Рішення № 31662855, 31.05.2013, Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 0101/2304/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 року Алуштинський міський суд АР Крим у складі:

головуючого судді: Гордєйчик Т.Ф.

при секретарі :Захарової Н.В.

за участю адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Алушті цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про припинення права на частку в сумісному майні, про визнання права власності на частку будинку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності відповідача на 1/ 6 частку у спільному майні - житловому будинку із відповідною часткою господарських споруд по АДРЕСА_1, також просила визнати за неї право власності на цю частку житлового будинку і повернути йому вартість цієї частки у сумі 25 851 гривня, яка поміщена на розрахунковий рахунок територіального управління Державної судової адміністрації Автономної Республіки Крим згідно до квитанції.

. Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони являються співвласниками 1/ 3 частини будинку АДРЕСА_1 в рівних частках. Власником іншої 2/ 3 частини вказаного домоволодіння являється ОСОБА_4

У зазначеній частині будинку проживає сім'я позивачки у складі трьох осіб. Відповідач не проживає в цьому будинку, а проживає у будинку в місті Феодосії, що належить його дружині.

Частка будинку, що належить відповідачеві у домоволодінні по АДРЕСА_1 є незначною і не може бути виділена в натурі з технічної точки зору, а проведення переобладнання будинку може привести до його обвалу . Так саме виключено сумісне володіння і користування майном у зв'язку з напруженими взаєминами сторін, тому позивачка просить припинити право ОСОБА_3 на частку в сумісному майні з виплатою йому вказаної грошової компенсації.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали у відповідності до наведеного. Також позивачка доповнила, що відповідач не проживає у вказаному домоволодінні із 1986 року, оскільки має сім'ю і проживає разом із дружиною у місті Феодосії . Весь цей час відповідач не проявляв інтересу до домоволодіння, не проводив капітального ремонту, не сплачував послуг щодо його утримання. За домовленістю із ним вона сплачувала йому за користування землею гроші, але на даний час такої змоги не має, а тому відповідач вирішив таким чином поновити своє право на користування цим домоволодінням, що практично не можливо з вищенаведених підстав. Окрім того, упродовж тривалого часу вона перебуває із відповідачем у неприязних стосунках , що також робить не можливим їхнє спільне проживання у цьому домоволодінні та користування ним.

Відповідач ОСОБА_3 із позовом не погодився, мотивуючи тим, що у нього не склалися взаємовідносини із дружиною, а тому на даний час йому ніде проживати. Позивачка не погоджується на його проживання у спірному домоволодінні , фактично позбавила його спадкового майна, яким являється належна йому на праві власності 1/ 6 частка вказаного домоволодіння. Пояснив також , що у нього існувала з позивачкою домовленість щодо користування останньою його часткою домоволодіння та землею, за що вона йому сплачувала гроші, але останнім часом цієї домовленості позивачка не дотримується і грошей не передає, а тому він вирішив вселитися в будинок та розділити його. За таких підстав вважає, що позовні вимоги позивачки не можуть бути задоволені. Визнавав той факт, що із позивачкою, яка являється його рідною сестрою, у нього склалися неприязні стосунки стосовно того, що вона примусово позбавляє його права власності на його частку домоволодіння, не сплачує йому грошової компенсації за користування його власністю, що , на його думку, являється незаконним. Той факт, що він не проживає у цьому домоволодінні із 1986 року, не являється підставою для позбавлення його права власності на зазначену частку нерухомості.

В подальшому відповідач поспіль двічі не з'явився до суду , причини його неявки суд визнає неповажними, а тому вирішив розглянути справу за його відсутністю.

Третя особа ОСОБА_4 суду пояснила, що не погоджується із позовом, оскільки розділити будинок між його співвласниками практично не можливо, оскільки це потребує переобладнання, що може призвести до обрушення будинку, чим може бути спричинена майнова шкода і її нерухомості у вигляді 2/ 3 частки зазначеного домоволодіння , власником яких вона являється. В подальшому до суду не з'явилася і наполягала на розгляді справи за її відсутності.

З приводу неявки відповідача та третьої особи до судового засідання суд зазначає, що неявка осіб , які беруть участь у справі , належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи, являється їх волевиявленням, яка свідчить по відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, а тому за таких підстав вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача та третьої особи за наданими матеріалами справи.

Заслухавши позивачку, її представника , свідків та дослідивши надані матеріали справи, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з вимогами статей 10 та 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Крім того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наданих суду доказів встановлено, що у відповідності до рішення Алуштинського міського суду від 24 травня 1983 року за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано право власності на 1/ 3 частини будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування, будинок поділено в натурі та виділено в користування співвласників приміщення у вигляді: в літері «Б» кімната Б-9, 48 кв. м; Б-10, 26 кв. м; прихожа Б3 - 7, 4 кв. м; сарай Б4- 9, 35 кв. м.

Право власності на вказане домоволодіння зареєстроване за сторонами в рівних частках.

Власником іншої 2/ 3 частиною зазначеного домоволодіння являється ОСОБА_4

На підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 28 травня 2001 року , сторонам належить на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 0, 0563 га в АДРЕСА_1.

Згідно до вимог статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Показаннями сторін та свідків встановлено, що сторони не змогли домовитися між собою щодо користування вказаним домоволодінням.

У відповідності до рішення Алуштинського міського суду від 29 січня 2013 року , ухваленого у цивільній справі за № 2- 286/ 11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» , виконавчий комітет Малоріченської сільської Ради , про поділ домоволодіння , визнання права власності , поділ земельної ділянки , припинення права спільної часткової власності на домоволодіння , земельну ділянку , у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що до теперішнього часу виконавчим комітетом Малоріченської сільської Ради не прийнято рішення про надання дозволу на переобладнання вказаного домоволодіння ,відповідно до висновків додаткової будівельно - технічної експертизи запропоновані переобладнання технічно можуть привести до обрушення конструкцій та до пошкодження цілісності житлового будинку АДРЕСА_1 , враховуючи незадовільний технічний стан стін та даху вказаного житлового будинку.

На даний час вказане судове рішення набрало законної сили.

У відповідності до статті 61 ч. 2 ЦПК України обставини , встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. У відповідності до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників , якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною ; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Згідно до частини ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Зазначена вимога закону була дотримана позивачем.

За таких підстав суд не погоджується із твердженням відповідача про те, що позивачка проводить незаконне примусове відчуження об'єкту нерухомого майна, який належить йому на праві власності, оскільки є наявність спору між співвласниками будинку щодо припинення права на частку у спільному майні, що регулюється нормами цивільного права і не суперечить Конституції України.

Таким чином, встановлено, що виділити 1/ 6 частку із вказаного житлового будинку технічно не можливо.

Частка відповідача в сумісному майні являється незначною.

Взаємини сторін дають підстави вважати про неможливість загального користування майном.

Так, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердили, що між сторонами існують стійкі неприязні стосунки, що виникли внаслідок непорозуміння у користуванні вказаним домоволодінням, яке являється спадковим майном сторін. Позивачка проти проживання свого брата ОСОБА_3 у цьому домоволодінні, оскільки спочатку вижила із цього домоволодіння дружину ОСОБА_3 і перестала йому сплачувати грошову компенсацію за користування його власністю.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердив, що між сторонами тривалий час існує спір щодо вказаного домоволодіння, в якому проживає позивачка із сім'єю. Відповідач ОСОБА_3 там не проживає , але звертався до Малоріченської сільської Ради із заявами щодо можливості поділу цього домоволодіння та його переобладнання . Він, свідок, як робітник виконкому , виходив у складі комісії до цього домоволодіння , але вирішити це питання не можливо внаслідок того, що вказане домоволодіння являється неподільним, а його переобладнання може привести до його обрушення.

За таких підстав суд прийшов до висновку, що припинення права відповідача на частку в сумісному майні не завдасть істотної шкоди його інтересам. До того ж, він одержить грошову компенсацію за свою частку домоволодіння, з оцінкою якого був погоджений і не оскаржував вартість 1/ 6 частки вказаного домоволодіння, яка визначена експертом і поміщена на розрахунковий рахунок територіального управління Державної судової адміністрації Автономної Республіки Крим згідно до наданої квитанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214- 215 ЦПК України. ст. 365 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/ 6 частку у спільному майні - житловому будинку із відповідною часткою господарських споруд по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку житлового будинку із відповідною часткою господарських споруд , розташованого по АДРЕСА_1.

Повернути ОСОБА_3 вартість 1/6 частки житлового будинку із відповідною часткою господарських споруд , що розташований по АДРЕСА_1, у сумі 25 851 гривня, яка поміщена на розрахунковий рахунок 37319012000604 територіального управління Державної судової адміністрації Автономної Республіки Крим МФО 824026 Головне Управління Державного Казначейства в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь, код отримувача 26273942 згідно квитанції від 06 червня 2012 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні у судовому засіданні, в той же строк з дня отримання копії мотивованого рішення суду.

Суддя Алуштинського

міського суду Т.Ф. Гордєйчик.