконав, заподіяну шкоду не відшкодував, що і стало підставою для звернення прокурора до господарського суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу, згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно п. 1.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 27.06.2011р. № 02-5/744 "Про деяки питання практики вирішення спорів, пов*язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Однак, відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь держави шкоди у розмірі 3250,46грн., що заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища при використанні земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу є обґрунтованими, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 1, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (р/р 33110331700203, ВДК Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, код ЄДРПОУ 24134314, МФО 851011, код бюджетної класифікації 24062100) 3250,46грн. заподіяної шкоди.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 102,00грн. державного мита.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 24060300) 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Повне рішення складено 03.06.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.