Вирок № 31663266, 04.06.2013, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/1455/13-к

Провадження № 1-кп/504/90/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Копіци О.В.,

при секретарі Годині І.В.,

за участю прокурора Буланші Н.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Комінтернівське Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, пенсіонера, учасника бойових дій, працюючого водієм в ПП „Посполіта Сервіс" проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого;

- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25.01.2013 р., о 17 годині, ОСОБА_1, керуючи мікроавтобусом «Івеко 35с13», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Одеса - Meлітополь, в напрямку м. Миколаїв, на 38 км. +350 м. зазначеної автодороги на території Комінтернівського району Одеської області, діючи не навмисно, допустив порушення п.п. 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху, а саме він не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, відволікався від керування транспортним засобом, під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху, не ураховував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та на вказаній ділянці дороги здійснив наїзд на задню частину нерухомого, припаркованого на правому узбіччі напівпричепа „Шмітц", реєстраційний номер НОМЕР_3, якій був причеплений до нерухомого, припаркованого на правому узбіччі сідлового тягача «Вольво», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 В результаті ДТП потерпілій ОСОБА_3, яка знаходилася в якості пасажира в мікроавтобусі «Івеко», були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забито-рваних ран в лівій лобно-тім'яної області, на верхній губі праворуч, синця в середньої третини лівого стегна. Після загоєння забито-рваної рани в лівій лобно-тім'яної області у ОСОБА_3 сформувався виражений, помітний рубець значних розмірів, який сам по собі з часом, або під впливом не хірургічних методів лікування не зникне і суттєво не змінить своїх властивостей, тобто є незгладимим і спотворює обличчя, у зв'язку з чим, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм незгладимого спотворення обличчя.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині) визнав повністю та пояснив, що 25.01.2013 року, приблизно о 17 годині, керував мікроавтобусом «Івеко 35с13», та рухався зі швидкістю приблизно 40-50 км/ч, по автодорозі Одеса - Meлітополь в напрямку м. Миколаїв. Був темний час доби, йшов сніг, дорога була слизька. Приблизно на 38 км. вказаної автодороги, у зв'язку з поганими погодними умовами він не побачив припаркований на правому узбіччі напівпричеп та допустив ДТП, в результаті якої пасажир його автобуса ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження. У вчиненому правопорушенні розкаявся, просив суд не позбавляти його права керувати транспортними засобами, так як це єдине джерело доходу його сім'ї. Однак цивільний позов потерпілої визнав частково, заперечуючи розмір заявленої моральної шкоди, так як вважає його таким, що не відповідає дійсності.

Окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується доказами, дослідженими судом, при розгляді справи по суті, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, допитаної в судовому засіданні про те, що 25.01.2013 року вона, в якості пасажира, знаходилась в мікроавтобусі «Івеко», який рухався по автодорозі Одеса - Meлітополь в напрямку м. Миколаїв. Був темний час доби, йшов сніг. В мікроавтобусі вона знаходилась за водієм. Від водія її відділяла перегородка з оргскла. Приблизно на 38 км. вказаної автодороги вона відчула удар мікроавтобуса о перешкоду, через що її відштовхнуло вперед і вона головою розбила вказану перегородку. В результаті цього вона отримала тілесні ушкодження, а саме закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забито-рвані рани в лівій лобно-тім'яної області, на верхній губі праворуч. Крім того, додатково в подальшому їй необхідне хірургічне втручання пластичного хірурга, з метою видалення шраму на обличчі. Вважає, що отримані нею тілесні ушкодження завдали їй моральних страждань, являються незгладимим, та спотворюють її обличчя;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, від 25.01.2013 року, яким зафіксовані усі фактичні дані, виявлені на місті ДТП; /а.п. 8-14/

- протоколом огляду транспортного засобу, від 25.01.2013 року, яким зафіксовані технічний стан та пошкодження напівпричепа „Шмітц", реєстраційний № НОМЕР_3 та тягача «Вольво», реєстраційний №IS-09-SIV; /а.п. 15-18/

- протоколом огляду транспортного засобу, від 25.01.2013 року, яким зафіксовані пошкодження мікроавтобуса «Івеко 35с13», держзнак НОМЕР_1;

- висновком експерта №58 від 05.03.2013 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забито-рваних ран в лівій лобно-тім'яної області, на верхній губі праворуч, синця в середньої третини лівого стегна, які утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону транспортного засобу в процесі ДТП, яке мало місце 25.01.2013 року.

Після загоєння забито-рваної рани в лівій лобно-тім'яної області у ОСОБА_3 сформувався виражений, помітний рубець значних розмірів, який сам по собі з часом, або під впливом не хірургічних методів лікування не зникне і суттєво не змінить своїх властивостей, тобто є незгладимим і спотворює обличчя, у зв'язку з чим, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм незгладимого спотворення обличчя; /а.п. 36-38/

- висновком судової авто-технічної експертизи №986, від 08.04.2013 року, з якої вбачається, що рульове управління і гальмівна система мікроавтобусом «Івеко 35с13», держзнак НОМЕР_1 не мали неполадок і дозволяли водієві транспортного засобу нормально ним керувати; /а.п. 55-57/

- фотографіями, наданими в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_3, дослідженими судом, згідно яких у потерпілої на обличчі після ДТП сформувався виражений, помітний рубець.

При визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_3, суд керується роз'ясненнями п.27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи" від 07.02.2003 року, " згідно з якими встановлення наявності ознак спотворення обличчя, є компетенцією суду. Встановлювати чи є спотворення обличчя незгладимим, необхідно за допомогою судово-медичної експертизи. Одночасно треба мати на увазі, що висновок судово-медичних експертиз містить лише медичну оцінку наслідків злочинного діяння і саме в такому розумінні вони повинні оцінюватися судами при вирішенні питання про доведеність вини особи у злочині, обставин його вчинення та його кримінально-правової кваліфікації ".

Дослідивши у судовому засіданні фотографії потерпілої ОСОБА_3, надані в судовому засіданні, до і після травм, отриманих у результаті ДТП, яка мале місце 25.01.2013 р., та враховуючи висновок експерта №58 від 05.03.2013 року яким встановлено, що після загоєння забито-рваної рани в лівій лобно-тім'яної області сформувався виражений, помітний рубець значних розмірів, який сам по собі з часом, або під впливом не хірургічних методів лікування не зникне і суттєво не змінить своїх властивостей, а також з урахуванням місця розташування рубців на обличчі потерпілої, думки самої ОСОБА_3 суд визнає отримані потерпілою ОСОБА_3 тілесні ушкодження, як незгладиме спотворення обличчя.

Таким чином, судом в повному обсязі досліджені докази, представлені обвинуваченням і захистом, об'єктивний аналіз яких наданий у вироку в сукупності з усіма обставинами справи. Докази у справі узгоджуються між собою і підтверджують винність обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні ним кримінального правопорушення в обсязі, встановленому судом у процесі судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 286 ч. 2 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд, зокрема, враховує позитивну характеристику ОСОБА_1, те, що він являється пенсіонером, учасником бойових дій, частково відшкодував збитки потерпілій, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, скоїв не умисне кримінальне правопорушення (злочин), яке відноситься до категорії тяжких.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1 являється щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що при обранні ОСОБА_1 міри покарання у вигляді позбавлення волі, можливим застосувати до нього дію ст. 75 КК України, з виконанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1, те що керування транспортним засобом являється єдиним джерелом доходу його сім'ї, суд вважає за необхідне не застосовувати до нього додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, передбачену санкцією ст. 286 ч. 2 КК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню, заявлений старшим прокурором прокуратури Комінтернівського району Одеської області Торганом-Мосійчуком В.В. про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 1105 грн. 73 коп. в рахунок погашення витрат на лікування потерпілої в КУ «Южненська міська лікарня» - підлягає задоволенню в повному обсязі.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, частково визнаний обвинувачений та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Документально підтверджуються витрати потерпілої ОСОБА_3 на придбання лікарських засобів на лікування після ДТП, в зв'язку з чим підлягають стягненню з ОСОБА_1 кошти у сумі 4000 грн..

Суд також вважає, що в перенесених моральних стражданнях потерпілої ОСОБА_3 є провина обвинуваченого ОСОБА_1 однак, розмір грошової компенсації за заподіяну моральну шкоду в заявленому потерпілою позові завищений.

З урахуванням викладеного, а також характеру дій обвинуваченого ОСОБА_1, їх наслідків, характеру та тривалості моральних страждань і переживань потерпілої, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що відшкодуванню за завдану обвинуваченим моральну шкоду потерпілій ОСОБА_3 підлягає стягненню сума в розмірі 30000 грн.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню в сумі 1101 грн. 60 коп., пов'язані із залученням експертів, а саме на проведення судових експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Речових доказів в кримінальному провадженні немає.

Керуючись ст.ст. 371-373, 374 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення свободи без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Застосувати ст. 75 КК України та звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від покарання, призначеного судом за даним вироком з випробуванням. Не приводити вирок у виконання, якщо протягом 1 (одного) року іспитового строку обвинувачений ОСОБА_1 не вчинить нове кримінальне правопорушення (злочин).

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 в рахунок Держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, а саме на проведення судових експертиз, в сумі 1101 (одна тисяча сто одну) гривню 60 коп.

Цивільний позов, заявлений старшим прокурором прокуратури Комінтернівського району Одеської області Торганом-Мосійчуком В.В. - задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь КУ «Южненська міська лікарня» грошові кошти у сумі 1105 грн. (одна тисяча сто п'ять) грн. 73 коп. в рахунок погашення витрат на лікування потерпілої.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 4000 (чотири тисячі) грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 30000 (тридцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Копіца